Підбірка цікавих та небанальних англомовних подкастів

Можна було б почати з банального перерахування переваг подкастів як інформаційного каналу, однак щось мені підказує, що з цим багато хто й так упорається без труднощів. 

Зрештою, якщо вас зацікавила назва, ви явно любитель скрасити годину-другу живою англійською мовою. Як мінімум — це хороша практика сприйняття на слух, більш того, можна розважити себе всім спектром акцентів: від вихолощеного британського до не так заслуханого австралійського. Як максимум — отримати задоволення від рутинних речей і водночас увібрати якийсь обсяг інформації “на подумати”. 

На щастя, вибрати є з чого, оскільки промисловість розвивається досить швидко. Навіть криза 2020 року з його ударом по всіх жанрах не заважає оптимістичним прогнозам від Statista (статистичного авторитету родом з Німеччини, а вже там у точних даних мають розбиратися), а вони пророкують 160 мільйонів слухачів у 2023 році в одних лише США. Почалася ця аудіо історія відносно недавно (2004 року, тут знайдете цікавий хронологічний огляд), тому навряд чи ще скоро набридне людям з їх прагненням максимально інформативно проводити свій час. 

Безумовно, різних добірок на просторах інтернету вистачає на будь-який смак і запит. І все-таки, як правило, знаходиться хоча б один подкаст, про який ти нічого не чув, а опис чи назву зацікавило. Сподіваюся, те саме станеться і з цим ретельно відібраним списком подкастів, які або не на слуху у нашої аудиторії, або заслуговують на згадки навіть незважаючи на їх популярність. Робити відкриття так само приємно, як і повертатися до чогось вартого уваги, нехай і трохи забутому.

Ted Radio Hour

Починати добірку небанальних подкастів з Ted може здатися трохи нелогічним, проте є кілька причин, а точніше, дві. По-перше, цей подкаст не зовсім стандартний формат освітніх лекцій. Середня тривалість епізоду – година, що значно більше, ніж звичні 20-30 хвилин, зате ідеально підходить для пробок у мегаполісі. 

Чому слухати: у кожному епізоді представлено кілька спікерів, чиї історії відбивають різні грані одного концепту. Розкид тим досить широкий, щоб кожен знайшов щось собі до душі, при цьому кожна з них окреслена загалом, так що творці мають простір для творчості у виборі гостей і створення більш-менш різнопланового контексту.

Читайте також: АНГЛІЙСЬКИЙ БЕЗ АКЦЕНТУ: КАНАЛИ, ПІДКАСТИ І ДОДАТКИ ДЛЯ ПОСТАНОВКИ ВИМОВЛЕННЯ

Особистий фаворит: прощення, випуск про прощення, причому не про те радикальне і всеосяжне, яке стало колись трендом усвідомлених і просвітлених, а реальної злободенної дилеми: а що значить пробачити? Прийняти і забути чи це набагато складніший процес, що варіюється від людини до ситуації? Питання обумовлено однозначне, оскільки непрощення не сильно співвідноситься з суспільною нормою, що часто зрівнює його з незрілістю. А ось чесна відповідь, безумовно, у кожного своя, і вона не повинна завжди бути однаковою. Ось про це і випуск, в якому “зустрілися” Сью Кліболд, мати підлітка, який вчинив масове вбивство в школі Колумбайн 20 квітня 1999 року, Ельва Тордіс, дівчина, через рік відновила спілкування з тим, хто використав її для задоволення своїх сексуальних бажань та Елізабет Лессер, письменника, дослідника духовності та благополуччя та донора кісткового мозку для своєї покійної сестри. 

У моїй думці, здавалося б не абсолютно не говорячи про ваш blessing over hurt that was caused. На contrary, forgiveness underlines the hurt that was caused but that you yourself don't want to be weighed down by it anymore. I didn't want to have this dictated my life…. So for me, forgiveness isn't something sacrificial that you give to someone else, it's very much an act of self-interest and act of self-empowerment and, first and foremost, release.

Mind Body Musings

Матеріалу для духовного розвитку на даний момент досить багато, але в його розмаїтті та різноманітті досить легко загубитися, оскільки кожен розвиває тему, як хоче. Хтось йде в повну езотерику, інші підтягують "наукові" факти, а треті звертаються до дзен. І те, й інше має місце бути, але більшість сучасних жінок прагне тонкого балансу земного і піднесеного, що і можна сказати про наш другий подкаст з топ 50 за версією iTunes. Його автор, Медді Мун, у минулому фітнес-модель, а зараз коуч за життєвими трансформаціями, дійсно проживає свою філософію, не боячись їй слідувати на власному прикладі. 

Читайте також: ЦІКАВІ ПІДКАСТИ ПРО СЕКС І ВІДНОСИНИ

Чому слухати: дівчина вміє вибирати гостей і привернути їх до себе, що не може не позначатися позитивно на інтерв'ю. Ідеї, що містично звучать, в її епізодах знаходять прикладний сенс і при цьому не позбавляються своєї височини на користь грубих спрощень. А основний посил гармонії жіночого та чоловічого, активного та пасивного, творчого та споглядального не перестає бути актуальним.

