Українка про життя в Єгипті: «Наших вигідніше брати за дружину — вони роботящі і звикли заробляти»

блогер Олена Автушенко прожила два з половиною роки у Єгипті. За цей час вона навчилася їсти гарнір з гарніром, не зраджувати таке значення часу і не звертати уваги на надто настирливих єгиптян. 

— Розкажіть історію, як ви опинилися в Єгипті. І чому вибрали саме цю країну?

— У Єгипті я виявилася цілком випадковою. До того, як залишилася там жити і працювати, я кілька разів відпочивала в Єгипті, але в мене й на думці не було затримуватися там надовго. Якщо чесно, я навіть не хотіла летіти на відпочинок. Але так сталося, що батьки вмовили полетіти з ними. Це були максимально спокійні сім днів відпочинку. 

У готелі, де ми відпочивали, я познайомилася з аніматорами. Виявилося, що їм потрібні ще хлопці до команди, і мені запропонували залишитись. Чесно кажучи, я навіть боялася виходити за територію готелю, тільки з гідом на екскурсії (Сміється), А тут така пропозиція. 

З боку робота здавалася веселою, але, як мені сказала одна дівчинка, це армія, так і є.

І я це розуміла, але хотілося кинути собі виклик, довести, що зможу працювати з раннього ранку і до пізньої ночі «на ногах», з одним вихідним на тиждень.

Тоді вперше у житті мене нічого не тримало в Україні — ні навчання, ні робота, ні стосунки. Університет я закінчила, а з роботи звільнилася (між іншим, була керівником відділу продажу на телеканалі) якраз перед поїздкою на відпочинок. Це був початок січня 2018 року. Захотілося ризикнути. До цього я ніколи в житті довше, ніж на 2 тижні не виїжджала з дому, завжди жила з батьками, не знала, що таке гуртожиток і була правильною дівчинкою, яка закінчила найкращий вищий навчальний заклад країни з червоним дипломом. Уявляєте, так? (Сміється). І така дівчинка залишається на чотири місяці в Єгипті, навіть не повернувшись додому. Ми остаточно вирішуємо, що я залишаюся буквально за годину до трансферу з готелю в аеропорт.

Це було саме спонтанне рішення у моєму житті! Залишатися було страшно страшно, але я зовсім не жалкую. Це була дуже гарна школа життя.

– Що в Єгипті вразило вас найбільше?

– Єгипет – країна контрастів! Коли ти турист, ти багато чого не помічаєш і не розумієш, а коли ти залишаєшся там жити і працювати, все інакше!

Вражали мене їхні традиції, наприклад, як можна змішувати гарнір з гарніром в одному блюді? Макарони, рис і картопля в одній тарілці це для єгиптян абсолютно нормально. 

Або те, що єгиптяни сигналять завжди та скрізь! Для них це також норма.

Що явно варто віднести до негативу, але чого ти обов’язково звикнеш і це перестане тебе вражати, – це єгипетське поняття часу. Знаєте, якщо раптом будете йти на побачення з місцевим чоловіком, цілком можливо, що чекати доведеться не йому, а вам (Сміється).

Якщо ви відпочиваєте в готелі і просите, наприклад, замінити вам рушник або щось принести, а у відповідь чуєте «Ноу проблем, файф мінітс», це означає, що можна чекати цілу годину, а то й день. У Єгипті це нормально.

Працюючи Guest relations, я, не розуміючи цього, часто стикалася з тим, що якщо кондиціонер пообіцяли полагодити протягом години, це зовсім не означає, що так і буде. Час у Єгипті – поняття розтяжне (Сміється). 

А ще вони дуже люблять говорити «Букра іншаалах». Це означає, що все в руках Господа, а «букра» — завтра, а може, через пару тижнів або навіть ніколи…

— Що б ви порадили тим, хто збирається до Єгипту на ПМП?

— Спершу спробувати пожити поза готелем, щоб зрозуміти, чи справді підходить вам ця країна. Життя туриста на території готелю це одне, за його межами зовсім інше. До того ж, треба розуміти, що Єгипет — це зовсім інша країна, з іншою культурою та традиціями, треба бути готовим шанувати їхні правила.

— Які міфи про країну здаються найбільш дурними?

