UA
RU

Small Talk: художниця по костюмах Леся Патока про новий проект ЗАПАЛ

Редагувати переклад
Документальний проєкт
 ЗА́ПАЛ
 має на меті показати кожному, що таке автентична українська культура. Давня і глибока, жива та актуальна. В рамках проекту Ната Жижченко (Onuka), Євген Клопотенко та Леся Патока вирушають в експедицію Україною, щоб дізнатися більше про українську музыку, кухню та стиль. Художниця по костюмах Леся Патока ділитися своїми враженнями від проекту.

Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 1

Коли ви зрозуміли, що ви українка?

Це такий складний питання. У мене ніколи не було проблем із самоідентифікацією: я завжди усвідомлювала, що я — українка. Чи не француженка, не англійка і не полька.  

Мені здається, що з початком повномасштабної війни почуття самоідентифікації дуже сильно загострилося і зараз трохи зашкалює за всіма датчиками. Зараз хочеться кричати про це всюди, бо є відчуття неймовірної гордості, що ти належиш саме до цієї фантастичної нації.

Розкажіть про культурну експедицію в рамках проекту ЗАПАЛ.

Моя експедиція тривала три дні. У мене була дуже крута команда: були всі хлопці (оператори, гаффери, режисери, водії) і я одна дівчина. Я пам'ятаю це відчуття, коли вранці ще темно і ти залазиш у намиста, одягаєш патчі і кажеш: «Розбудіть мене, коли ми під'їжджатимемо, щоб я могла нафарбуватися». (Усміхається.) Хлопці мене берегли, намагалися не переохолоджувати. Мені дуже пощастило з командою, тож моя експедиція була дуже тепла. Я багато читала, щоб дізнатися якомога більше інформації перед зустріччю із творцями та митцями. Але все одно, коли ми починали з ним говорити, то вони розповідали такі речі, в які було важко повірити, які дуже сильно вражали. Насправді ми зустрілися з набагато більшим числом митців, ніж є у першій серії. Я сподіваюся, що цей матеріал вийде в іншій частині і ми покажемо всю нашу подорож. Ця експедиція дала мені розуміння, що мене справді ще чимось можна вразити і це дуже круто.

Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 2

Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 3

Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 4

Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 5

Яке головне відкриття ви зробили під час цієї експеїції?

Мене дуже вразив майстер, який плете брилі. Я була нереально вражена, що це людина, яка не лише створює свій продукт, а й сама виконує повний цикл виробництва. Він не просто заготовлює пшеницю для того, щоб плести брилі. Він спеціально пашить поле, садить пшеницю, потім збирає її, відокремлює зерно від стебла і потім робить заготовки. Шкіряне стебель треба пропустити через спеціальний агрегат, який він сам створив, щоб вона стала плоскою і тільки після цього з неї можна починати плести. А коли доплете, то виріб має висохнути, і далі везе його на продаж. Я була просто в шоці скільки ручної роботи, душі та любові вкладено в цей бриль, який коштує 600 грн. Це просто нереально і мені все ще щемить серце, що це фантастична ручна робота і хотілося б, щоб вона була гідно оцінена і люди її дійсно цінували.

Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 6

Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 7

Щодо інших митців і місткинь. Дуже сильно перевернулося усвідомлення контенту, який ти хочеш споживати. Стало значно менше якихось лишніх промов, якихось закордонних фотосесій, ти більше заглиблюєшся в історію, у якісь вінтажні маркеті. Я починаю підписуватися в Інстаграмі на неймовірне кількість майстрів і місткинь, які створюють українські бусы, кують дукачі, роблять на замовлення паски, продають плахти та вінтажні сорочки, за якими просто вже йде реальне полювання. Наскільки зараз неймовірно зросла в цінності вся ця продукція і люди хапаються, аби зберегти наше нащадок та кусочок наших традицій. Це дуже сильно надихає, аби не забувати та гордо носити всі ці речі та переосмислювати, в тому числі.

Що нового ви дізналися про українську культуру в цій подорожі?

