UA
RU

Камерні, бунтарські, переможні: Які фільми дивитися на «Київській неділі критики»

Редагувати переклад
З 21 по 27 жовтня у кінотеатрі «Жовтень» вже вп'яте відбудеться «Київський тиждень критики» – головний міжнародний фестиваль арт-кіно столичної осені, кураторами якого виступають українські кінокритики та кінокритикині: співзасновниця Спілки кінокритиків України Дарія Бадьйор, кінознавець і режиссер Станіслав Бітюцький, колумніст і автор видань LB.ua Дацюк. 

До програми фестивалю увійшли: новинки з програм Берліналі, Канн, кінофестивалів у Торонто та Сан-Себастьяні, тематична ретроспектива культової кінокласики «Нуль за поведінку» та програма «Фокус: Україна – Канада» (добірка нових вітчизняних картин, сформована селективною комісією кінокритиків ). У день відкриття фестивалю відбудеться церемонія нагородження щорічною Національною премією кінокритиків «Кіноколо». 

Разом із кураторами та кураторками фестивалю розказуємо, які фільми ви не можете пропустити: 

«Маленька мама» (2021)

Камерні, бунтарські, переможні: Які фільми дивитися на «Київській неділі критики»-Фото 1

Режисерка: Селін Сьямма

міжнародна програма

Відкриє фестиваль робота французької режисерки, сценаристки та фем-активістки Селін Сьяммі. Як і попередня її стрічка «Портрет дівчини біля вогні», нова картина – це влучна репрезентація female gaze у сучасному кінематографі. Світова прем'єра фільму відбулася у межах основного конкурсу цьогорічного Берліналі, а на Міжнародному кінофестивалі у Сан-Себастьяні робота здобула Приз глядацьких симпатій.

Кураторка фестивалю Дарія Бадьйор:

«Маленька мама» Селін Сьямма – камерний та дуже нежний фільм про стосунки доньки з матір'ю, про самотність та про те, як іноді нам важливо розглянути внутрішню дитину – у собі та інших. Після великого за масштабом костюмованого «Портрету дівчини біля вогні» Сьямма робить маленьке кіно про великі речі, вкотре дуже точно показуючи крихкість і водночас сталість людського.

«Кермуй моїм авто» (2021)

Камерні, бунтарські, переможні: Які фільми дивитися на «Київській неділі критики»-Фото 2

Режисер: Рюсуке Хамаґуті

міжнародна програма

Ця драма про акторську майстерність, парадокси інтерпретації та переживання втрати – екранізація оповідання Харукі Муракамі. Цього року у Каннах фільм отримав Нагороду за найкращий сценарій (Рюсуке Хамаґуті, Такамаса Ое), Призі від Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ) та екуменічного журі.

Куратор фестивалю Станіслав Бітюцький:

У 2021 році вийшло відразу два фільми Рюсуке Хамаґуті. Обидва отримали нагороди на двох із трьох ключових кінофестивалях світу. Перший (Wheel of Fortune and Fantasy) - на Берлінському, другий (Drive My Car) - на Каннському. Все це стало логічним твердженням Хамаґуті як один з ключових режисерів сучасного арт-кіно. Вийшовши з експериментального театру, Хамаґуті завжди приділяв велику увагу театральній складовій, вивіреним чехівським діалогам, любові до спостереження в духі Еріка Ромера та грайливості Жака Ріветта. Тієї самої години “Drive My Car” – це, мабуть, найбільш еталонний та глядацький фільм режисера. Фільм, де невелике оповідання Харукі Муракамі стає приводом до ніжної та мінорної історії про те, як мистецтво може допомогти у примиренні з втратою та подоланням болю.

"Стоп-Земля" (2021)

Камерні, бунтарські, переможні: Які фільми дивитися на «Київській неділі критики»-Фото 3

Режисер: Катерина Горностай

програма «Фокус: Україна – Канада»

Coming-of-age стрічка, прем'єра якої відбулася на 71-му Берліналі, де картина здобула «Хрустального медведя». Українська прем'єра пройшла на 12-му Одеському міжнародному кінофестивалі та принесла фільму Ґран-прі, нагороди за Найкращий повнометражний фільм та Найкращу акторську роботу. Це чуттєва історія про 16-річну дівчину Машу та її друзів у хвилюючі моменти дорослішання.

Куратор програми "Фокус: Україна - Канада" Пет Маллен:

«Стоп-Земля» – це впевнений ігровий дебют режисера Катерини Горностай. Ця стрічка прочиняє вікно у справжньої життя сучасних школярів із намаганнями зорієнтуватися у незграбній першій любові, культурі селфі та все більш невизначеному майбутньому. Завдяки стилю сінема вірите оператора Олександра Рощина, камера вільно пересувається класом та шкільним подвір'ям, і ми спостерігаємо за дорослішанням школярів протягом останнього навчального року. 

