UA
RU

Заради чого варто поїхати на Венеціанську бієнале

Редагувати переклад

Венеціанська бієнале – грандіозна подія, завдяки якій кожну другу весну класичне мистецтво Венеції зустрічається із сучасним світовим. Олександра Кривуля розповідає, що цікавого ми побачимо цього року.

Венеціанська бієнале 2017

Час і місце

З 13 травня по 26 листопада 2017 року на території Венеціанських садів, Арсеналу та на вулицях в історичному центрі Венеції розмістяться 85 національних павільйонів. Переважна більшість художників (102 із 120) будуть абсолютними новачками на бієнале. Цей форум світового мистецтва існує вже понад сто років, і за цей час тут виставлялися всі ті новатори та провокатори свого часу, імена яких сьогодні знають навіть діти: Анрі Матіс, Густав Клімт, Амедео Модільяні, Сальвадор Далі, Джексон Поллок, Демієн Херст. 

лейтмотив

Темою 57-ї Венеціанської бієнале стала фраза Viva Arte Viva («Хай живе мистецтво»). Куратор Крістін Марсель (до речі, четверта жінка, яка очолює Венеціанську бієнале за всю її історію і вже 17 років курирує паризький Центр Помпіду) трактує її так: «Це бієнале, створена художниками для художників та за участю художників. Вона про форми, які пропонують художники, про питання, які вони порушують, про практики, які вони розробляють, та про способи життя, які вони обирають». Простіше кажучи, Viva Arte Viva не обмежує ідеї учасників, а, навпаки, дає можливість творити в будь-якому напрямку.

Крістін Марсель

За задумом Крістін, всі роботи, що беруть участь у форумі, складаються в одну подорож, розбиту на дев'ять зупинок: Павільйон художників і книг, Павільйон радості та страху, Павільйон спільноти, Павільйон Землі, Павільйон традицій, Павільйон шаманів, Діонісійський павільйон, Павільйон часу та нескінченності. Для Крістін Марсель важливо, щоб глядачі, переходячи від однієї зупинки до іншої, забули про національні різницю між павільйонами.

Марк Бредфорд

Карта павільйонів: наш топ-5

США
Ідеолог американського павільйону – художник-абстракціоніст Марк Бредфорд, який називає свої роботи-колажі психогеографічними. Глядач прокладає ними шлях, як у картах, лише роль міста у разі грає настрій. Венеціанський проект Бредфорда «Завтра – це ще один день» буде несподіваним для поціновувачів творчості художника: він присвячений маргінальним особистостям та негативному ставленню до них у соціумі. У рамках бієнале Бредфорд допомагатиме ув'язненим у Венеції продавати продукцію, яку вони виробляють у в'язницях. 

Венеціанська бієнале Ісландія

Ісландія
Ця країна вирішила виділитися по-своєму: за словами художника Егіля Сайб'єрнссона, замість нього «творити мистецтво» будуть два фольклорні персонажі – трохи злісні, але смішні тролі Уг та Бугар. Ви навіть можете знайти їх у Instagram (@icelandicpavilion). За допомогою проекцій звуку та світла Сайб'єрнссон та його тролі оживлять неживі предмети: гумка почне літати, каміння – співати, а жіночі сумочки – танцювати. Мета роботи, яка носить назву «Поза контролем у Венеції» – змусити людей замислитися над тим, хто керує нашими діями, знаннями, думками і навіть силою уяви. 

Франція
Ксав'є Велан працює над проектом «Мюзикл Мерцбау»: це натяк на творчість німця Курта Швіттерса, який вигадав термін «мерц», що передбачає створення зв'язків між усіма існуючими на світі речами, а саме: мистецтвом і не-мистецтвом. За задумом Велана, який має намір використати дерево та тканину, французький павільйон перетвориться на масштабну студію звукозапису. Десятки музикантів представлять у ній свою творчість та й глядачі зможуть зіграти на найнезвичайніших музичних інструментах – багато з них спеціально придумані для проекту.

