Скуштуйте радість: найкращі фуд-фестивалі світу

Світ повинен знати, що ви їсте: найпопулярніші фуд-пости у соцмережах тепер роблять на фестивалях гастрономів.

Фото: rotterdam.info

Торік у The New York Times дали визначення всесвітньому божевілля на їжі, назвавши його «гастрономічним потрясінням». Справді, їжа зводить з розуму нашу цивілізацію: книги рецептів стають бестселерами, кухарі гастролюють не менше за музикантів, їжа стає головним героєм ток-шоу та фільмів.

Зачекінитися в новому ресторані зараз чи не важливіше, ніж раніше за всіх накатати рецензію на найочікуваніший фільм року або найсвіжішу колекцію Рафа Сімонса. І якщо Джеймі Олівер або Гордон Рамзі все ж таки менше займають жіночі уми, ніж Роберт Паттінсон, то провідні кулінарні шоу Найджела Лоусон і Клер Робінсон вже точно можуть зрівнятися за популярністю зі Скарлетт Йоханссон або Сашком Грей (кому що подобається). Голод тільки хлібом вже не задовольнити – ми повинні знати, з якого зерна і ким цей буханець зроблений. І, можливо, навіть спробувати приготувати її вдома, неодмінно виклавши знімки процесу, а також результату в Мережі.

Гастроперешкод можна порівняти з розвитком музичної індустрії. Рок-вибух у 50-х, безумство фестивалів, меломани у пошуках раритетного вінілу та нових імен та, звичайно, гітара у кутку кімнати кожного другого підлітка. Підмінивши музику в цьому списку їжею, отримаємо середньостатистичного сучасного гурмана, що колекціонує ножі та рецепти, що блукає ринками у пошуках чергового «фантастично смачного місця без вивіски».

То чому б не наслідувати моду і, залишивши звичні екскурсійні маршрути японським туристам, а тури з чинними дегустаціями вин та сирів – європейським пенсіонерам, не відправитися туди, де все кипить ідеями та народжуються концепції майбутнього? Фуд-фестивалі можуть бути не менш видовищними, ніж арт-бієнале, а битви кухарів різного рівня складності часом напруженіші за чемпіонати з футболу.

КЛАСИКА

«Золотий Бокюз» у Ліоні — це Олімпіада та Канський фестиваль одночасно: найпрестижніше у світі змагання шеф-кухарів, куди з’їжджаються світові зірки – готувати та спостерігати. У програмі приготування двох страв – з м’яса та риби. Інтрига в тому, що список продуктів для всіх однаковий, і дізнаються його учасники лише за місяць до змагання. Кухарі готують у ізольованих боксах зі скляними перегородками – за їхньою роботою спостерігають журі та переповнені глядачами трибуни.

Традиційним можна назвати і паризьку Салон дю Шоколад, який вже 20 років відкривається видовищним fashion-шоу. Теми щороку змінюються, а умова залишається незмінною – створити сукню із шоколаду. Також тут можна ознайомитися з творіннями найкращих шоколатів світу, взяти участь у майстер-класах та дізнатися про модні солодкі тенденції. Salon du Chocolat проходить у 22 містах та країнах, найпишніший – у Парижі.

Любителі десертів знайдуть щастя на всесвітньому змаганні кондитерів Сюп-дю-Монде-де-Патисері, фінал якого зазвичай проходить у Ліоні. У програмі – шоколад, холодні та гарячі десерти. Але не менший інтерес у фуд-блогерів викликають національні відбіркові тури: кондитерські «батли» – це своєрідний кастинг талантів, де можна побачити майбутню суперзірку.

ХАЙ ТЕК

Не варто їхати на найкрутіший з’їзд кухарів у світі – Мадрид Фьюжн – Без попередньої підготовки. Це все одно, що потрапити на саміт фізиків або на з’їзд Нобелівських лауреатів: його учасники живуть у майбутньому і заглиблюються в технічні тонкощі настільки, що навіть колеги часом розуміють їх насилу. Наприклад, 2014 року іспанець Анхель Ліон готував планктон, створивши смачний томатний суп, який може світитися у темряві. Тут стає зрозуміло, чим годуватимуть у найближчий рік у десятці найкращих ресторанів світу, бо їхні шеф-кухарі приїжджають на фестиваль навчатися.

А от міжнародний Omnivore – це щось подібне до кулінарного «Санденса». Тут головне – не досвідченість чи кількість регалій. Його учасниками стають носії найкреативніших ідей, які часто народжуються поза загальноприйнятими канонами ресторанної справи. Замість супу – «болото», замість тарілки – пташині гнізда та сухі гілки, а на ній – іржавий хліб та яловичі перлини: головний атракціон фестивалю у тому, що назви майже нічого не пояснюють. Обов’язкова частина програми Omnivore – вечері у закладах учасників, що дозволяють на практиці перевірити їстівність та живучість креативу.

САМІ З ВУСАМИ

Ходити на КИЇВСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ ВУЛИЧНОЇ ЇЖИ – Все одно що ставати золотошукачем. Щоб знайти цікаві формати і нові ідеї серед шашликів, бургерів і ресторанних стендів, потрібно докласти

часом чималі зусилля. Але проблеми лише додають цінності знахідкам.

Трохи простіше на МІСЬКОМУ СВЯТУ ЇЖИ: його програма насичена та має своїх хедлайнерів Наприклад, майстер-клас Йошихіро Фудзівара з розбирання туші тунця у 2014-му привернув увагу не лише foodies, а й місцевих кухарів.

Вивчати регіональні продукти та методи їх приготування можна у Львові – минулої осені у місті відкрився постійно діючий РИНОК ВУЛИЧНОЇ ЇЖІ (Ринок зброї «Під Арсеналом»). Зайняти прилавок тут можуть будь-які цікаві проекти – якщо відбудуться прискіпливий відбір. Тут можна купити українські фруктові дистиляти, фермерські продукти холдингу! FEST, галицькі «мармуляди» або потрапити на селебріті-майстер-клас. «Експозиція» постійно оновлюється та поповнюється місцевими фахівцями – рано чи пізно вони перекочують на кухні ресторанів та стануть основою української гастрореволюції.