Надія Омельченко: "Жінка, яка працює в IT-сфері, ще сприймається більше як виняток, ніж правило"

Віце-президент компанії “ІТ-Інтегратор” Надія Омельченко про стереотипи та причини упереджень щодо жінок в IT, методах боротьби з ними, розвитку жінок у галузі та ключових якостях лідера – в інтерв'ю Marie Claire.

— Надія, наскільки складним був ваш кар'єрний шлях до позиції віце-президента однієї з найбільших українських ІТ-компаній?

— Його не можна назвати простим, прямим та логічним. Моя перша освіта була філологічною, і я довго планувала працювати в гуманітарній сфері. Але на якомусь етапі досить несподівано прийняла для себе рішення, що працюватиму в комерційному секторі – тут я бачила набагато більше можливостей для розвитку. Тому я і пішла в бізнес і продовжила навчання – паралельно здобула ще дві вищі економічні освіти.

Після цього я працювала в різних бізнес-структурах - як у пов'язаних з IT, так і в іншому профілю. Якийсь час керувала компанією, яка займалася комерційною нерухомістю, згодом – побудовою бізнес-процесів, аутсорсинговою компанією.

Робота в цих компаніях була свідомим рішенням, своєрідною підготовкою до того, щоб керувати ІТ-компанією. Я прагнула цього, накопичувала компетенції, закінчила і отримала ступінь МВА з управління високотехнологічними компаніями, їздила на стажування в Кремнієву долину спеціально для того, щоб перейнятися специфікою управління бізнесом у цій галузі.

— А в чому полягає специфіка сфери ІТ?

— ІТ для мене дуже відрізняється від решти бізнесів, оскільки галузь зараз на підйомі, її можна вважати флагманом економіки. У нашій сфері найцікавіші практики в управлінні персоналом, ефективністю, процесами. Відмінні приклади - Google, Apple, Intel, Microsoft, Cisco. Це ті ІТ-компанії, які не лише виробляють продукт, яким ми користуємося, а й колосальним чином впливають на менеджмент, стилі, нові практики та інструменти у керуванні бізнесом, командою.

Читайте також: ЯКІ ПЕРЕДОЗУМОВИ І СТЕРЕОТИПИ ЗАВАЖАЮТЬ КАР'ЄРНОМУ ЗРОСТАННЯ УКРАЇНОК

— З якими стереотипами та проявами дискримінації стикаєтесь, коли йдеться про жінок у сфері IT? А тим більше про жінок-керівників галузевих компаній?

— Якщо ти жінка і працюєш в IT-компанії, то, швидше за все, ти – HR, бухгалтер, адміністративний співробітник, але не «технар». Тобто жінка-IT-фахівець в Україні все-таки ще сприймається більше як виняток, ніж правило. Нашим жінкам з дитинства прищеплюють, що дівчаткам можуть подобатися лише ляльки, а не технічні іграшки: машинки, літачки, конструктори. Тому існує стереотип, що технічна сфера дівчаткам абсолютно нецікава. Більше того, ми, на жаль, навіть не замислюємося про те, що дівчинка, яка грає технічними іграшками, швидше за все, сприйматиметься оточуючими неприродно, викликатиме у них свого роду підозру чи почуття напруженості. Аналогічно відбувається і в дорослому корпоративному світі - так само, з упередженням, сприймається і жінка-управлінець, не має значення, вона працює в IT-компанії або в будь-якій іншій. Поки що для України це не зовсім звично, за винятком найпрогресивніших компаній. З іншого боку, кількість жінок топ-менеджерів останніми роками помітно зросла.

— А чи можна сьогодні ефективно боротися з такими стереотипами та дискримінацією? Розкажіть докладніше про ініціативи, які заохочують дівчат працювати в ІТ.