До драматичного кіно Катерина Горностай прийшла з кіно документального, і це забезпечує натуралістичний погляд на школярів під час їхнього особистого, духовного та сексуального пробудження. Стрічка «Стоп-Земля» розмиває межі між художнім та документальним кіно, оскільки Горностай запросила виконати ролі новачків-непрофесіоналів. І саме цей прийом наділив фільм тими самими надіями та тривогами, які щодня переживають герої, особливо Марія Федорченко – Маша – молода дівчина, яка без лишнього галасу ставитиме собі у центр історії Горностай. 

«Надя, Батерфляй» (2020)

Камерні, бунтарські, переможні: Які фільми дивитися на «Київській неділі критики»-Фото 4

Режисер: Паскаль Планте

програма «Фокус: Україна – Канада»

Ця спортивна драма була відібрана до офіційної конкурсної програми Каннського кінофестивалю (2020) і є найкращим канадським фільмом минулого року за версією Міжнародного кінофестивалю у Ванкувері. Події стрічки розгортаються навколо молодої плавчині, яка вирішує піти зі спорту після того, як не досягає перемоги на Олімпійських іграх.

Куратор фестивалю Сергій Ксаверов:

Фільм Паскаля Планте знаходиться в іншому світі. Він мав стати частиною головного конкурсу Каннського кінофестивалю минулого року, який так і не відбувся. Стрічка розповідає про події Олімпіади-2020 у Токіо. Нарешті, сюжет цієї інтимної та меланхолійної ревізії спортивного кіно йде шляхом, де головне не перемоги чи поразки, а існування героїні між життями, перше з яких закінчується, а чим буде інше поки що невідомо.

«Бунтівник без причини» (1955) 

Камерні, бунтарські, переможні: Які фільми дивитися на «Київській неділі критики»-Фото 5

Режиссер: Ніколас Рей

ретроспектива культової кінокласики «Нуль за поведінку»

Найвідоміший фільм за участю легендарного Джеймса Діна, обожнюваного актора, що став символом американської молоді 50-х. Герой Діна – складний підліток і шибайголова, що кидає визов ватажку хуліганів через дівчину. Картина Ніколаса Рея – одна з найстильніших стрічок в історії кіно, яка істотно вплинула на тогочасну американську світову моду. Фільм належить до таких престижних рейтингів як «500 найкращих фільмів» за версією Empire та «1000 найкращих фільмів» за версією New York Times, а також внесений до Національного регістру фільмів США.

Куратор фестивалю Станіслав Бітюцький:

Культовий фільм, без якого важко уявити як історію кіно, так і історію поп-культури. Фільм, чисельні історії та відголос якого іноді навіть переважають його кінематографічний рівень. Разом з одним хітом 50-х, стрічкою «Дикий» з Марлоном Брандо, «Бунтівник без причини» став важливою віхою у репрезентації молодих людей у ​​масовій культурі. Тепер вони могли не просто слідувати гендерним типажам, а бути жіночими, щемкими та вразливими. Подібна критика маскулінності завжди була однією з ключових тем кінематографа Ніколаса Рея, але саме «Бунтівник без причини» став вершиною його творчості. Останньому сприяла й участь у стрічці Джеймса Діна – актора-легенди, для якого ця роль стала останньою у його короткій житті.

Читайте також: Мадонна презентує проект, який був зроблений спільно з українським режиссером Сашою Касюгою

«Яскравий літній день» (1991)

Камерні, бунтарські, переможні: Які фільми дивитися на «Київській неділі критики»-Фото 6

Режисер: Едвард Янг 

ретроспектива культової кінокласики «Нуль за поведінку»

Це історія підліткової любові на тлі протистояння вуличних юнацьких банд Тайбею на початку 60-х років ХХ ст. Режисер стрічки – Едвард Янг – один із лідерів тайванської «нової хвилі». Рейтинг фільму на сайті Rotten Tomatoes складає 100%.

Куратор фестивалю Станіслав Бітюцький:

Один з найкращих фільмів нової історії кіно. Справжній модерністський шедевр, створений у світі постмодернізму. Величезний кінороман, який, на думку впливового американського кінокритика Джонатана Розенбаума, за майстерністю оповіді перевершує всі знакові арт-хіти 90-х. Більше того, саме «Яскравий літній день» Розенбаум називає і найкращим фільмом цього бурхливого десятиліття. У цій стрічці Едвард Янг одночасно розповідає історію тайбейських підліткових банд, сумну історію шкільної любові та історію власної юності. У цій оповіді він з легкістю надихається американською поп-культурою та кінематографом Мікеланджело Антоніоні, а його фільм надалі багато в чому впливає на таких культових режисерів як Апічатпонг Вірасетакул та Цай Мінлянь.

Статті на тему