Ефективні способи боротьби зі стресом: поради тренерки зі щастя Алли Клименко

“Стрес – це невід’ємна частина нашого життя, і вміння справлятися з ним є ключовим для нашого благополуччя” — говорить Алла Клименко. 

Алла Клименко – психологиня, експертка з позитивної психології,  авторка серії щоденників з щастя,  та співзасновниця проєкту Upgrade. Спікерка міжнародних самітів World Happiness Summit та IPPA Congress, магістр з позитивної психології University of Pennsylvania та магістр з науки щастя Centenary University.

Мені пощастило отримати два магістерські ступені цієї весни, які допомогли мені глибше зрозуміти, що резилієнтність, або здатність відновлюватись після складних ситуацій, є важливою складовою щасливого та повноцінного життя. Деякі джерела стверджують, що зі стресом потрібно боротися, викорінювати його зі свого життя. Проте чи дійсно це правда? І найголовніше — як це робити правильно та екологічно?

Що таке стрес і як він виникає?

Стрес виникає як відповідь нашого організму на зовнішні виклики чи загрози. Коли ми стикаємося з труднощами, наш мозок активує реакцію “боротьби або втечі”, вивільняючи гормони, такі як адреналін і кортизол, які готують нас до дії. Ця реакція є природною та еволюційно зумовленою, однак, у сучасному світі вона часто виникає занадто часто.

Хронічний стрес може мати серйозні наслідки для нашого фізичного та психічного здоров’я. Дослідження показують, що тривале відчуття стресу може призводити до підвищеного ризику серцево-судинних захворювань, ослаблення імунної системи, проблем зі сном та навіть депресії. 

Як розпізнати ознаки стресу?

Важливо навчитися розпізнавати ознаки стресу, щоб вчасно вжити заходів. Це може включати фізичні прояви такі, як: підвищений пульс, напруження м’язів, пітливість або головний біль. Психологічні ознаки можуть варіюватися від тривоги та дратівливості до відчуття пригніченості або апатії. 

Зміна ставлення до стресу

Одним із ключових підходів є зміна нашого ставлення до нього. Келлі МакГонігал, автор книги “Сила стресу”, наголошує, що така реакція організму сама по собі не є шкідлививою. Вона стверджує, що позитивне ставлення може трансформувати його з ворога у союзника і сприяти нашому зростанню та розвитку. Цей підхід відомий як резилієнтність 2.0, або антихрупкість.

Ефективне відновлення

Отже, однією з ключових концепцій у роботі зі стресом є ефективне відновлення. Тоні Шварц, експерт у галузі продуктивності та управління енергією, підкреслює важливість трьох рівнів відновлення.

Малі відновлення (Micro-recovery)

Короткі перерви та дії, які займають декілька хвилин та допомагають швидко відновити енергію протягом дня. Наприклад, перерви для розтяжки, дихальних вправ та прогулянок, перегляд улюблених відео, розмови з близькими.

Середні відновлення (Mid-level recovery)

Активності середньої тривалості (від 20 хвилин до декількох годин), які забезпечують більш глибоке відновлення. Наприклад, 20-30 хвилинні прогулянки, заняття йогою або пілатесом, невеликі тренування, зустрічі з друзями, заняття хобі, вечеря з близькими.

Великі відновлення (Macro-recovery)

Масштабніші періоди відпочинку, які допомагають повністю відновити сили, тривалістю від декількох днів до декількох тижнів. Наприклад, вихідні дні без роботи, відпустка, тривалі активні заняття на природі, участь у соціальних заходах.

Застосовуючи різні рівні відновлення, ми можемо навчитися ефективно справлятися з сучасними викликами. Це шлях до гармонійного та щасливого життя, де стрес перетворюється на інструмент для зростання та розвитку.

Фото: cottonbro studio

Читайте також: САМОКРИТИКА, АБО «НЕ ЇЖ СЕБЕ – ТИ НЕ ГОЛОДНИЙ»: КОЛОНКА ПСИХОЛОГА