- Можу однозначно виділити ініціативу STEM-Girls. Моя участь у цьому проекті викликана тим, що я розумію: чим більше рольових моделей жінок-підприємців, жінок-управлінців, жінок-технічних фахівців буде доступно українським дівчатам, тим краще.

Дослідження показують, що дуже важливо, щоб дівчата сьогодні сприймали кар'єру, власну професійну реалізацію як органічну частину їхнього життя, а не заміну особистого щастя. У нас, на жаль, є ще один досить сильний стереотип. Досі вважається, що жінка, яка зробила кар'єру, як правило, поодинока, незаміжня і без дітей.

Тому моє завдання, як і інших жінок у проекті, показати, що ми знаходимося в балансі: у нас є і особисте життя, і робота. У мене є чоловік, дві доньки, але це зовсім не скасовує необхідності побудови кар'єри.

Моя участь у ще одному соціальному проекті (фонду The MOMS) покликана показати, що навіть якщо у дівчини ранній шлюб або рання дитина, це зовсім не означає, що вона не зможе побудувати кар'єру та досягти успіху. І учасниці проекту демонструють це на власному прикладі. Я народила першу дочку у 19 років, досить рано. Але її народження стало для мене божевільною мотивацією та натхненням робити кар'єру.

— У всьому світі вже довгі роки спостерігається глобальний тренд зміни ролі та значущості жінки у світі великого бізнесу. Ви вважаєте, що в Україні вона ще не помітна?

— Якщо ми говоримо про Київ, про корпоративний бізнес, то прогрес дуже помітний. Говорити про ситуацію в регіонах мені складно, але думаю, що там все не так райдужно. Я думаю, що Україна на вірному шляху – відчувається, що в цьому плані ми стаємо більш демократичними та гнучкими. Показуючи конкретні успішні кейси жінок-управлінців, ми відчуваємо більшу підтримку з боку топ-менеджерів чоловіків. Паралельно з цим суспільство починає все більше приймати чоловіків, які можуть вести домашні справи, стежити за дітьми, надавати жінці підтримку в декретний період. Чим краще суспільство сприйматиме, що чоловік може повноцінно реалізуватися в роботі по дому, вихованню дітей та сім'ї, тим більше ми відчуватимемо підтримку та прийняття працюючих жінок, які поєднують кар'єру та сім'ю.

Читайте також: 5 РЕЧІ, ЯКІ ЗАВЖДИ РОБІТЬ УСПІШНІ ЖІНКИ

— Які кроки робитье для того, щоб досягти гендерної рівності у своїй команді?

— Я дуже пишаюся тим, що наша компанія цього року стала першою в Україні woman-friendly технологічною компанією. Цей статус ми отримали від ініціативи «Технологічний Пакт для жінок у STEM». Її представники оцінили роботу компанії з погляду факторів, що забезпечують розвиток та просування жінок – програми лояльності, розвиваючі активності, практики соціального захисту, ґендерний баланс. Для “ІТ-інтегратор” це системний процес – ми маємо цілу команду співробітниць, яких ми активно розвиваємо, допомагаємо їм нарощувати компетенції, мотивуємо та надихаємо їх. Я виступаю для них своєрідним коучем.

У нас працює програма розвитку жінок, у рамках якої спеціалісти у певних напрямках проводять майстер-класи на актуальні для співробітниць тематики.

У компанії немає звичного для вітчизняного бізнесу, але вже застарілого підходу, що за рівних умов за наймом кандидата перевага автоматично віддається чоловікові, бо він не піде в декрет, не сидітиме з дітьми на лікарняному. Це відверта упередженість і ми її не практикуємо.

Також наша компанія підтримує жінок, які хочуть повернутись до роботи після декретної відпустки. Ми зберігаємо всі умови праці та робочі місця для таких дівчат. Так, останнім часом із декрету до нас до офісу повернулися п'ятеро наших чудових співробітниць.

