Small Talk: художниця Олеся Трофименко про роботу над декораціями для показу Dior

український художник Олеся Трофименко створила полотна з українським традиційним орнаментом для показу осінньо-зимової колекції Dior, який відбувся під час Тижня високої моди у Парижі Про співпрацю з брендом та спілкування з Марією Грацією Кюрі, пошуки натхнення та розради Олеся розповіла в ексклюзивному інтерв'ю арт-журналістці Дарії Кибець
.

Олесю, розкажіть про процес створення декорацій для Dior?

Концепція сформувалася, коли почали говорити про співпрацю. Тоді я була в селі, далеко від Києва. Представники Dior зв'язалися з моєю кураторкою Соломією Савчук. Спершу згадували роботи Поліні Райко, Соні Делоне, яка працювала з Dior у 50-х роках. Та я пояснила, що мій стиль дуже відрізняється. Мене просили створити щось життєствердне. І зрештою команда Dior була в захопленні від ідеї про дерево життя як лейтмотив усіх декорацій. У підсумку з'явилося 13 ескізів. На деякі з них мене спочили мотиви народних рушників, на інші – вишивка козацьких старшин XVII століття. Робота була дуже масштабна.

Чи задумувалися ви раніше як художниця про роботу в модному сегменті?

Ще з детства мода дуже приваблювала мене. Як і багато інших дівчат, я влаштовувала імпровізовані покази одягу для батьків, уявляла собі на подіумі. Згодом фокус уваги змістився на музыку та кіно. Мрія про моду залишилася десь далеко в детстві, хоча любов до гарного одягу залишилася.

Нарешті моя співпраця з брендом Dior — найкраще доказ того, що коли вдохновлено займаєшся улюбленою справою, то згодом отримуєш неочікувані приємні бонуси.

Фото: instagram/mariagraziachiuri

З якими викликами ви зіткнулися під час співпраці з Dior?

Перший та найголовніший визов – розміри приміщення. Стіни відбудовують щоразу, як роблять нові декорації. Тож було триста сорок п'ять метрів стін заввишки чотири з половиною метри, поверхню яких необхідно було розмалювати. Інший визов - мало часу. Ми розпочали роботу у квітні, розуміючи, що 4 липня має відбутися показ у Парижі. За цей час треба було зробити зробити величезну кількість вишивки, в цілому кількість роботи була шаленою. І в мирну годину я б відчувала тремтіння від такої відповідальності та масштабів. Зараз же події, що відбуваються в Україні, настільки переважають у свідомості, що лишили левиної долі звичного хвилювання під час роботи.

Як відбувалося спілкування з Марією Грацією Кюрі?

Варто почати з того, що загалом за кулісами показу я почувалася як удома. Я працюю у кіноіндустрії, тож коли побачила гримерки та павільйоні, то одразу відчула собі у своїй стихії. Знайомство з Марією Грацією Кюрі було простим і невимушеним. Ми півгодини проговорили про ситуацію в Україні, і вона пояснила мені свою позицію, чому так важливо залучати моду для показу серйозних проблем.

«Мода – поза політикою, тому, звісно, ​​містить низку обмежень, проте вона охоплює набагато більше людей, аніж більшість інших видів творчості» — сказала Марія Грація Кюрі, і я не можу не погодитися з нею. 

В одному з інтерв'ю ви зауважили, що довелося відмовитися від новин про війну, аби зосередитися на роботі. Вам це вдалося хоч на короткий період?

Звісно, ​​абстрагуватися повністю від думок і переживань неможливо. Проте справді в момент, коли почалася інтенсивна робота в Парижі, я зрозуміла, що необхідно обмежити інформаційний потік. Оскільки новини сильно відображаються на моєму емоційному фоні та можуть вплинути на результат роботи.

У чому, крім творчості, вдається знайти розраду від новин та подій?

П'ять років тому мені пощастило купити будинок у сільській місцевості далеко від столичного життя. Вирощування рослин дуже мене спасало. Вже на четвертий день війни я пішла саджати розсаду. Так само допомагає знання, що несеш відповідальність за когось, крім себе. Тож мене також рятувала турбота про своїх собак та котиків. І, звичайно, я виливала негатив у картини, не пов'язані з роботою з Dior.

«Вторгнення / Це мала бути інша картина, 06.03.2022» — підпис до картини в Інстаграмі Олесі. Фото: instagram/ololies

Які з останніх новин вас щиро порадували?

Нещодавно мій знайомий кіномеханік надіслав мені відео свого колеги, який воює у лавах ЗСУ. На відео він, сидячи в окопі під атаками, декламує власний вірш. Це відео, сповнене гумору, сміливості та впевненості, змусило мене щиро усміхнутися та вкотре надихнуло на незламну віру у победу.

Автор: Дарія Кібець

Читайте також: SMALL TALK: МИТНИЦЯ FLOWEIRDY СТВОРЮЄ З ОБУТИ АРТ-ОБ'ЄКТІ. ПРО КОЛАБОРАЦІЮ ЗІ SLEEPER ТА ЗДАТНІСТЬ БАЧИТИ КРАСУ ДОВКОЛА.