Правила життя Тьєрі Мюглера: підпорядковувати та підпорядковуватись

«Мода, перш за все, покликана підпорядковувати й підпорядковуватися.» – одного разу обронив Тьєрі Мюглер, французький дизайнер, смерть якого затьмарила всі інші новини першого дня Паризького тижня моди Haute Couture. Пригадаємо головні віхи творчості Мюглера, щоб зрозуміти, чиєї сторони в модному баттлі дотримувався кутюр’є.

Anniversaire des 20 ans collection — Haute couture fall/winter 1995-1996 © Patrice Stable

ПІДПОРЯДКОВУВАТИ красу

Своє дитинство Тьєрі характеризує лаконічно: «дуже-дуже складно», «дуже-дуже сумно», «дуже-дуже одиноко». Формула:«складно, сумно, одиноко» зведено в ступінь «дуже-дуже» на шляху до успіху зіграла на руку не одному підлітку, обтяженому тягою до прекрасного. Мюглер не став виключенням. Він народився в звичайній родині в Страсбурзі, й підпорядковуватися звичному плину подій не збирався. Ще в дитинстві хлопець обрав витончене хобі – балет, і вже в 14 виступав в Національній опері Рейну.

За словами, дизайнера саме балет навчив його дисципліні, й саме балет визначив вибір професії: «Танці навчили мене мові тіла: плечі, осанка, вміння рухатися, позиції ніг – всі ці знання допомогли мені створити особливий стиль одягу, одночасно сексуальної та функціональної. Бо для справжньої особистості мода – це щоденна гра!» Ще в балетній школі він створює ескізи костюмів для трупи, в якій танцює. Але щоб «грати по-крупному» в 1968-ому переїздить до Парижу, де влаштовується дизайнером вітрин бутику GUDUL, й приторговує ескізами. За плечима Тьєрі – Стразбурзька Школа декоративного мистецтва, яку він закінчив паралельно з балетною.

Alan Strutt, Yasmin Le Bon (London, 1997). La Chimère collection, Haute couture fall/winter 1997-1998 © Alan Strutt

ПІДПОРЯДКОВУВАТИСЯ натовпу

Оскар Уайльд, який вважав за краще носити в петельці гвоздику, викрашену в зелений колір та змію на шиї, зазначав, що тільки поверхневі люди не судять про людині по її зовнішності. Про Тьєрі спочатку заговорили як про «фріка зі Страсбургу», й вже потім зробили приставку «талановитий» – достеменно невідомо. Та молодчика в армійському пальто з великою пластиковою орхідеєю в петельці, з-під якого визирав кислотного кольору піджак й вузькі джинси неможливо було не помітити.

Свою першу колекцію Мюглер представив в 1973 році. Вона складалася з підряду чорних суконь, відверто сексуальних і жіночних. З чітко окресленими граціозними плечима, «осиною» талією й стрункою лінією стегон. Так негласно Тьєрі оголосив війну з асексуальністю, що панувала в ті часи в модному світі. «Він зобразив аристократку, що прозябає на панелі», «Це більше схоже на істерію озабоченого вискочки з провінції, що дорвался до майстерні кутюр, ніж на fashion!» – закидали дизайнеру, дорікали тим, що його наряди сковують рух і дихання.

«Для чого комфорт одягу? Щоб сидіти в ньому вдома на одинці? Й для цього він не потрібний! – поблажливо хитав головою Мюглер: Я надаю жінці шанс бути всеозброєною в світі чоловіків. Залиште прагнення до рівноправ’я безнадійним емансіпе. Шарм і чуттєвість – все, що потрібно жінці, щоб завжди бути на висоті!»

Й тугіше затягував моделей в корсети, одягав в комбінезон із латексу й шкіряні маски, заковував в лати з вінілу, водружав на них мундири й підбори-стілети.

«Безнадійні емансіпе» називали Мюглера «наперсником» де Сада, женоненависником, сіячем фашистської естетики, влаштовували пікети під час його шоу, чим забавляли дизайнера. «Я насолоджуюсь, гортаючи альбоми Лені Ріфеншталь. Я хочу, щоб мої моделі нагадували героїв світлин фрау Ріфеншталь. Щоб вони були ще вищі, стрункіші, сильніші, ніж звичайні смертні. Та хіба Mein Kampf було написано в співавторстві з нею?» – підогрівав градус невдоволення француз.

