Дивіться, це ж Джіджі Хадід! – захоплено зауважує моя колега під час вечері після чергового дня міланського fashion-марафону. «Так ні, ця дівчина худа, а Джіджі пампушка. Ви ж бачили її на шоу MaxMara, вона найбільша!» – впевнено сперечається друга моя супутниця. Але варто було худій дівчині обернутися, як усі дізналися в цьому котячому погляді ту саму модель, яка у свої 19 років числиться в списку найпопулярніших представниць професії в рейтингу models.com і має серйозні контракти з Tom Ford і Guess. А той факт, що її називають надихати Карла Лагерфельда «пампою» при параметрах 86-65-88, мене нітрохи не дивує: на тлі стерзаних вічним детоксом моделей Джіджі зі своїми здоровими формами справді виглядає інакше – як нормальна дівчина із сусіднього двору – girl next door , як прийнято говорити про таких у шоу-бізнесі
Багато в чому саме завдяки Джіджі та її зростаючій день від дня популярності світ знову заговорив про повернення до природних жіночих форм і навіть встиг назвати її «соціальною моделлю». Це горде звання Джіджі ділить сьогодні разом із ще парою дівчат зі схожим амплуа – втіленням американської мрії Кейт Аптон і найстрункішою з клану Кардашьян-Дженнер, але все одно не із загальноприйнятими модельними параметрами, Кендалл. Проте це не заважає останній надихати на нові модні подвиги Карла Лагерфельда та Олів’є Рустена і давати надію на успіх звичайним дівчатам.
До речі, це у них сімейне: напевно про широку, у всіх сенсах, популярність Кім Кардаш’ян буде написаний не один дослідницький трактат (Майлі Сайрус вже взяли в науковий обіг, ніж зірка реаліті гірша?). Адже всього за пару років Кім змогла показати світові, що масово захоплюватися сучасні люди можуть не лише ключурами і ребрами, що фактурно випирають, а й більш природними особливостями жіночої фігури.
Перераховувати всі заслуги Кардаш’ян на цій ниві немає сенсу, оскільки про них, здається, знають вже навіть мешканці дитячих садків. Але на останній успіх дівчини не можна не звернути увагу. 352-сторінковий збірник селфі цієї діви, випущений шановним видавництвом Rizzoli, розлетівся в інтернет-магазині Gilt менш ніж за хвилину. За право першими розглянути автопортрети Кім у різних ракурсах розгорнулася справжня бійня і це доводить: зовсім не обов’язково бути живою пам’яткою дієти кефіру, щоб надихати дизайнерів і сидіти в перших рядах fashion-шоу.
Модні Будинки один за одним поступово повторюють тенденції. Цього сезону одразу у двох шоу з офіційного розкладу Тижень моди брали участь лише звичайні жінки. Meadham Kirchhoff знайшли моделей на вуличному кастингу, а в Rick Owens вирішили, що далеко ходити зовсім не потрібно, і випустили на подіум співробітницю. Поіронізував на тему боротьби худорлявих німф та дівчат, що пишають життям, і Олександр Венг. Він запросив на своє шоу Нікі Мінаж, заслав її на бекстейдж та доручив навчити моделей танцювати тверк. Відео, що розлетілося по Інтернету зі швидкістю світла, легко доводить, хто крутіший. Танцює тверк принаймні.
Нещодавно висловилися на тему того, що природна фігура – це нормально, а не соромно, Лара Стоун із Юргеном Теллером. Фотограф зняв модель для журналу System невдовзі після пологів. На них модна ікона постала у всій природній красі, що включає складки, розтяжки і налите тіло. Щоправда, через пару місяців вона ж компанії Джастіна Бібера опинилася в центрі чергового скандалу з ретушшю. реклами Calvin KleinПроте, сподіваємося, що ці обставини від неї не залежали.
