Про що жінка мовчить: Наталія Атамась, науковиця, орнітологиня

Науковиця та орнітологиня Наталія Атамась спеціалізується на дослідженні водно-болотних птахів. Займається природоохоронною та популяризаторською діяльністю.Саме за есе про діяльність орнітологині київська студентка Анастасія Суворова виграла у конкурсі есе «Наука – це вона». Сьогодні Наталія – героїня рубрики Marie Claire.

Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто неможна мовчати?

Зараз час багатоголосся. Політика і наш шлях як країни, зміна клімату, права меншин, пандемія, майбутнє… Говорити можна про все, складність у тому, аби обрати, чиї голоси слухати.

Коли та із ким останнім часом вам було приємно помовчати?

З моїм сином, якому трі з половиною роки. У нього вік «почемучок», і після намагань кожного дня постійно відповідати на питання типу «Мама, що таке… смерть, Бог, енергія, мозок?» так приємно просто посидіти та промовчати.

Коли ви в останнє себе хвалили, а за що сварили?

Я постійно себе сварю за прокастинацію та відсутність належної самодісципліни, а хвалю… Певно, з оцим і є проблема – у мене та багатьох жінок загалом. Треба себе більше хвалити, у тому числі за різні дрібнички.  

Назвіть найкрасивішу річ і чому ви її такою вважаєте?

О, це просто. Найкрасивіша для мене річ – це мій головний робочий інструмент, морська шестиметрова байдарка, seayak, для роботи на «великій воді». Вона зі мною багато років, дуже стійка на хвилі та швидкісна. Це ідеальне поєднання форми та функції, іноді здається, що вона і літати вміє, тільки не зізнається.

Яким талантом вам би дуже хотілося володіти?

Дуже люблю та ціную поезію, живопис та класичну музику, але сама абсолютно бесталанна у всіх цих речах, дуже шкода. Я прекрасний споживач, але нікудишній творець. А ще добре було б володіти талантом висипатися за 3 години на добу.

Якби ви могли залишити тільки один спогад, щоб це було?

Коли мені у роддомі видали поцілувати мого сина, якого тілько-но витягли з мене – такого мокрого, страшненького та фіолетового, як баклажан, і сказали: «Ось ваш Сергій». До цього певно, це був момент, коли мені сказали: «Поздоровляю, тепер ви кандидат наук».

Що личить сучасним чоловікам, а що не прикрашає сучасних жінок?

Чоловіків прикрашає справжня, а не «для галочки» профеміністична позиція, дуже складна та рідкісна штука. Це ж не просто не сміятися у компанії над сексистськими анекдотами та «допомагати» жінці по дому – хоча гарний початок, так. Це скоріше як раціональне мислення – контрінтуітивно, постійно вимагає інтелектуальних зусиль, контролю, порівняння. А сучасним жінкам і так постійно розповідають з усіх утюгів, що їх прикрашає та не прикрашає, тому я нічого не скажу. Жінки просто прекрасні – і крапка.

Якби вам довелося себе порівняти із алкогольним напоєм чи коктейлем. Ви який?

Певно, щось міцне – горілка чи віскі.

До якої поради мами ви не дослухалися, і наразі жалкуєте про це?

Треба таки було напружитись та отримати ще юридичну освіту.

Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалася вам перебільшеною? І, навпаки, хто з чоловіків із невиразною зовнішністю видається вам дуже привабливим?

Головне – аби очі були розумні. Але насправді, я у цих питаннях абсолютний конформіст і вважаю естетично гарними консенсусно красивих акторів, наприклад Джорджа Клуні. А ще в мене дуже красивий чоловік.

Чим пахне щастя?

Водою. Дощем, нагрітою літньої річкою, морськими водоростями.

Фото надані Наталією Атамась; прес-службою проєкту “Наука – це вона”

Читайте також: #BOOKSHELFY: KHAYAT, МУЗИКАНТ