Ми також приймаємо на роботу кандидатів 45-50+, хоча багато компаній на таке не наважуються. Тобто ІТ-Інтегратор пропагує не тільки гендерну рівність, а й боротьбу з ейджизмом.

— А щодо зарплати?

— У цьому питанні ми також маємо гендерну рівність. Для всіх позицій є певна вилка зарплати і тут не має значення кандидат чи чоловік. У нас великий бізнес, він будується на функціоналі: яку позицію ти займаєш, таку зарплату і отримуєш незалежно від статі. Але якщо говорити про загальну ситуацію на ринку, то, на жаль, поки що нерівність прийому на роботу дуже поширена. Але це певною мірою пов'язано і з психологією, оскільки жінки найчастіше вимагають менше, рідше наполягають на своєму, рідше вимагають вищу зарплату.

— Надія, а як ви знаходите баланс між бізнесом та сім'єю?

- Це складне питання. Я не можу сказати, що я весь час у стані балансу. Швидше, я перебуваю у пошуку цього стану, просто визначаю, на якому етапі я мушу приділити більше уваги сім'ї чи роботі. Дуже важливо, що в мене є команда підтримки, без якої всі мої соціальні активності та додатковий, мій приватний бізнес були б просто неможливі. Команда – це моя сім'я.

- Якими прийомами тайм-менеджменту користуєтеся?

— Я просто контролюю, на що витрачаю свій час. Обов'язково встаю досить рано для того, щоб я мав час підготуватися до робочого дня, зробити зарядку, налаштуватися на новий робочий день. Поки сім'я тільки прокидається, я маю час для себе і для того, щоб включитися. Крім цього, у мене досить чітко спланований графік, і я з повагою та увагою ставлюся до свого часу.

Читайте також: ТАЙМ-МЕНЕДЖЕМЕНТ: ЯК ПРАВИЛЬНО ПРОВІСТИ СВІЙ ВІЛЬНИЙ ВЕЧІР

— У такому ритмі важливо шукати час для відпочинку. Виходить?

— Так, відпочинок справді дуже важливий, але є дуже цікавий момент — топ-менеджери найчастіше втрачають здатність розслаблятися. Я не вмію розслаблятися, я постійно у стані alert, на чеку. Вимкнути внутрішню тривогу досить складно. Тобто можна сказати, що я ще не навчилася відпочивати оптимально.

— Якими якостями має мати жінка-лідер?

— Мені імпонують жінки-лідери, які ставляться з повагою до інших, з позитивним ставленням до життя, які не скаржаться, що щось не вийшло, які самі надихають інших. Ось такі особи і для мене величезний мотиватор! Якщо ж говорити про якості, то, швидше за все, це цілеспрямованість, рішучість, уміння приймати рішення, керувати своїми емоціями, бути коректною у своїх емоційних проявах, уміння та сила бути відкритою та чесною.

— А чи маєте ви особливі ритуали, які допомагають зберігати спокій навіть у найскладніших ситуаціях? 

— Так, свого часу я навчилася наступної техніки – якщо на тебе накочують емоції чи негатив, то треба тричі вдихнути та видихнути, на хвилину поставити свою реакцію на паузу. Це, звичайно, не завжди спрацьовує, оскільки емоції бувають дуже сильними, і ти швидше реагуєш, ніж думаєш, і не встигаєш себе пригальмувати (Сміється).

- У вас є якась рольова модель? Хтось, на кого ви рівнялися чи дорівнюєте сьогодні?

— Конкретної людини-рольової моделі я не маю. Це переважно збірний образ. Найчастіше моїми натхненниками є чоловіки. Я люблю спостерігати за тим, як вони аналізують, керують, ухвалюють рішення. Водночас у бізнесі я не звертаю особливу увагу на підлогу людини. Тобто, можу надихатися практиками яскравих та професійних управлінців незалежно від їхньої статі. Сподіваюся, що такий підхід згодом переважатиме у вітчизняному бізнес-середовищі.