Зла не вистачає: що нас дратує у соціальних мережах?

Не можете відірватись від стрічки Facebook, хоча всі ці пости та селфі не викликають у вас нічого, крім нападів сказу? Катерина Соловейчук знає, що з вами та як це лікується.

.«Ще ось цей блог дочитаю і відразу йду спати», - вселяю я собі, вже більше години зависаючи на сайті N. Але як тут стримати обіцянку: спочатку я приходжу від прочитаного в сказ, потім із захопленням переглядаю коментарі таких же обурених, а під завісу шукаю в Google ім'я автора та отримую доступ до інших його «шедеврів». Чому я, подібно до тих їжаків з анекдоту, які плакали, кололися, але продовжували їсти кактус, не можу відмовити собі в сумнівному задоволенні поринути в негативні емоції?

Виявляється, це нова соціальна хвороба. І назва їй «хейтрідінг» (від англ. hate – ненавидіти та reading – читання). Бездонна для вгамування спраги хейтрідера мережа Facebook. Минулого року британське видання The Daily Telegraph склало перелік повідомлень, що найбільше дратують користувачів соціальних мереж. У Топ-3 увійшли фото прогнозу погоди в місцях відпустки, чекіни в аеропорту і так звані селфі автопортрети, зроблені мобільним телефоном. Щодо останнього ніхто не сумнівався: неологізм selfie вже увійшов до Оксфордського словника.

Фото: ImaxTree

.Обіцяють прижитися і такі терміни, як Facebook-плакальник (Facebook necrologist) та хвастограм (Gloatgram). Перший застосовується до людей, які не втрачають можливості після смерті селебріті написати співчутливі RIP, або «спокойся зі світом». Другий позначає пости, що набили оскому, в Instagram, присвячені щасливому і безтурботному життю автора, переважно з фотозвітами з подорожей.

Як хейтридер зі стажем скажу: це далеко не повний список тем, що діють на деяких користувачів Facebook, як червона ганчірка на бика.

.Додаючи в друзі випадкового знайомого чи ділового партнера, ми вже завтра ризикуємо дізнатися про нього більше, ніж нам хотілося б. Так, завівши віртуальну дружбу з директором з реклами одного з великих підприємств, стала постійним читачем статусів про її кішку. Будні чотирилапої Мурлени часом видавалися цікавішими, ніж мої власні, не кажучи вже про любовні пригоди. Відразу було очевидно, що це гумор і вмілий піар. Але через місяць лють почала накривати мене ще до того, як я відкривала стрічку новин (і це при тому, що я щиро люблю тварин!). В результаті нескладних пошукових дій я дізналася, що Мурлена також стала героїнею блогу і «завела» свій аккаунт на сайті кастингів у кіно та рекламі. Не знаю, може, я заздрила «лайкам» під її фотографіями, а може, мене просто дратувала її господиня, що засмічує ефір усякою дурницею з життя звірятка. Як би там не було, навіщо мені знадобилося витрачати час, збираючи досьє на Мурлену? Відповідь на це запитання я не знайшла, але зрозуміла одне – хейтрідер має бути вигнаний із мене.

.Олена Шелюг додає до цього, що «негативні почуття, які хейтрідери смакують в Інтернеті, виникають не на порожньому місці. Найчастіше це плоди незадоволеності повсякденним життям та найближчим оточенням. Адже коли людина не знаходить можливості висловлювати невдоволення, помірковано агресивно відстоювати власні інтереси, у його організмі потихеньку накопичується отрута. А в Інтернеті, як відомо, плюватися цією отрутою набагато простіше і безпечніше, ніж у реальному житті».

Відхід із соціальної мережі ще означає позбавлення від хейтридинга.

Якщо ви не можете протистояти потребі постійно варитися в негативі, то потрібні цілком реальні кроки для вирішення проблеми. Як радить Олена Шелюг, хворим на хейтридинг необхідно більше ділитися негативними емоціями в реальному житті. Не означає, що слід зганяти зло близьких. Психолог пропонує «навчитися висловлювати негатив у адекватній формі, доки градус агресії не почав зашкалювати». Злорадствуючи чи залишаючи капосний коментар, ми лише тимчасово випускаємо пару. І навіть постійне скидання напруги у віртуальній реальності, на жаль, не призводить до конструктивних змін у житті, адже джерело переживань нікуди не подінеться. Поза мережею у нас куди більше шансів позбутися поганих емоцій за допомогою живого спілкування та обговорення переживань з близькими.

.А іноді, щоб позбутися роздратування, потрібно просто бути добрішим до його джерела, адже часом показові виступи в Facebook сигналізують про те, що їх виконавець потребує уваги, любові, розуміння, а то й допомоги. Часто ми робимо висновки про людей, насправді про них нічого не знаючи, оцінюючи спотворений хейтридингом образ. Тому якщо ви не дозріли для того, щоб «зрозуміти і пробачити», потренуйтеся на майданчику під назвою «реальне життя» – з його живими посмішками, міцними обіймами та непідробними емоціями. Хай живе love-reading і до зустрічі в офлайні!