Інтерв’ю з діджеєм Галиною Малиновською: «Тусівки – це спосіб життя»

Талановитий діджей Галина Малиновська розповіла про свою «тусовочну» роботу, розкрила кілька професійних секретів та поділилася планами на майбутнє. 

— Як ви прийшли до діджеїнгу?

— Мені було 14 років, коли я потрапила до нічного клубу «Патипа». За пультом стояв хлопець, який так уміло скретчив і зводив треки, що здавалося, ніби бог спустився того вечора і створював атмосферу. Я думала, що будь-який діджей грає саме так — із платівок, віртуозно, красиво. Пройшло ще чимало часу, перш ніж я стала за пульт.

— Що вас надихає у музиці? Чи є ідоли, на яких намагаєтеся орієнтуватися?

— Мене надихає музика сама собою… Нові та старі треки, той душевний підтекст, який автор закладав у трек. Якщо я відразу його вловлюю, він автоматично додається в плейлист «улюблене». Кумирів як таких немає, я з повагою ставлюся до всіх артистів, адже кожен із них пройшов свій цікавий шлях до сцени. У різний період часу мені подобаються і я із задоволенням слухаю різні групи чи діджеїв.

— Що, на ваш погляд, найскладніше у роботі діджея, з якими проблемами вже стикалися за час своєї кар’єри?

— Мабуть, найпоширенішою проблемою є прохання не зовсім адекватних відвідувачів поставити трек «веселіше». Іноді це дуже злить, але я намагаюся не звертати уваги та об’єктивно дивитися, чи танцює зал, якщо так, то такі прохання недоречні. Найскладніше в роботі діджея – це знайти баланс між тим, що подобається тобі, і тим, що сподобається публіці. Адже у будь-якому разі ми, діджеї, працюємо для людей. Іноді не вистачає часу для сну, особливо гостро це відчувається після гастролей, недосипання дається взнаки. Усі свята та вихідні для мене «трудові», день і ніч найчастіше міняються місцями, а це шкідливо для здоров’я.

— Чи робите щось, щоб залишатися в тренді? Чи існує взагалі для вас таке поняття як «тренд», чи все ж таки намагаєтеся створити свій власний стиль «поза часом»?

— Питання хороше. Діджей – це артист, він може бути в тренді, може залишатися у своєму власному звучанні, мені вдається поєднувати і те, й інше. Я граю фанк та диско у барах, хаус на вечірках та хіп-хоп на фестивалях. Мені подобається різнопланова музика і мені пощастило, що є можливість грати багато чого з того, що подобається. Мабуть, я дуже щасливий діджей.

— Ми знаємо, що ви активно просуваєте діджеїнг в маси та викладаєте у Dj Academy. Розкажіть про тонкощі цієї роботи і чи кожен може стати діджеєм?

— З упевненістю можу сказати, що за бажання кожен може стати діджеєм, для цього не потрібні надздібності. Були випадки, коли хлопці приходили до нас у школу, не маючи чіткого уявлення про роботу діджея і так «закохувалися» в цю справу, «горіли» музикою і через деякий час ставали новими зірками на електронній сцені. Тому найважливіше – бажання, а технічну сторону ми підкажемо. Для мене робота в Dj Academy вже стала чимось більшим, ніж просто роботою: на уроках я ділюся власним досвідом, допомагаю хлопцям освоїти технічну частину в діджеїнгу, багато хто з них стає моїми друзями. Ми слухаємо разом нові треки, сортуємо їх, обговорюємо, що подобається, що не подобається.

– Тусовки стали для вас роботою. Чи відвідуєте заходи, якщо не виступаєте на них?

— Тусовки — це спосіб життя, невід’ємна частина, ти завжди можеш прийти до клубу, зустріти знайомих та проговорити до самого ранку. Безумовно, на дуже значні івенти я ходжу. Згаяти момент, коли кумир твого дитинства приїжджає до Києва — це дуже прикро. Водночас я ходжу на вечірки та виступи своїх друзів, колег, студентів. «Тусівка» для мене спосіб отримати натхнення від музики, артиста, зустрічей, спілкування.

— Чи підтримуєте ви зв’язок зі своїми колегами на пульті?

— Безумовно, з багатьма ми дружимо, їздимо разом на гастролі, обмінюємося треками та всіляко підтримуємо один одного. У цьому «чоловічому світі діджеїв» дівчатка мають триматися разом. Дружу як з дівчатами, так і з хлопчиками. Хлопчикам також буває складно.

— Що важливіше: техніка виконання чи зовнішній вигляд?

— Для мене особисто техніка важливіша, я мало звертаю увагу на зовнішній вигляд артиста. Коли приходжу в клуб, я слухаю більше, ніж дивлюся. Багато європейських діджеїв не приділяють уваги своєму зовнішньому вигляду, зате вони «качають» і залишають про себе та свою роботу суперпозитивне враження. У той час, як дуже стильні та «смачно» одягнені діджеї компенсують зовнішнім виглядом свою нестачу в технічному плані. Здорово, коли є баланс, коли перед тобою артист, ти його бачиш, слухаєш і відчуваєш.

— Де більше подобається грати: бари, корпоративи, івенти? Як відрізняється публіка, де які плюси та мінуси?

— Мені вдається поєднувати всі ці майданчики, я регулярно виступаю в барах та на закритих вечірках (презентаціях, корпоративах), рідше граю в клубах. Скрізь є свої плюси: у барах затишна атмосфера, на корпоративах загальний привід для веселощів, у клубах можна зіграти більш концептуальну музику. Відвідувачі, звичайно, відрізняються, але не суттєво, хіба що за віком (у барах публіка молодша). 

— Що краще грати: у концепції закладу чи орієнтуватися на публіку?

— Я вважаю, що правильне рішення — дотримуватися концепції закладу, адже музичний смак середньої людини може бути дуже і дуже «не у форматі». І на публіку теж варто орієнтуватися, в рамках розумного, очевидно. Завжди можна знайти середину: між концепцією та бажанням публіки. Саме тому 70% мого часу йде на пошук музики, це безкінечний процес.

– Що робити, якщо публіка не танцює?

— Розслабитися та постаратися зробити все можливе. У таких випадках є папка golden hits.

— Чи відчутна конкуренція з іншими діджеями?

— Здорова конкуренція була завжди і останнім часом серед колег я спостерігаю близьких за духом однодумців, ніж конкурентів. Хоча інші хлопці вважають, що оточені конкурентами, можливо це так, кожен сам вирішує, як до цього ставиться.

— Що ніколи не гратимете? Чи є якісь табу?

— Для мене табу — це російськомовні пісні, шансон тощо.

— Назви трьох виконавців/музикантів/діджеїв, які вплинули на тебе?

— Здебільшого, це французи — Daft Punk, Laurent Garnier, Cassius.

— Як ви бачите свій розвиток? Які плани на майбутнє?

— Нещодавно я приступила до написання музики і зараз активно готую реліз. Також готую парочку подкастів для крутих інтернет-проектів, назви поки що залишу в секреті. Веду переговори з Берліном, Лондоном, Нью-Йорком щодо подальших гастролей.