Sustainability Talk: український свідомий бренд косметики White Sprut

Все буде свідома Україна!

В межах редакційного Sustainability Talk ми говоримо про свідоме споживання і акцентуємо увагу на тому, що українські сталі бренди не зупинили своєї роботи, навіть під час війни. На цей раз хочемо познайомити вас з White Sprut, адже своїх героїв, що стоять на варті свідомого споживання варто знати в обличчя. Сьогодні говоримо із засновником бренду Ярославом Рудаковим.

Як народилася ідея створення бренду?

Мені було цікаво створити щось, що я сам міг би використовувати в роботі, тож, будучи перукарем, вирішив що було б класно створювати якісний продукт для моїх гостей. Так з’явилось наше перше тверде мило, стайлінг, шампунь з ментолом. Моя мама в той час якраз закінчила профільні курси, тож ми разом прийнялись за створення бренду.

Розкажіть про ваше виробництво: звідки ви берете інгредієнти для створення своєї продукції, упаковки? 

Матеріали ми замовляємо у локальних постачальників, ті, в свою чергу, збирають наяякісніше по всьому світу. Щось виробляють в Україні, наприклад, скляна тара — українська, а каністри для b2b клієнтів з Харківського заводу. Я вважаю, що важливо по максимуму використовувати внутрішній ринок.

Що найголовніше у роботі sustainable бренду?

Найголовніше — добре розуміти процеси, принципи створення тих чи інших компонентів продукту, розбиратись в усьому до дрібниць, продумувати все на крок вперед і зважати на речі які здаються дрібницями.

Читайте також: Sustainability Talk: український свідомий бренд косметики To be

Як війна вплинула на вашу роботу? З якими труднощами довелося зустрітися?

З початку війни на певний час ми призупинили роботу виробництва: всі хто працював — виїхали, а деякі залишки готової продукції зі складу ми віддали на потребу сил оборони Києва. Оговтавшись, почали збирати нову команду, зв’язуватись з постачальниками і вчитись працювати в нових реаліях. Деякі логістичні шляхи стали довшими на тижні, деякі компоненти зникли взагалі.

По суті, нам треба було починати все спочатку — не було команди на виробництві, а люди, як відомо, найголовніше.

Як український споживач реагує на ваші косметичні капсули?

У нас немає окремих sustainable лінійок, в цілому ми розподіляємо цей принцип на всі наші продукти, на всіх рівнях співпраці. Так ресторани і бари по всій країні отримують товар в форматі refill замість маленьких упаковок по 500мл. Деякі бізнеси повертають нам тару і ми іноді можемо використовувати її повторно після належної підготовки. Ми майже не використовуємо наліпки, замість цього друкуємо прямо на пляшках, хоч це і збільшує бюджет в десятки разів.

Більшість наших товарів можна використати повторно, тут ми примінили і досвід в кемпінгу і повсякденному житті. Наприклад, наш survival sanitizer має парракорд який перетворюється в міцну мотузку, має карабін який майже всі використовують роками в повсякденному житті, носять на ньому ключі, наприклад. Упаковки від скрабів і кондиціонерів алюмінієві, тож ми часто бачимо як наші клієнти використовують їх для зберігання всіляких дрібниць і це не може не радувати.

Чим ви надихаєтесь при створенні косметичних лінійок?

Мене надихають бренди і проєкти, які просувають функціональність у всьому. Я люблю красиві речі, але більше за все мене надихає саме мистецтво поєднання краси, зручності і можливості трансформації.

Також я дуже люблю спостерігати за побутом людей в різних умовах, саме це і надихає на створення нових продуктів. Хочеться бути корисним і надійним.

Як ви вважаєте, чому так важко перейти на відповідальне споживання? І як можна змотивувати людей до цього?

Ми мотивуємо людей і бізнеси гарними умовами співпраці, стараємось донести через бренд саму ідею відповідального споживання, але, як на мене, найбільша мотивація виникає через розвиток особистості і усвідомлення того, як влаштована наша планета, як працює економіка і до чого може призвести безвідповідальність людей.

Чи змінилося ваше життя після переходу на «зелений бік»?

Цей перехід стався майже через рік після запуску, в 2014. Ми не робили з цього подію і ніяк не готувались до цього, просто знайшли постачальника скла і замінили пластик склом, знайшли алюміній і замінили ним те, що виготовляли в пластиковій упаковці. Тож я не можу сказати що я пам’ятаю час, коли б ми не прагнули бути на «зеленій стороні»

Якби вам випала можливість вирішити одну глобальну проблему, щоб це було?

Я б, мабуть, змінив середньовічну систему харчування людей, де ми досі вирощуємо живих істот для того щоб з’їсти потім, забруднюючи довкілля і витрачаючи купу ресурсів. Людство вже давно створило альтернативні види харчування, здатні повністю замінити м’ясні і молочні продукти, виготовлення цих продуктів дешеве і має бути реалізовано в промислових масштабах.