Sustainability Talk: український сталий бренд одягу Limarenko

Все буде свідома Україна!

В межах редакційного Sustainable Talk, який ми говоримо про свідоме споживання, і це чудова новина, адже українські сталі бренди не зупинили своєї роботи, навіть під час війни. Тому ми хочемо познайомити вас з Limarenko адже своїх героїв, що стоять на варті свідомого споживання варто знати в обличчя. Сьогодні говоримо із засновницею бренду Ольгою Лімаренком.

Як народилася ідея створення бренду?

Насправді, спочатку я не думала ні про який бренд. Я вступила до Київського Коледжу Легкої Промисловості лише через те, що любила малювати. Наприкінці 9-го класу батьки запитали мене, ким я хочу бути і я зрозуміла, що ніколи про це не задумувалася. Я почала відштовхуватися від того, що мене цікавить. Любила тоді лише книжки і малювати, тому вирішила здати вступні іспити з живопису та малюнку і побачити, що буде далі. Єдина спеціальність, яка була пов'язана з малюванням тоді, це модельєр-конструктор. Я ніколи не цікавилася модою, тому не знала, що саме несе у собі ця професія. 

Згодом я зрозуміла, що це далеко не одне малювання. На перших практиках ми почали шити і мене це зацікавило ще більше. Я завжди любила вирізнятися між іншими, тому якщо раніше шукала, де б купити якісь цікаві вбрання, то тепер могла їх шити сама. Після чисельних конкурсів з України, та відшиву безлічі цікавих колекцій у коледжі, я продовжила працювати в тому ж напрямку шукаючи свій стиль.

З 2015 року займаюсь пошиттям жіночого одягу. За цю годину встигла спробувати собі у багатьох стилях, та напрямках, шукаючи саме те, що найбільш удало передасть мій внутрішній світ та розкриє. Спрощення процесу пошиття, мінімізація використання нових тканин, з часом ці думки привели до розгляду теми sustainable. Я почала декорувати одяг, вносячи певні корективи в крій. І чим далі, тим більше це набирало обертів.

Звідки ви берете матеріали для створення своїх колекцій?

Основна частина матеріалів - це секонд-хенд. Ми відбираємо якісні речі, які проходять чищення і після цього беруться до роботи. Я вважаю цей процес ідеальним, тому що немає потреби у використанні нових матеріалів. Легка промисловість наскільки перенавантажена, що нам вистачить роботи на багато років. Це безмежний простір для творчості. Upcycling – це нові напрямки та можливості. 

Ще одним джерелом пошуку матеріалів є склади, залишки від минулих колекцій. Ми маємо постійні пошуки цехів, дизайнерів та виробництв, які готові продавати тканини з минулих колекцій. Таким чином вони звільняються від непотрібного, а ми втілюємо їх у дизайнерські вироби.

Що найголовніше у роботі sustainable бренду?

Найголовнішим є зміна мислення. Ми маємо не просто почати вказувати скрізь, що ми sustainable, бо це хайп зараз. Це не просто ще одна тема для обговорення. Про це почали говорити через те, що гине планета. Це катастрофа гігантських масштабів, до якої ми привели і яку лише ми можемо припинити. 

Я вважаю, що, переходячи на свідоме споживання, кожен бренд бере на себе відповідальність донести світу всю важливість даного стилю життя. 

Як війна вплинула на вашу роботу? З якими труднощами довелося зустрітися?

Безперечно, це важкий годинник, але я думаю, що ми не маємо давати слабину, як би страшно не було. Якщо ми знаходимося у більш-менш безпечних регіонах, то продовжувати працювати це просто наш обов'язок. Ми не маємо права сумувати і впадати в депресії, бо хто як не ті, які щодо безпеки, будуть підтримувати країну. Кожен з нас своїм маленьким внеском робить величезне діло. 

Я розцінюю цю ситуацію, як можливість зробити нашу культуру сильнішою, почати ще більше цінувати її і заявити про неї всьому світу, бо вона прекрасна. 

Наразі це чудові можливості попрацювати над експортом, чим ми і займаємось.

Як український споживач реагує на ваші sustainable капсули?

Це дуже довгий процес, і треба докласти чимало зусиль, щоби донести кожному про необхідність свідомого споживання. Але я рада, що нове покоління зростає вже з усвідомленням цього. Якщо правильно використовувати інструменти та майданчики для продажу, то цей продукт це саме те, що потрібно зараз.

Читайте також: Sustainability Talk: український сталий бренд одягу APSARA

Чим ви надихаєтеся при створенні колекцій?

Щоразу джерелом натхнення слугують абсолютно різні речі, обставини, фактори.

Вчора це був просто силует (декорована колекція вінтажних піджаків та сорочок), сьогодні пташка ластівка (попередня принтована колекція “Lastivka”), а завтра український платок (колекція “Hustka”, що несе у собі тему війни). Як і у будь-якої творчої людини у мене не виходить запланувати подальший джерело натхнення. Це приходить раптово залежно від внутрішнього стану та емоцій, які я переживаю.

Як ви вважаєте, чому так важко перейти на відповідальне споживання? І як можна змотивувати людей до цього?

Перехід на свідоме споживання є не просто важливим, зараз це вже невідкладна необхідність. Це катастрофа планетарного масштабу. Мільярді тварин задихаються ковтаючи пластик у океанах. Неможливо зарадити гігантським плаваючим островам мусор. Світ не може боротися з надлишком одягу через перенавантаження легкої промисловості. І цей перелік можна продовжувати ще дуже довго. 

Я думаю, що все починається з кожного з нас. Мотивувати можна просто своїм прикладом, а якщо це ще й правильно подати, то механізм запрацює швидше. 

Чи змінилося ваше життя після переходу на «зелений бік»?

Для мене це тепер є місією. На жаль, не всі можуть мислити глибоко. Коли хтось не задумується, або просто не вважає за потрібне звертати увагу, то я своїм прикладом буду наводити факти та показувати всі масштаби цієї проблеми. Всесвіт дав нам можливість існувати на цій планеті, ми маємо можливість дихати повітрям, споживати їжу, жити життя. Взамін ми маємо зберігати та доглядати за тим, завдяки чому ми існуємо. Це симбіоз. Це те саме, що не доглядати за собою та своїм тілом, без якого ти не міг би жити.

Якби вам випала можливість вирішити одну глобальну проблему, щоб це було?

Я мрію про фабрики, які будуть переробляти наявні матеріали. Старий непотрібний одяг можна буде просто здавати на переробку, одержуючи нові речі. 

Це дуже сирі ідеї, які потребують багатьох допрацювань, але ми прагнемо мінімізації використання нових ресурсів та безвідходного виробництва. Коли ти маєш такі глобальні цілі, то просто не можеш не говорити про це всьому світові.