На хвилі такої демократизації моди в наступ пішли моделі plus size. Дівчатам набридло, що їх зневажливо виділяють в окрему категорію і ставлять в один ряд з моделями тільки після низки хворобливих схуднень (як у випадку з майстринею екстремального зниження ваги та публічних зізнань Кристал Ренн). Саме тому в Інтернеті стрімко набирає обертів рух Drop the plus size: дівчата вимагають від індустрії прибрати приставку, що принижує, і прирівняти їх до звичайних моделей. Почала кампанію австралійка Стефанія Ферраріо, яка заявила, що її ображає, коли її відносять до окремої касти: «Я не пишаюся тим, що мене називають “плюс”, але я пишаюся тим, що я модель. Це моя професія! – повідомила дівчина у своєму інстаграм-маніфесті та розмістила оголене фото з написом на животі I am a model. Ідею підтримали колеги по всьому світу, і сьогодні по хештегу #droptheplus можна знайти тисячі знімків дівчат, які відкинули сором і гордо демонструють свої форми.
В принципі, аргументів для таких вимог у них накопичилося достатньо, і найвагоміший з них у тому, що минуло вже добрих 15 років з того часу, як Том Форд зняв у рекламній кампанії аромату Opium першу модель plus size Софі Даль. За ці роки навіть снобістська модна спільнота вже має звикнути до того, що у світі є й інший тип краси. Щоправда, їм про це доводиться періодично нагадувати: ми ще не забули нещодавній скандал із рекламною кампанією боді від Victoria’s Secret із моделями на тлі слогана The Perfect «Body». Тоді Інтернет вибухнув петицією з 16 тисячами підписів із вимогою заборонити рекламу, яка принижує, за словами оглядача The Daily Mail Сари Вайн, 99,9% жінок. У центральному офісі гіганта для білизни ситуацію не прокоментували, зате замінили слоган на компромісний A Body for every Body.
Можливо, саме гіркий досвід пропагандистів божественних постатей надихнув їхніх братів за розумом із Sports Illustrated. Цього року в додатку журналу Swimsuits, на обкладинку якого потрапляють найсексуальніші, за мірками індустрії моделі, знайшлося місце для дівчини, далекої від розміру XS. Першопроходцем стала 25-річна Ешлі Грехем, яка приміряла бікіні 48-го розміру та виявилася в ньому досить органічною. Скептики вбачали в цьому жесті банальний реверанс у бік рекламодавця – поруч із фотосесією розмістився рекламний макет Swimsuits for All, виробника купальників для жінок із нестандартними розмірами. Але навіть якщо причиною став комерційний розрахунок, моделі з категорії Curve ще крок наблизилися до мети у своїй боротьбі за рівні права.
Зіграло їм на руку і потурання ще одного модного мастодонту: американський Vogue опублікував зйомку білизняних новинок на моделях, далеких від заповітних 48 кг. Результат вийшов стильним і життєстверджуючим, але удостоївся права опинитися тільки на сайті видання – на друк поки ці широкі погляди не поширюються (якщо ми не говоримо, звичайно, про той самий Кім Кардашьян, що забезпечує тиражі).
До речі, своє вагоме слово в цій боротьбі, що тривала, тепер готові сказати і законодавці. У Франції ухвалили закон, згідно з яким пропаганда нездорової худорлявості в Інтернеті прирівнюється до кримінального злочину та карається штрафом у 10 000 євро або тюремним терміном на рік. Щоправда, у день ухвалення цього закону політики спробували ще й заборонити букувати на шоу або зйомки моделей з індексом маси тіла нижче за встановлені параметри. Але тут спливли правила демократичного суспільства, які забороняють дискримінацію за ознакою прийому працювати. Однак якщо борцям із зайвою худорлявістю все-таки вдасться знайти лазівки у законодавстві, то не виключено, що у світі моди з’явиться інша група скривджених.
А нам же залишиться тільки спостерігати за цією битвою титанів і робити правильні висновки. Про те, що будь-які крайності згубні як для фізичного, так і для психологічного здоров’я, і головна мета – у набутті гармонії, насамперед, із самим собою, а вже потім з інстаграм- та фейсбук-спільнотою.