Галина Севрук: Навернена «до джерел»

Головна > Суспільство > Спадщина > Галина Севрук: Навернена «до джерел»

12 травня 2022 року, 13:00

Російські оккупанти варварськи руйнують пам'ятки архітектури в Україні. День тому росіяни пошкодили фасади та експозицію Військово-історичного музею, обласне управління СБУ, збудовані у 1904 році, повністю знищивши архіви, та Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана, де зберігається керамічне панно "Чернігів" української місткині-шистедисятниці Галіні Севрук.

Колаж @bratyart

«Коли ми переймалися два роки тому питаннями збереження культурної спадщини, захисту її від знищення під час будівельних робіт, ми й не уявляли собі, що доведеться перейматися захистом музею та колекції від нового варварства, ім'я якому «рашизм». Практично на початку широкомасштабного вторгнення російських військ від обстрілу постраждало будівництво музею. Вибухова хвиля та обломки пошкодили близько 30 вікон та фасад будівлі. Постраждав також інтер'єр декількох поміщень. На щастя, колекцію ще заздалегідь було убезпечено, тому вона не потерпіла. Не постраждало і панно Галини Севрук, яке вже встигло привернути увагу багатьох відвідувачів відділу сучасного мистецтва музею як зовнішньою формою вираження мистецької думки майстерні так і внутрішнім глибинним наповненням, своєрідністю виконання та монументальністю. В очікуванні перемоги України музей нині не тільки переосмислює як власну колекцію та форми подачі матеріалу відвідувачам для майбутніх виставок, але й пропонує онлайн заходь для популяризації українського мистецтва у світі», - Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана.

"Чернігів". Керамічне панно. Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана.

Галина Севрук – українська керамістка та монументальна художниця, заслужена художниця України, лауреатка премії УАНТІ ім. Василя Стуса, премії ім. митрополита О. Шептицького. Її твори експонуються у багатьох музеях світу та в приватних колекціях (США, Канада, Росія, Німеччина). А в Музеї шістдесятництва у Києві відкрито постійну виставку майстрині «До джерел».

Дитинство

Галина народилася 1929 року в Узбекистані, де батьківщина ховалася від більшовицького терору. Батько був архітектором з польським корінням, а мати належала до аристократичного українського роду. Зі годиною Севруки повертаються до України, і там переживають важкі роки нацистської окупації.

Вона не знала української мови, не розумілася на історії та традиціях. Але пошуки свого коріння та протистояння радянській владі перетворили її на визначну фігуру української культури.

Творчий шлях

Творча робота Галини розпочалася у 1960-ті роки, під час відродження української культури. Тоді Севрук зрозуміла, що неможливо бути художником в Україні і не знати місцевої мови, літератури, історії. Довелося займатися самоосвітою.

Вітраж 1964 року Галина Севрук разом з Алою Горською, Опанасом Заливахою та Людмилою Семикіною створюють вітраж «Шевченко. Мати» для Київського державного університету. На ньому розгніваний поет захищає ображену жінку-Україну. Вітраж був знищений одразу після монтажу. Почалися репресії.

Аркуш 139-ти

У 1965–1966 рр. влада посилила тиск на інтелігенцію з опозиційними поглядами. Проте атака мала протилежний результат: шістдесятники, які втратили волю, опиралися відчайдушніше. Громадянська позиція Севрук яскраво виявилася 1968 року, коли вона підписала лист проти репресій та закритих судів над українськими інтелектуалами. За це Галину виключили зі Спілки художників та забрали майстерню.

Двадцять років її твори не приймали на виставки та не експонували у музеях.

Навернення «до джерел»

Шукаючи засобів самовираження, Севрук звертається до кераміки. У портфоліо художниці є стелі, дизайн готелів та ресторанів, скульптурні образи слов'янських богів, керамічні роботи на теми Козацької доби та Київської Русі, серія понад 500 портретів історичних статей та видатних сучасників.

Творчість Галина Севрук мала кілька персональних виставок, що засвідчили величезний творчий потенціал місткині. Її роботи високохудожні, сповнені глибокого філософського звучання, спонукають до більш поважного вивчення історії своєї Батьківщини, пробуджують гордість за своїх предків.