​​Як підтримати тих, хто пережив зґвалтування? (частина 1)

Підтримати людину, яка зазнала зґвалтування, може бути дуже важко. Пам’ятайте: те, що ви поруч і просто слухаєте – вже допомагає. 

Але слід також пам’ятати про:

• Ви можете переживати, що скажете чи вчините «неправильно». Або що прийняття того, що з ними сталося, може призвести до «більших проблем».
• Через це може виникнути (не)свідоме бажання удати, що цього не сталося. Але це найгірше, що можна зробити.
• Кожна людина і її трагічний досвід різняться, і потребують особливого підходу. 

Найважливіше, що ви можете зробити для постраждалої/-ого, це вислухати й повірити в те, що вони говорять.

Слухайте

Те, що ви почуєте, може бути дуже складним і приводити в жах, засмучувати. Але важливо показати, що ви справді слухаєте.

Намагайтеся не перебивати – навіть якщо у вас виникає багато запитань.

Повірте їм

Люди рідко брешуть про сексуальне насильство  

Брехати про це зовсім не вигідно, бути жертвою у нашому суспільстві дуже важко.

Ви можете хотіти, щоб те, що ви почули, не було правдою, але дуже важливо дати зрозуміти, що ви їм вірите. У такій ситуації недовіра прирівнюється до великої зради.

Пам’ятайте, що це не їхня вина

100% провини, сорому та відповідальності за зґвалтування та сексуальне насильство лежить на гвалтівникові. Тих, хто це пережив і вижив, ніколи не слід звинувачувати або змушувати відчувати себе винними за те, що з ними сталося.

Постраждалі вже борються з почуттям сорому, провини та самозвинуваченнями, важливо дати їм зрозуміти, що не потрібно себе так відчувати.

Визнайте, як важко їм було про це розповісти

Дуже важко розповісти про те, що сталося. Болісно повернутися до спогадів. Це одна з причин, чому потрібно багато часу, аби наважитися розповісти комусь. 

Якщо хтось довірився вам й розповідає про свій досвід, дайте знати, що ви розумієте, як важко було наважитись про це розповісти.

Дозвольте їм знову відчути контроль

Пережите насильство змушують людину відчувати себе безсилою. Важливо знову дати відчути людині, що її життя під її контролем.

Може хотітися взяти на себе відповідальність і «виправити» це. Але важливо не «брати на себе» і не приймати рішення за іншу людину, якщо вас не попросять. 

Натомість: 

 – допоможіть розібратися у почуттях.

 – розкажіть про варіанти дій, які зараз можливі.

– дозвольте прийняти власне рішення.

Поважайте їхні рішення

Немає правильного чи неправильного способу відчувати себе після зґвалтування – і лише постраждала/-ий може дійсно знати, що найкраще зараз. 

Намагайтеся не ігнорувати й не засуджувати рішення, навіть якщо вони не такі, які, на вашу думку, ви б прийняли. Інакше ви можете втратити довіру.

Будьте терплячими – і поважайте їхні кордони

Пам’ятайте: немає часових термінів, щоб «пережити» зґвалтування. І немає списку справ, які потрібно скасовувати. Не слід змушувати робити людину щось до того, поки вона не готова.

Якщо ваш партнер/-ка пережив/-ла зґвалтування – можуть даватися важко інтимні та сексуальні контакти. Вам можуть не дозволяти торкатися  або були поруч. Інколи навпаки вимагати від вас додаткового фізичного комфорту. Постарайтеся не сприймати це особисто і не засмучуватися – справа не в вас, а в тому, що з ними сталося.

Photo by Volkan Olmez on Unsplash

Повʼязані теми:

злочіні війни

Татаренко Ірина

Всі статті автора

Поділись: