Про що жінка мовчить: громадська діячка Анастасія Дєєва

Анастасія Дєєва — громадська діячка, менторка з жіночого лідерства та сталого розвитку, виконавча директорка БО «100% ЖИТТЯ», засновниця Фонду Сяйво Життя відповіла на запитання Marie Claire.

Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто не можна мовчати?

По своєму типу дизайну людини я — проектор. У мене є така особливість, що я часто помічаю більше, ніж людям хотілось би, але ніколи не говорю про це, поки мене не спитають. Ділюсь своїми знаннями, думками та враженнями лише коли отримую сформульований на це запит. Вважаю, що в сучасному світі люди часто розмивають поняття експертності і бажають говорити все підряд для того, аби ніхто не подумав, що в вони не мають власної думки. Плюс — це те, що ми живемо у вільному та демократичному суспільстві, де є повага до свободи слова та самовираження. Але присутні також втрата цінності «думки»; зниження критичного мислення; бажання заповнити самотність шляхом постійних дискусій в соціальних мережах або в social talks. 

Не можна мовчати про надзвичайно руйнівні речі, такі як: насильство та знущання, корупцію, порушення прав людини та ризики, коли їх можна прорахувати і аргументувати. Але я також вважаю, що не можна мовчати про перемоги та успішні історії, які надихають і стають позитивним прикладом, тим самим підтримуючи відчуття сенсу. Віктор Франкл в логотерапії писав: “Я знайшов сенс свого життя, допомагаючи іншим знайти сенс у своєму житті”. Тому, цілком можливо, інколи твоя історія успіху може стати надією та допомогти з пошуком сенсу для інших.

Коли та із ким останнім часом вам було приємно помовчати?

Моя робота та особисте життя — це про постійне спілкування: мами з сином, професіонала зі своїми командами та партнерами, менторки з іншими жінками і дівчатами. Тому востаннє я прям кайфонула від тиші з моїм майстром по догляду за волоссям в улюбленому салоні 365 STUDIO на Тарасівський, коли мала змогу прослухати медитацію і просто відпочити з максимальною повагою до мого особистого простору. 

Коли ви востаннє себе хвалили, а за що сварили?

Не те, щоб хвалила себе, але з повагою відмітила те, як мені вдалось навчитись мімікрувати під равлика і переносити свій будинок з собою по світу. Сварила за те, що давно не дзвонила бабусі.

Назвіть найкрасивішу річ, і чому ви її такою вважаєте?

Найкрасивіша річ — це не річ. Це ямочка на щічці мого сина, яка з’являється у нього від сміху і завжди примушує мене посміхатись. Є шанс, що якщо ви запитаєте мою маму, що для неї є красивим, вона вам скаже те саме про мою ямочку на щічці. Краса в тому, що наповнює наше життя цими моментами щастя тут і зараз.

Яким талантом вам би дуже хотілося володіти?

З часом я зрозуміла, що найцінніше — це вміти цінувати та правильно користуватись тими унікальними талантами, які у мене є. Так само ставлюсь з надзвичайною повагою до талантів інших і вірю в силу різноманітності. Ніколи не порівнюю себе ні з ким, не пояснюю, чому вчиняю саме так і не шукаю схвалення інших. І якщо хочу чимось володіти — прикладаю зусилля, навчаюсь, тренуюсь, розвиваю бажані навички допоки вони не стануть частиною мене. Поки що мені не далось вивчення японської, але «ще не вечір», як то кажуть. 

Якби ви могли залишити тільки один спогад, що б це було?

Мені було б надзвичайно сумно, якби це був лише один спогад. Проте абсолютно точно я би залишила спогад про обличчя мого сина, коли його вперше піднесли до мене після народження. Зараз закриваю очі і бачу його, ніби це було вчора. 

Що личить сучасним чоловікам, а що не прикрашає сучасних жінок?

Чоловікам личать щирість, кмітливість та почуття гумору. 

Сучасних жінок не прикрашає бажання самореалізуватись за рахунок інших і небажання формувати щире сестринство та атмосферу взаємопідтримки для інших жінок.  

Для мене найпрекрасніше у чоловіках і жінках – це їхня здатність бути рольовою моделлю для своїх дітей та близьких.

Якби вам довелося себе порівняти із алкогольним напоєм чи коктейлем. Ви який?

Японський віскі “Hibiki”. Гармонійний, квітучий, витончений, м’який смак, але міцна дія.

До якої поради мами ви не дослухалися, і наразі жалкуєте про це?

Всі поради, до яких я не дослухалась, сформували мене такою, якою я є зараз. Тому я надзвичайно вдячна своїй мамі за безумовну любов та безумовне прийняття мене та моїх рішень. Навіть в моменти, коли мої рішення виглядали для інших абсолютно контрінтуітивними та нелогічними — вона завжди була на моєму боці і завжди казала: “моя донька сама знає, як ЇЙ потрібно” і ніколи не формувала переді мною рамки, навіть, коли здавалося б, було би набагато простіше та подекуди не так боляче.

Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалася вам перебільшеною? І, навпаки, хто з чоловіків із невиразною зовнішністю видається вам дуже привабливим?

Я терпіти не можу самолюбство у чоловіків, і навіть найсексуальніший за всіма рейтингами “павлін” може бути абсолютно непримітним у моїй системі координат. Але я дуже чітко відчуваю трепіт, коли думаю про наступних героїв: Білл Форрестер (герой книги “Кульбабове вино” Рея Бредбері) — викликає емоцію за свою авантюрність; Агент Купер (“Твін Пікс”) — за поєднання холодного аналітичного розуму і метафізичності; Порко Россо (однойменна анімація Хаяйо Міядзакі) — за свою нетоксичну маскулінність та здібність закохуватись навіть у найскладніші часи, а Говард Рорк (герой книги “Джерело” Ейн Ренд) за безстрашність йти проти течії. Серед акторів вважаю надзвичайно харизматичними Ідріса Елбу та Ендріана Броуді.

Чим пахне щастя?

Волоссям мого сина, пожовклим листям у жовтневому Києві, океаном.

Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТЬ: АКТОР АНДРІЙ ІСАЄНКО