Три можливі причини, чому вам не хочеться сексу

Наш автор Олена Сатарова запитала, чому у продажу немає аналога Віагри для жінок і що це означає – коли зовсім не хочеться сексу.

Кя збентежено опускає очі і вимовляє: «Так, він мені подобається. Ну і що, що я зовсім його не хочу? Каті - 25, її не можна назвати секс-бомбою, але вона симпатична молода дівчина, яка зовсім не хоче сексу.

Олі 36 років, вона – мама п'ятирічної малечі та зразково-показова дружина. Розповідає, що раніше могла займатися сексом із чоловіком по п'ять разів на тиждень. Після народження дитини стався гормональний збій, але вже через півроку все прийшло в норму. Усі, окрім бажання інтимної близькості.

Читайте також: SITUATIONSHIP: ЩО ТАКЕ «НЕДОТНОШЕННЯ»

Обидві дівчата знають, що таке оргазм, і відчували сексуальний потяг раніше. Зараз вони намагаються зрозуміти, що з ними не так і як це можна виправити.

Втрату статевого потягу можна приписати одразу трьом явищам:

• фригідність,
• гіполібідемія,
• асексуальність.

З фригідністю все просто – її не існує

Принаймні у термінах офіційної медицини. «Фригідність» та її абсурдний синонім «статева холодність» сьогодні грають роль ярликів, навіть лайок, що пахнуть патріархальним фанатизмом і спалюванням відьом на багаттях.

Науковий аналог фригідності — термін «гіполібідемія»

Гіполібідемія (англ. HSDD - Hypoactive sexual desire disorder, або SIAD - sexual interest/arousal disorder) - це відсутність або втрата статевого потягу, не пов'язані з порушеннями функцій статевих органів, захворюваннями або прийомом ліків.

За даними дослідження Obstetrics & Gynecology, у якому взяли участь 31 тисяча американок,  близько 9% жінок віком від 18 до 44 років страждають від гіполібідемії. Тобто, говорячи простою мовою, взагалі не хочуть сексу.

Асексуали, у свою чергу, виступають за те, щоб гіполібідемію перестали вважати діагнозом, а асексуальність (самовизначення людей, які не мають статевого потягу) офіційно визнали третьою сексуальною орієнтацією. Вони акцентують увагу на тому, що, називаючи SAID дисфункцією, суспільство чинить тиск на асексуалів так само, як свого часу на гомосексуалістів. 

Читайте також: ТЕОРІЯ ВЕЛИКОГО ВИБУХУ: ФАКТИ ПРО ЖІНОЧИЙ ОРГАЗМ

Психологи вважають, що провести межу між асексуалами і людьми, які страждають на гіполібідемію, допомагає просте правило: перші просто не хочуть сексу, а другі не хочуть, але мріють відчувати бажання. Катя та Оля відносять себе до другого типу, бо сподіваються, що їхня ситуація вирішиться. Є хвороба, отже, мають бути й ліки.

Про чарівні властивості препарату силденафілу (або, як ми звикли його називати, Віагри), який повинен був посилити приплив крові в область серця, а посилив в область чоловічого члена, знає кожен. У Віагри багато побічних ефектів – від головного болю до зупинки серця. Проте вже 16 років чоловіки рятують цим засобом сім'ї та сексуальну репутацію. 

Читайте також: ВІД ПЕРШОГО ОСОБИ: ТОП-5 ЧОЛОВІЧИХ СТРАХІВ

З жіночим аналогом пігулки для насолод ситуація куди складніша. Офіційно дозволених до продажу ліків такого типу поки немає навіть у США, де дослідження жіночої сексуальності та препаратів, що її стимулюють, активно ведуться останні кілька років.

Жіноче бажання, як і оргазм, починається з голови – у цій думці сходяться всі фармацевтичні компанії.

Тому принцип дії потенційних гравців ринку жіночої Віагри (препаратів флібансерин та бремеланотид) – це вплив на рецептори мозку та регулювання рівня гормонів. За ідеєю, така дія має викликати саме відчуття потягу, а не просто простимулювати механічні реакції збудження – вироблення мастила та набухання сосків.

Намацати кнопку в жіночому організмі, яка без наслідків для здоров'я увімкне відчуття, а не механіку – заповітне бажання фармацевтів. Однак, на думку FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів), над втіленням мрій у життя фармацевтам доведеться ще ґрунтовно попрацювати.