ПІДПОРЯДКОВУВАТИ бажання

Fashion-диктату Мюглера готові були підпорядковуватися суперзірки Джері Холл і Шарон Стоун. Ще б пак, дизайнер створював сукні, гідні найнепристойніших бажань та пропозицій, саме таку отримує героїня Демі Мур в сукні від Мюглера в однойменній картині еротомана Едріана Лайна. До речі, сама модель «непристойної» сукні з вигадливо перехрещеними лямками на ліфі пережила справжній бум в 90-ті в Америці – модель нещадно тиражували бренди с іменем та мас-маркет.

Кадр “Непристойна пропозиція”

Якщо не лебединою, то самою «фанковою» в кар’єрі Мюглера стала композиція «Too funky» Джорджа Майкла. В відео дефілюють супермоделі 90-х – Надя Ауерман, Лінда Євангеліста, Тайра Бенкс в обладунках «від кутюр»: боді з металу, комбінезоні й панчохах із блискучої шкіри, корсеті, що імітує мотоциклетний корпус «харлея». Про те що автор костюмів Мюглер – знають усі, але також він – автор сценарію та режисер відео. Чому ж у фіналі з’являється напис «directed by ?»? Тому що під час зйомок Джордж Майкл, який спочатку відмовився від участі в кліпі, передумав і заявився на знімальний майданчик із словами: «Мюглер звільнений. Тепер я режисер!» Зчинився скандал, та навіть силою охоронці співака не змогли видворити з майданчика дизайнера. На знак протесту Джордж закрився в гримерці, до фінального варіанту відео він підмонтував кадри з собою.

В 1992 році французький Синдикат високої моди попросив Тьєрі створити колекцію haute couture – так він взяв найвищу модну планку. Загалом, 92-й рік для Мюглера пройшов під щасливою зіркою – саме тоді він створив парфум-бестселер Angel у впізнаваному флаконі у формі блакитної зірки. Дизайнер вирішив втілити ангельську сутність жінки, відтворивши запах… випічки, яку готувала його мама.

Jerry Hall — Les Insectes collection Haute couture spring/summer 1997 © Dominique Issermann

ПІДПОРЯДКОВУВАТИСЯ часу

Зігзаг вдачі, який зробив бренд Thierry Mugler на початку 90-х обернувся стрімким падінням. В середині дев’яностих цікавість до бренду почала різко спадати. Не в останню чергу через упертюха Мюглера. Він не бажав наслідувати новим естетичним тенденціям, а гіпертрофована фемінність перестала продаватися, уступивши дорогу андрогінності. В 2001 році будинок став збитковим і закрився, хоча, й не припинив своє існування. Звичайно, в Тьєрі свої аргументи на цей рахунок: «Я користувався модою для самовираження. Та якоїсь миті цього стало недостатньо. Я пішов, тому що мені набридло проводити весь час на колінах, роблячи інших красивими!».

Мюглер не полишив дизайнерство. Він створив костюми для Cirque du Soleil в Нью-Йорку такабаре Crazy Horse в Парижі, а також 58 нарядів для туру Бейонсе “I Am… Beyoncé”, в якому виступив арт-директором. Тоді ж Мюглер помирився з Джорджем Майклом. Напередодні старту туру Мюглер отримав смс: «Привіт, Тьєрі, це Джордж, бідна англійська королева, якою маніпулювали менеджери з Лос-Анджелеса. Ти зробив найпрекрасніше відео в моїй кар’єрі, й я мрію з’явитися на сцені поруч із Бейонсе сьогодні.» «Окей, за умови, що ти заспіваєш із нею дуетом пісню If I Were a Boy.» – відповів Мюглер, і Джордж погодився.

Тьєрі й у сімдесят з гаком залишався у відмінній формі, бо марив формами статуй улюбленого скульптора Третього рейха Арно Брекера й жартував:

«Яка з усіх професій, що я опанував найцікавіша й найскладніша?… Життя! В моєму вистачає й метушні, й битв. Але так і має бути. Бо Тьєрі Мюглер – дослідник і задирака, який не звик підпорядковуватися.»

23 січня в перший день Паризького тижня моди Haute Couture французький дизайнер залишив нас. Виставка, присвячена його творчості «Thierry Mugler: Couturissime» триватиме до квітня в Парижі в Музеї декоративних мистецтв (Musée des Arts Décoratifs).

Авторка: Ірина Татаренко

Фото – взяті з виставки «Thierry Mugler: Couturissime»

Читайте також: ГАСПАР УЛЬЄЛЬ: ЧОТИРИ РИЗИКОВАНІ РОЛЬ