Лариса Денисенко звернулась до жертв зґвалтувань зі сторони окупантів, й закликала не мовчати

Українська письменниця та активістка Лариса Денисенко звернулась до жертв зґвалтувань зі сторони окупантів, свідків злочинів і тих, хто працює з постраждалими жінками, та попросила не мовчати, тому що це військові злочини та зло має бути покарано.

Багато історій до мене надходить зараз про згвалтування і сексуальне насильство, яке зазнають жінки і дівчата від окупантів.

Я працюю вже з цим як правниця, треба міняти алгоритми, ставлення, законодавство, але хочу тут написати кілька речей, що можуть допомогти. Сподіваюся.

Про сором і страх. Дорогі посестри, те, що відбувалося з вами це – воєнний злочин, злочин проти людяності. Будь ласка, не думайте про те, що це соромно, не думайте про те, що ви були недостатньо сильними чи недостатньо сміливими, не думайте про те, що якщо ви роздягнулися, бо вам так наказали, роздягнулися, бо цілилися у вашу дитину, маму, брата, це є згодою на цей ґвалт! Ні. Це – злочин, це – зґвалтування, і вина лежить на тому/тих, хто це робив і на тих, хто дозволяє цьому траплятися, заохочує і потурає – командування русні.

Я дуже прошу, не ризикуйте своїм життям, життям своєї дитини, близьких, це найжахливіші моменти життя, що їх хочеться стерти з памяті, все це йде від ненависті, владності, скотства, вам треба вижити, як не зберігти тіло, то зберігти життя та дух, втікайте при першій вірогідній можливості, якщо є десь безпечна точка. Не звинувачуйте себе ні в чому.

Я дуже прошу людей, хто стали свідками цього злочину, і мають більше можливостей, ресурсності про це розповісти – робіть це. Повідомляйте на всі гарячі лінії, лікарям, на блокпостах, родичам. Всім, з ким є звязок. Будь ласка, не думайте, що ви зраджуєте жінок, які зазнали це. Не думайте, що ви втручаєтеся в приватний простір. Ви можете не називати їхніх імен, але фіксувати те, що відбувалося. Ось ці свідчення не від Я, не від найвразливіших, мають прийматися міжнародним кримінальним правосуддям.

Будь ласка, сестри, якщо ви не можете подати заяву, якщо ви не можете ні прошепотіти не прокричати що сталося, але можете довіритися бодай одній людині – розкажіть їй усе. Зло має бути покарано. Ви маєте бути у безпеці. Вашу історію є кому переповісти.

Шановні військові, евакуатори, лікарі, поліцейські, люди. Будь ласка, ставьтеся серйозно до всієї інформації про сексуальні злочини, що до вас доходить. Фіксуйте, передавайте далі. Ця інформація може йти не від зґвалтованих жінок – фіксуйте це, в подальшому роботою слідства є перевіряти отримані дані. Ніколи не тисніть на жінок і дівчат, навіть коли видається, що це допоможе вийти на паскудників, головне, щоб жінки почувалися у безпеці.

Шановні офіцери служби безпеки України, кожний перехват телефонних дзвінків, повідомлень тощо, де йдеться про сексуальне насильство над українськими жінками є підставою розпочинати розслідування. Фіксувати. Перевіряти. Документувати. Ці докази також є прийнятними в рамках міжнародного кримінального правосуддя.

Дорогі посестри, коли це стається, у вас частіше за все немає доступу до медичної допомоги, бо ви можете залишатися в окупації, підвалі, своїй хаті, не думайте, що без вчасного медичного огляду і висновку на ваші слова не зважатимуть. Зважатимуть, це допускають не лише обставини, а і міжнародне кримінальне правосуддя.

Так само у вас не може бути доступу до гарячих ліній та поліції тут і зараз. Не думайте, що після звільнення цієї території, після вашої евакуації ваш голос втратить силу. Ні. Ці злочини мають інші терміни давності, долг всіх служб слухати і захищати вас завжди, коли ви будете готові говорити.

Ви вже дуже сильні. Просто знайте, що я готова слухати і допомогати завжди, поки жива. Допомогати, захищати вас і ваших дітей, і нас таких не мало. Прошу, як знайдуться сили, як зявиться відчуття безпеки довірьтеся мені чи іншій людині, бо зло має бути покарано. Обіймаю вас.

Мій мейл denysenko.larysa@gmail.com

Месенджер на фб я перевіряю регулярно, кошики, що не від подруг/друзів та спам також.