— Їх дуже багато, і більшість поширюється самими готельними гідами. Із задоволенням розвію найцікавіші. 

1. У Єгипті абсолютно безпечно, особливо у курортних містах. Вас ніхто не вистачатиме за руки, на вас ніхто не нападе і не скривдить, максимум – продадуть щось дорожче, обдуривши недосвідченого туриста. Але тут уже все залежить від вас та вашого вміння торгуватися (Посміхається). Понад те, Єгипті дуже суворі закони, тому рівень злочинності максимально низький.

2. Існує такий міф, що Єгипет настільки бідна країна, що всі живуть у будинках без даху, там немає інтернету, а мобільний телефон – рідкість. Насправді Єгипет не дуже багата країна, але тут, як і в будь-якій іншій країні, є дуже багаті та розкішні райони! Шикарний мобільний інтернет 4G, супермаркети, таксі, музеї, чудова медицина та ін.

– Як ви можете охарактеризувати чоловіка-єгиптянина?

– Важке питання. Багато залежить від виховання, сім’ї, в якій він виріс, та наявності освіти. Як на мене, це вирішальні фактори. Наприклад, бармен і готельний менеджер, швидше за все, дуже відрізнятимуться своєю поведінкою, та й поглядами на життя. Але що спільного у всіх чоловіків-єгиптян — це те, що вони моторошні ревнивці та власники, у них гаряча кров! Вони дуже запальні, а ще вони мають бути головними у сім’ї чи стосунках.

— Як ви думаєте, що в них так приваблює наших дівчат?

— Знов-таки гаряча кров (Сміється). Як відомо, дівчата люблять вухами, а єгипетські чоловіки люблять і можуть дуже красиво та багато говорити. Також єгиптяни дуже пристрасні, гарячі, розкуті та наполегливі. Мені здається, нашим чоловікам цього не вистачає.

— Які особливості стосунків між українкою та єгиптянином?

— У Єгипті немає такого поняття, як «зустрічаємося», вірніше, воно є, але якщо чоловік-єгиптянин налаштований на серйозні стосунки з дівчиною, він буквально відразу намагатиметься познайомити її зі своєю сім’єю, зробити їй пропозицію. Дівчина не знатиме, куди від нього тікати (посміхається). Якщо це зустрічання роками, це нічого не означає — чоловік не налаштований серйозно. Більше того, якщо дівчина хоче побудувати серйозні стосунки з єгиптянином, явно не варто шукати обранця серед аніматорів чи працівників готелю. Особливо в курортних містах – там чоловіки дуже розпещені. Те, яким вони бачать їх у готелях: більш доступними, у незвичному для них одязі. Відповідно, складно побудувати стосунки з такими людьми, які працюють у курортних містах та у готельній сфері. Вони, незважаючи на релігію, можуть порушувати правила і щодня зустрічатися з різними дівчатами — для них це абсолютно нормально. 

Якщо ви у відносинах із єгиптянином, то дружби з іншими чоловіками бути не може. У них включається шалена ревнощі, якщо це не випадок, коли він не налаштований на вас серйозно. У свою чергу, чоловіки-єгиптяни не вважають кримінальним вчинком мати в подругах інших жінок.

Якщо ви приїхали на відпочинок і вийшли погуляти з одним працівником, а наступного дня з іншим, вас почнуть між собою називати «шармута» («дівчина легкої поведінки»). Для них це ненормально, неможливо та неприйнятно. Якщо ти вже у стосунках із чоловіком, то варіантів погуляти з кимось, мило поспілкуватися апріорі бути не може.

Вони жахливі ревнивці та власники.

— Чи можливо побудувати міцну сім’ю з єгиптянином чи здебільшого вони одружуються з жінками своєї національності?

— Все можливо, звичайно, таких спілок чимало, але є й ті, хто одружується виключно з жінками своєї національності.

Бувають прекрасні, міцні сім’ї між чоловіком-єгиптянином та нашою дівчиною, буває таке, що наша дівчина стає другою дружиною. Є й не дуже вдалі союзи.

Дуже багато залежить від обох сторін, від того, наскільки у них схожі погляди на життя, чи відрізняється релігія, чи готова жінка чимось жертвувати.

