Крапка опори: скільки пар взуття потрібно для щастя?

Кожна жінка має право на туфлі – заповіла нам Кендес Бушнелл. І ми цим правом користуємось. А іноді навіть зловживаємо.

Ддівчинки ще з дитинства засвоїли, що правильно підібрані туфлі здатні творити дива - не дарма ж Шарль Перро і Уолт Дісней так барвисто, кожен своїми коштами, малювали перед нами історію про Попелюшку. Трохи пізніше до цього підключилися і кіногероїні: чого варта одна хрестоматійна Керрі Бредшоу, яка грайливо фліртує з парою Manolo Blahnik перед вітриною магазину. Та й навколишня дійсність раз у раз підкидала кожній з нас у процесі дорослішання нові уроки про те, що каблуки здатні піднести на нову висоту – і в прямому, і в переносному сенсах. Причому особисто для мене ця аксіома підтверджувалася не лише успіхом на шкільних дискотеках у таємно запозичених у мами ботильйонах на шпильці, а й цілком реальними дослідженнями.

Читайте також: ДЖЕННІФЕР ЛОУРЕНС ЗНЯЛАСЯ ДЛЯ РЕКЛАМИ DIOR

Пам'ятаю, що мої взаємини із взуттям перекинулися років у 14 – коли я прочитала в одному з підліткових журналів висновок американських учених про те, що чоловіки більш уважні до жінок на підборах, ніж до тих, хто віддає перевагу плоскому ходу. Перевірити це їм вдалося досить легко – на вулиці випустили дві групи дівчат із опитувальниками та одних взули у сексуальні човники, а інших – у комфортні кросівки. Через рівну кількість часу перші повернулися щасливі, з розправленими плечима і великою чаркою заповнених анкет, а ось другі, на жаль, практично ні з чим. Не дивно, що моя незміцніла психіка поглинула цю інформацію як керівництво до прямої дії, і вже через кілька років я потрапила в іншу статистичну групу - тих дев'яти з десяти дівчат, що мають у своєму гардеробі, як мінімум, одну пару взуття, яке не носять разу у житті.

У СЕРЕДНЕСТАТИСТИЧНОЇ ЖІНКИ У ГАРДЕРОБІ НАСЛІЧУЄТЬСЯ 17 ПАР ВЗУТТЯ

З віком ситуація посилилася, і тепер я можу приписати себе і до 25% нещасних, які готові відмовитись від вечерь заради нової пари взуття. Причому з професією це ніяк не пов'язано: моя університетська подруга, наприклад, все свідоме доросле життя рідко виходить за межі офісних стін, але це не заважає їй мати колекцію взуття, яке вибудовується по периметру передпокою в 10 м2 (я особисто бачила це торжество взуттєвого консьюмеризму , допомагаючи їй із переїздом).

Читайте також: НА ЧЕСТЬ ДЖАННІ ВЕРСАЧЕ: НОВИЙ РЕКЛАМНИЙ КАМПЕЙН VERSACE

Але навіть при такій спритності вішати один на одного ярлики «шузоголіків» я б не поспішала. Адже ця жіноча слабкість має цілком логічне пояснення: «Взуття в психологічному сенсі – це метафора стійкості, впевненості та статусу, можливості перевтілюватися. Велика кількість красивого взуття дозволяє подобатися самому собі (а отже, і оточуючим), бути впевненою в собі (а значить – справляти потрібне враження), добре почуватися фізично (володіти гарною ходою і поставою)», – каже психолог Олена Тараріна. Ці бонуси ми усвідомлюємо і відчуваємо на підсвідомому рівні, тому не варто дивуватися з того, що світовий взуттєвий ринок сьогодні може похвалитися річним оборотом $185 мільярдів, а до 2018 року, за прогнозами експертів, ця цифра зросте до 211 мільярдів. Чи варто уточнювати, що більше половини цих доходів забезпечують жінки, і не біда, що, за статистикою, із 20 пар взуття, яке вони купують, регулярного «вигулу» удостоюються лише п'ять. Але знову згадуючи історії з життя своїх подруг, не можу не помітити, що з взуттям нам, дівчатам, добре і вдома.

39% ЖІНОК ВИЗНАЮТЬ СВОЮ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ВЗУТТЯ

Наприклад, одна моя приятелька знаходить заспокоєння після кожного стресового робочого дня в методичному «вмиванні» своїх улюбленців, а ще одна навіть веде задушевні бесіди з улюбленими червоними човниками і дякує їм за вірну службу. Тому не соромтеся в дусі екранних героїнь важко звертатися до улюбленого взуття «Hello, Lover» - це зовсім не патологія, а норма. Адже недаремно ж Крістіан Лубутен якось сказав: «Жінка носить сумку. Але черевики носять жінку». Мабуть, їм справді варто казати «дякую».