Online vs Offline: Як диджиталізація ділить суспільство на класи

Все частіше і в пресі, і в соцмережах з'являється думка, що зловживання онлайн-послугами - це ознака бідності. Олексій Графф спробував проаналізувати, чи справді найближчим часом цифровийой світ облюбують незаможні, а реальність дістанеться еліті.

Кадр із фільму «Паразити»

Хвиля суперечок про наслідки поступового переходу людей зі світу фізичного у світ віртуальний не вщухає. Щоправда, ракурс постановки питання дещо змінився. Тепер йдеться вже не просто про наслідки постійного сидіння в Мережі, про користь-шкоду навчання онлайн або про вигоди та ризики покупок в Інтернеті. Беріть ширше! На тлі глобального оцифрування нашого життя для багатьох вже зараз режим офлайн (читай: реальність чи матеріальний світ) найчастіше виглядає як розкіш. Начебто словосполучення «мережева комунікація» і «міжособистісне спілкування» поклали на різні чаші терезів, а то й зовсім поставили по різні боки барикад. Але чи не перебільшуємо ситуацію, протиставляючи, а не взаємодоповнюючи ці поняття?

Ось вам типове медійне вкидання на тему «Віртуал – для челяді, реал – для панів» від Неллі Боулз із New York Times. Ви бідні, вважає вона, якщо замінюєте власний прийом у лікаря онлайн-консультацією. Ви бідні, якщо віддаєте перевагу онлайн-курсам живому навчанню з викладачем. Ви бідні, якщо купуєте товари в онлайн-магазині, а не в торговому центрі, а також якщо схильні замовляти їжу з доставкою додому або в офіс, ніж трапезувати безпосередньо з друзями в кафетеріях і ресторанах. За словами нью-йоркського репортера, зараз нібито формується нова еліта. До неї, мабуть, відносяться не ті, у кого крутий смартфон у кишені та рахунки з шістьма нулями в банку, а ті, хто бюджетним онлайн-послугам віддає перевагу престижному перебування в офлайн.

Так, дійсно, переведення все і вся в цифру, поступова диджиталізація навколишньої дійсності впливає і на взаємини між людьми, створює свого роду нові соціальні маркери. Але не варто драматизувати і намагатися ділити суспільство, виходячи ніби з нових критеріїв, які нам нав'язуються кіберпростором на чолі зі штучним інтелектом. Те, що протягом усієї історії людства людей намагалися зробити залежними чи рабами (вчора – наполеони, сьогодні – ІІ) не нове. При цьому навіть для найбільших завойовників все оберталося сумом. Так що спокій, лише спокій. Штучному розуму не тільки ніколи не поневолити нас, але й не витравити з нас тваринну цікавість – все помацати, все спробувати, все побачити на власні очі. Не треба намагатися нам «втюхати» замість відпустки «Світ навиворіт» із Дмитром Комаровим. Не на тих напали. Тому давайте вдумливо розумітися на фактах.

Читати матеріал повністю. 

Дивіться також: Lady Boss: Єлизавета Юрушева — про бізнес, критику та благодійність