Кожен мій герой розповідав якісь такі дивовижні речі, коли думаєш: «Блін, а Google цього не знаючи і не сказавши…»(Усміхається.) Наприклад, коли ми були в Обухові і місткиня розповідала про обухівські рушники, саме як мало залишилося місткинь, які їх вишивають. Ці рушники великі та об'ємні. Коли вона сказала, що один рушник можна вишивати до трьох років — ти не можеш повірити наскільки це кропітка праця, скільки там любові, ночей, зіпсованого зору. Після цього я розумію сказану нею фразу: Ми дуже рідко їх продаємо. Тому що кількість життя вкладеної в цю річ не еквівалентно жодним грішм.

Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 8
 
Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 9

Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 10

Давайте трохи про «матеріальне», у вас вдома є речі, які, на вашу думку, увібрали українську ДНК?

У мене багато цікавих історій. Наприклад, мій батько має сорочку прадідуся. На ній небагато вишивки, вона суто чоловіча та дуже гарна. Коли він був молодий, носив її. Він був стрункий розкішний хлопець, а зараз трохи погладшав, але все ще розкішний. Рік тому він звернувся до мене і каже: ця сорочка ніби протрухла, але вишивка залишилася ціла, чи ти не можеш мені пошити таку стилізовану теніску та додати вишивку, я буду з гордістю її носити. Я приїхала до своїх кравок, пояснила всю цю історію, ми обережно випороли цю вишивку, я замовила йому льон, попросила його на примірку та пошила. Він надягає цю теніску на свята: на День Незалежності, на День Прапора та на День Конституції. Він дуже пишається і кожного разу надсилає мені селфі в ній і каже, що він мене дуже любить і дякує за те, що я її спасла для нього.

Якщо говорити про якісь особисто мої речі, то найбільше усіляких цікавих артефактів зберігається на студії після зйомок. Тому що за всю годину скільки я створюю на території України в мене дійсно збереглися якісь кожухи, дивовижні жилети тощо. За деякими промовами потрібен спеціальний догляд і в мене були ситуації, коли я просто розуміла, що не можу прикласти свої руки для правильного догляду цієї речі і варто віддати її безкоштовно до колекціонерів. Я легко з цим прощаюся для того, щоб хтось інший міг його зберегти.

Нещодавно на португальській барахолці я придбала і привезла до України неймовірні вази, які я побачила і сказала: «Боже, це могло було бути в Україні, це фантастика». Мені все одно, де це було зроблено, я так відчуваю, що це супер українська річ.

Small Talk: художниця з костюмів Леся Патока про новий проект ЗА́ПАЛ-Фото 11

Щоб ви порадили подивитись, почитати, скоштувати, побачити людині, щоб по-новому відкрити українську культуру?

По-перше, я порадила б подивитись перший випуск «Запал». Я дуже чекала на цей проект. Коли я побачила вперше тизер – розплакалася.

Я дуже люблю проект СЛУХУ «Спалах» — це взагалі моя любов. Завдяки ньому можна по-іншому подивитись на всю культуру, він торкається дуже різних її точок. Я раджу його перед переглядом усім, хто не бачив. Якщо ж тобі якась з тим зачепити, то ти можеш самостійно поглибитися в неї. «Спалах» дає такий класний екскурс по всьому, що діялося довкола нас до повномасштабного вторгнення і все ще залишається актуальним після.  

Кількість української музики зараз просто зашкалює. Варто не лінуватися: якщо тобі понравився трек – треба переходити за посиланням на схожі, на підбірки від Spotify або YouTube Music, Apple Music і слухати, поповнювати свій плейлист новими треками, ділитися з друзями своїми нахідками.

Всі і так знають, що Ната – моя любов, я дуже нею пишусь. Пишусь, що у нас є такий крутий український контент та музика, яку за яку не стыдно всьому світу.

Щодо кухні, то варто не полінуватися та підписатися на Женю Клопотенко. Навіть коли тобі здається, що це ніфіга не міксується і як це взагалі може бути їстівне, те, що він пропонує зазвичай радикальне, але дуже смачне. Я думаю, що його рецепти можуть розбавити нашу буденну та звичну кухню.

Статті на тему