– Якщо у вашому оточенні щасливі міжнаціональні пари (українка + єгиптянин)?

— У моєму оточенні є такі пари як щасливі, так і не дуже.

Але головне, що щасливі таки є, а значить, що міцний союз між чоловіком-єгиптянином та дівчиною-українкою має місце! Більше того, часто наших дівчат набагато вигідніше брати за дружину, тому що вони працьовиті, дбайливі, які ще й звикли заробляти гроші.

— Як у суспільстві ставляться до міжнаціональних шлюбів? Чи є осуд із боку сім’ї?

— Багато залежить від сім’ї. Я, наприклад, знаю чоловіка-єгиптянина, який мав дуже багато стосунків з нашими дівчатами, але він не збирався на них одружитися, тому що його сім’я проти і вони готові прийняти тільки дівчину-мусульманку, обов’язково єгиптянку. Він не може опиратися думці сім’ї, тому що вони дуже важливі для нього (як і для кожного єгиптянина), тому він шукатиме наречену серед місцевих панянок.

З іншого боку, оскільки міжнаціональних шлюбів дуже багато, то ставлення до них є абсолютно нормальним, десь сім’я ставиться з інтересом.

— А чи знаєте ви історії, коли українець одружився з єгиптянкою?

– Ні.

— Які відмінності є у менталітеті наших народів?

– Їх дуже багато! Єгипет — це мусульманська країна, хоч там є і християни. Наприклад, якщо ви розгулюватимете десь у єгипетській глибинці у відкритому одязі, вас, м’яко кажучи, не зрозуміють і думка про вас складеться не найкраще. Чесно, я б і в курортному місті не рекомендувала б дівчатам ходити за територією готелю у відвертих топіках або коротких спідницях, для нас це може і нормально, а для них не дуже пристойно як мінімум. Ми з вами гості в їхній країні, тому треба шанувати місцеві закони.

Йти вулицею, розпиваючи алкогольні напої, теж дико. Тим паче алкоголь там можна купити лише у спеціалізованих магазинах. А ще чоловік із жінкою вдвох не повинні перебувати в одному закритому приміщенні, вважається, що це харам (араб. — гріх).

— До чого звикнути українцю найскладніше?

— Напевно, все-таки до нахабства єгиптян, точніше нав’язливості, все-таки це буває надто, по відношенню до наших дівчат особливо. Але, насправді, пару тижнів життя в Єгипті, і ви вже зможете відповідати їм фразами арабською, та й просто звикнути і не звертати уваги.

І, звичайно ж, складно прийняти те, що чоловік завжди у них головний, і вони звикли до того, що жінка, якщо що, має не сперечатися і щось доводити, а скоріше опустити очі та покірно слухати. 

– Чому варто повчитися нам у єгиптян?

— Незважаючи на певні мінуси чи незвичні для нас традиції, єгиптяни — дуже дружний народ, вони завжди один за одного, добрі і завжди прийдуть на допомогу своїм. Не можу сказати, що українці гірші, але коли розпочався карантин, то єгиптяни навіть самотужки допомагали абсолютно всім, хто залишився, зокрема й нашим українцям. Декілька супермаркетів щодня безкоштовно роздавали досить пристойні набори з їжею, пару ресторанів абсолютно безкоштовно годували обідами тих, хто потрапив у складну ситуацію, плюс упаковували їжу з собою, на вулицях були безкоштовні пляшки води, а в місті роздавали маски та рукавички всім, також скоєно безкоштовно. Мені здається, це дорогого варте.

— Як змінилося ваше життя після того, як ви повернулися до України? Чи подивилися ви на звичні речі під новим кутом?

— Загалом я провела в Єгипті 2,5 роки, і я так сильно полюбила Червоне море і цю країну вічного сонця, що без цього всього в Україні складніше (Посміхається). 

Я зрозуміла, що треба бути добрішим. У Єгипті всі дуже усміхнені, а в нас похмурі, особливо вранці, у годину пік, у метро.

А ще розумієш, як багато можливостей маємо ми, українці! Єгиптянину, наприклад, дуже складно виїхати за межі своєї країни, нам же все доступно. При цьому вони завжди усміхнені та цінують те, що мають.