Ганні Імхоф

Німеччина
Павільйон ФРН варто відвідати лише заради знайомства з творчістю Анни Імхоф. Ціль її перформансу – створити дзеркальне відображення нашого суспільства. Тільки уявіть: світле приміщення, в якому нудьгують і тиняються без діла підлітки. Хтось згорнувся калачиком у спальному мішку, хтось напівлежить у кріслі, хтось «зависає» у соцмережах. За словами Ганні, ці молоді люди – вже не унікальні особи, вони перетворилися на цифрові продукти з шаблонними думками та судженнями. 

Ірак
Цього року великі дискусії спалахнули навколо участі Іраку у Венеціанській бієнале. А точніше тих творів мистецтва, які раніше жодного разу не експонувалися за межами країни. Крім робіт сучасних художників, у павільйоні, названому «Архаїка», Національний музей Іраку представить медичні артефакти, статуї, іграшки та глеки, створені понад 7 тисяч років тому. У 2003 році музей розграбували американські солдати. Тільки вдумайтесь: із 15 тисяч викрадених експонатів вдалося повернути лише близько 4 тисяч. Подібне варварство у ХХІ столітті складно уявити.

Борис Михайлов Парламент

Український «Парламент»
Наша країна візьме участь у бієнале вдев'яте. Цього року кураторами українського павільйону стали представники американського музею Dallas Contemporary Пітер Дорошенко та Лілія Куделя. Виконавчий директор музею Дорошенка був комісаром українського павільйону у 2007 та 2009 роках та директором PinchukArtCentre, а випускниця Києво-Могилянської академії Куделя ще нещодавно керувала відділом зовнішніх комунікацій у «Мистецькому Арсеналі». 

Вони представлять проект одного з перших українських фотографів-документалістів Бориса Михайлова. Цей харків'янин знімає не так людей, як їхні проблеми: соціальні, політичні. Після розпаду Радянського Союзу він випустив цикл із 500 знімками бездомних та людей, які не змогли знайти своє місце у нових реаліях. Зараз Борис живе та працює в Берліні, а його роботи можна зустріти в колекціях найбільших світових музеїв, у тому числі Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва, Метрополітен-музеї (Нью-Йорк), Сучасній галереї Тейт, Музеї Вікторії та Альберта (Лондон), Міський музей (Амстердам), Нова пінакотека (Мюнхен). Тому поява такої значущої для української сучасної фотографії постаті на Венеціанській бієнале – символічний момент для нашої країни, бо вплив її творчості глобальний і давно вийшов за межі українського контексту. «Проект Михайлова в Українському павільйоні – це разюче перетворення художника-хронікера радянського суспільства на оракула, який передбачив майбутнє постінформаційного простору», – наголосила куратор Лілія Куделя.

Виставка «Парламент» складається з абстрактних фотопортретів політиків, які розпадаються, які Михайлов та його дружина Віта робили з екрану телевізора під час прямих трансляцій. Крім фотоапарата, вони використовували антену, за допомогою якої створювалися глітчеві зображення (цифрові та аналогові перешкоди). «Експозиція українського павільйону справлятиме враження вібруючих візуальних ударів, завдяки яким ми зможемо подивитися на себе з іншої перспективи, – каже Куделя. – Серія “Парламент”, започаткована Михайловим у 2014 році, – це симптом невротичного мас-медійного суспільства, який передував діагнозу під назвою “світ постправди”». 

Підтримають Михайлова молоді українці: Іван Світличний та арт-група SVITER з аудіопроектом, арт-група «Жужжалка» з видавничим проектом та дизайнер Антон Бєлінський із презентацією капсульної колекції одягу. Всі ці роботи побудовані так, щоб тим чи іншим чином перегукуватися з основною темою українського павільйону – парламентом. В Інтернеті поспостерігати за проектом можна на сайті ukrainianpavilion2017.org або в Instagram (@ukrainianpavilion2017). 

Фото: архіви прес-служб

П'ять причин переглянути новий фільм Гая Річі

Фотокнига Олексі Любомирський

Beissoul & Einius про новий альбом A Secret Contract

Статті на тему