Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру, що де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно.
“Наш національний кіноархів збирається зруйнувати не ворог своїми ракетами, а очільники Держкіно“, – прокоментував Денис Іванов, директор Артхаус Трафік.
Згідно з наказом Держкіно всі фільми з колекції та майно Довженко-Центру мають бути передані Державній установі “Науковий центр кінематографії України”, основним видом діяльності котрої за даними ЄДРПОУ є “вища освіта”. Зі структури Центру має бути виокремлено Державне підприємство “Українська анімаційна студія”, до якої будуть передані авторські права на українську анімацію, що зараз належать Центру. Співробітників Центру має бути повідомлено про можливе звільнення.
Таким чином відповідати за унікальну кінематографічну спадщину України Держкіно доручає де-факто “сплячій” установі, що з моменту свого заснування за часів Януковича в 2011 році не здійснювала жодної діяльності, не має штату, відповідних компетенцій, сайту тощо.
У наказі про реорганізацію не згадано кіноархівну та музейну колекції Довженко-Центру, котрі є частиною відповідно державного архівного та музейного фондів України та підпадають під дію окремого законодавства.
Ані в преамбулі наказу, ані в публічній комунікації Держкіно не обгрунтувало таке своє рішення.
Не врахувавши пропозиції Довженко-Центру щодо подальшої діяльності та не розробивши стратегічний план його розвитку, як того вимагає розпорядження Кабінету Міністрів України № 91-р від 26.01.2022, Держкіно вирішило розділити цілісну колекцію Довженко-Центру, що формувалась з 1960-х років, між різними структурами.
Передача колекції національного кіноархіву з високою репутацією в світі фейковій установі – величезний удар по міжнародному іміджу української влади, а в особливо під час війни, коли Україна у крові виборює власну ідентичність, має ознаки зазіхання на національну пам’ять і може вважатися підривом державності і зрадою національних інтересів.
Довженко-Центр – найбільший і єдиний міжнародно визнаний кіноархів України, в якому зберігається понад 10000 найменувань (більше 60 000 одиниць зберігання) художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів, понад 24 000 архівних документів з історії українського кіно, понад 400 музейних експонатів. Єдиний український представник в Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF).
Колекція Довженко-Центру за значенням та обсягом дорівнює колекціям Національного художнього музею України, Музею Ханенків, Музею історії України, Бібліотеки імені Вернадського і є найбільшою в світі збіркою творів українського кіномистецтва.
Для збереження, розвитку і популяризації кіномистецтва в структурі Довженко-Центру діють Фільмофонд, Кіноархів та Музей кіно, Медіатека, видавництво, книгарня, кіносценічний простір “Сцена 6”, кінолекторій та єдина в Україні кінокопіювальна лабораторія з цілісним плівково-цифровим циклом. Така структура відповідає світовим стандартам діяльності інстутуцій, що працюють з кінематографічною спадщиною.
Читайте також: УКРАЇНСЬКІ ДОКУМЕНТАЛЬНІ ФІЛЬМИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ УКРАЇНУ