Особистий фаворит: Divine Polarity в Relationships. Насправді, це скоріше три улюбленці, оскільки він укладає серію випусків, присвячених чоловічій та жіночій енергіям та їхній взаємодії, причому як зовнішньому, так і внутрішньому. Полярність — запорука не лише успішних відносин, а й багатовіковий біологічний закон, а тому ігнорувати його, звісно, ​​можна, але чи треба? Сама по собі тема не нова, але звучить незаїжджено та доступно як для таких ефемерних понять. Цим Mind Body Musings і приваблює.

Feminine is energy, the masculine is presence and container… The trusted masculine може жити the femine deeper than she can take herself.

Жахливо, дякую, що запитали

Мало хто здатний так прямо відповісти, особливо у закритому до чужого емоційного життя американському суспільстві. Та що вже казати, якщо навіть у нашій “душі навстіж” культурі легше сказати “нормально, а в тебе як”, ніж відверто зізнатися у протилежному. Не почати виливати співрозмовнику всі свої невдоволення та скарги, а просто чесно визнати, що в якийсь момент життя пішло не так, а сил чи ресурсів упоратися з кермом його управління не виявилося. Адже тоді доведеться визнати, що багато з того, що відбувається, трагічного чи драматичного, не під нашим контролем, і приймати за це відповідальність теж нема кому. А рухатися вперед все ще треба, якщо не хочеться розмінювати життя на життя.

Чому слухати: посил. Те, що відвертість та вразливість як цінності стають більш вираженими у глобальному контексті, не полегшує автоматично сам порив їхнього прояву. Особливо якщо йдеться (а в подкасті так і відбувається) про горе, яке перевертає всі твої уявлення про якусь справедливість того, що відбувається, про те, що є найвищий сенс і призначення у всьому. При цьому провідна подкаста в жодному разі не ієрархує життєві негаразди і не ділить їх на досить значні й такі, з якими “ти ж і так можеш упоратися, ноги-руки є”. Кожен епізод виявляє нову грань цього складного, багатошарового почуття. Різні історії, як нескінченні варіації на вічний лейтмотив, доповнюють одна одну, і нагадують про парадоксальну універсальність переживань, хоч би якими унікально “нашими” вони не відчувалися. І поки ви не вирішили, що TTFA занурює у вир безглуздої і небезпечної екзистенційної кризи, хочеться відзначити друге "чому". А саме Нору Макінерні, провідну та засновника проекту, яка підкорює поєднанням здорової, реалістичної раціональності та чесної, щирої емпатії до героїв. Слухаючи її коментарі, ловиш себе на думці, що життя може виявитися безжальним противником, позбавленим логіки абсолютно. І все одно бій не програний, доки ти живий. І це не про лицемірні "все на краще" або "чесноти відплатиться", а про те, що поки ти живий, у тебе є шанс на зміну обставин. Нехай не всіх, але з парочкою точно щось можна зробити. І ось цей пронизливий життєстверджуючий настрій заважає захопитися синдромом мученика, навіть якщо слухаєш подкаст у найдепресивніший життєвий період (перевірено на особистому досвіді). Сама Нора точно знає, що говорить і слухає. Людина, яка втратила дитину, батька та чоловіка в один рік, вона залишила позаду американську ідею руху далі від чогось (“move on”) і вирішила продовжувати шлях з тим, що є (“move forward”).

Читайте також: 7 ПОРАД, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОБИТИ ЗАНЯТТЯ АНГЛІЙСЬКИМ ЦІКАВІШЕ І ПРОДУКТИВНІШЕ

Особистий фаворит: без краплі лукавства змушена визнати, що ось тут дуже складно зупинитись на одному. Фраза про те, що голлівудським режисерам і не снилися сценарії, які пише доля, може бути скільки завгодно побитою, але вона доречна як ніколи. Мене сильно вразив не один і навіть не три випуски, тому вибір зробити важко і я щиро раджу прослухати все, якщо формат підійде і час дозволить. Але якщо я вже сама визначила для себе правила, маю їм слідувати. Думаю що Life After Certainty зрезонує з багатьма. Автор книги "Усьому є причина, і інша брехня, яка мені подобалася", Кейт Боулер, висловлює думки, які хоч раз та проносилися в голові, навіть якщо й не озвучувалися. Жахливі думки про те, що втіхи, які ми звикли вимовляти, можуть не відповідати дійсності і служити лише ілюзією визначеності.

Kate живе в тому, що між тими, хто живе і резонанс є невідомим. Where the best may NOT be yet to come, but may have already been. 

And you know what? Тож, де є найбільша кількість людей, які або не мають бути до нього.

Якщо ви є, на ліжку як Kate, ви не самі. Let us all understand and reinforce for all of us that sometimes... you do it all right, and it still all goes wrong. Деякий час, коли це дає змогу, це не буде. Певні часи, коли ви робите вашу велику, якщо може бути невпинно. And sometimes, even when you're loved and blessed and successful, you're also in pain, and sad, and lonely. All at once.

Автор: Анастасія Багінська