Шеф-кухар Максим Корзун-Зарецький поділився з Оленою Заєць маленькими секретами кухні та рецептом ідеального різотто.
В українського шефа Максима Корзуна-Зарецького італійська школа та темперамент: спочатку він познайомився з цією країною як турист, а потім поїхав навчатися туди кулінарній справі. Розвідавши секрети класичної італійської кухні, він повернувся, щоб представляти її в Україні, але під час кар’єри перед ним постало ще одне завдання – адаптувати калорійну та «важку» українську кухню під сучасні запити. Максим був шеф-кухарем у кількох відомих столичних закладах, а тепер оцінити рівень його майстерності можна на Лівому березі Києва в оновленому ресторані Villa Riviera із панорамним видом на затоку Дніпра, де відчувається дух справжньої dolce vita.
— Максиме, ви знаєте багато про італійську кухню. За що ви її любите?
— Для мене це щось більше, ніж кухня. Вона наповнена пристрастю: це цілий культ, вміння смачно та святково їсти щодня у різний час доби. Найважливіше – італійці вважають будь-яку їжу заняттям сімейним, і всі справи відкладаються, щоб побути в колі близьких.
– Розкрийте пару простих секретів, знаючи які, можна покращити смак страви (наприклад, що до нього потрібно додавати як сіль, так і цукор).
— Оливкова олія, якщо додавати в кінці приготування будь-якої гарячої страви, робить її в рази ароматнішою та насиченою. За цим принципом вершкове масло і пармезан додаємо в різотто з грибами обов’язково в кінці приготування, коли вже прибрали сотейник з плити, щоб зробити консистенцію страви ще кремовішою і вершковою.
— Як полегшити традиційну українську кухню, щоб привести її у відповідність до принципів ЗЗЖ?
— Дуже важливо вибирати якісні продукти, овочі запікати, а чи не варити. Вершкове масло використовувати топлене, воно надає особливого смаку і менш шкідливе для здоров’я. Рибу, яку звикли смажити у великій кількості олії, краще запекти чи приготувати на мангалі. Так навіть смачніше. Обов’язково мінімізувати кількість картоплі у нашому раціоні – особливої користі цей продукт не несе, ще й затримує вологу в організмі. Замість нього в українській кухні є багато круп, які ми давно забули та мало використовуємо.
— Ви готуєте не лише на роботі, а й удома. Яким, на вашу думку, має бути ідеальний сніданок?
— Сніданок обов’язково має бути у родинному колі! Зі свіжими фруктами та омлетом (мої діти люблять омлет з сиром вранці), кохана дружина завжди п’є каву з гуакамоле та хрусткими грінками, а мені достатньо пари сезонних фруктів, сиру та склянки чистої води. Наш сніданок змінюється в залежності від сезону, наприклад, у прохолодну пору року дуже хочеться кефіру або йогурту з мюслі.
— Що ще ваші діти люблять, крім омлету?
— Мої 8-річна донька Марійка та 5-річний син Матіас люблять їсти вранці тонкі млинці, а на вечерю чи обід завжди вимагають шашлик.сміється).
— А якщо вибирати одну страву з усіх можливих, яка ваша улюблена?
– Важке питання (сміється). Я з’їв би бабусині вареники з вишнями, вони були ідеальні. А якщо з того, що можна прямо зараз спробувати – це, мабуть, вареники з м’ясом чи дерунами (тільки обов’язково, щоб хрумтіли!).
– У ресторані Villa Riviera для приготування піци ви використовуєте ферментоване тісто. У чому різниця проти звичайним?
— Ферментоване тісто менш калорійне, ніж те, що не минає витримки. Якщо пояснити примітивно, то в ході цього процесу крохмаль у тесті за допомогою ферментів розпадається на цукор, який у свою чергу зброджується дріжджами. Саме тому неаполітанська піца легко засвоюється.
— Навіщо ви з собою у кишені уніформи носите багато ложок?
— Це особливий випадок.посміхається). Перш ніж видати страву в зал, її потрібно спробувати щонайменше 10 разів. Кожну секунду в сковорідці щось відбувається, і смак блюда постійно змінюється. Адже їжа – це хімія, якою керує кухар. Завжди потрібно додати чи сіль, чи цукор, чи бульйон – і тоді знову доводиться перевіряти нашу страву на смакові якості. Для цього мені і потрібно так багато ложок – щоб щоразу пробувати нову.
На 4 порції:
Білі гриби помити, нарізати, обсмажити разом із дрібнонарізаною цибулею на оливковій олії до золотистого кольору. Додати рис та обсмажити всі разом, поки рис не стане прозорим. Влити в сотейник біле вино і дати випаруватися алкоголю. Потім поступово додати воду і довести рис до стану аль денте, надати страві потрібний смак за допомогою солі та цукру. Прибрати сотейник з плити та додати вершкове масло (обов’язково охолоджене) та тертий пармезан. Перемішати. Перед подачею прикрасити різотто зверху тертим пармезаном.