Іронічний фільм “Мої думки тихі” став сенсацією сучасного українського кіно, а його режисер Антоніо Лукіч – його героєм. У своїй іронічній та невимушеній манері він відповів на наші запитання.
– Що для вас означає поняття “нова маскулінність”? Яким має бути «справжній чоловік»?
– Сам намагаюся розібратися. Про поняття не чув, але звучить як слоган із барбершопу. Від цих місць я намагаюсь триматися подалі. Справжній чоловік – це людина компромісу Сергій Довлатов. Недоглянутий. Він неохоче вирішує свої проблеми, часто забуває чого хоче в житті, стаючи заручником чужих очікувань. Спостережливий, нерішучий, іноді може побитися. «Будь-які невдачі у житті він сприймає як розплату за гріхи». Людина благородна.
— Які життєві уроки дали вам батьки?
— Я намагався більш-менш афористично сказати про це у своєму фільмі, відповідаючи на запитання про нормальне життя. Батьки часто показують нам не лише як треба жити, а й як не треба. І це, напевно, головний життєвий урок.
— У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» та «після»?
— У драматургії такі моменти мають співзвучне визначення – «поворотні точки». На щастя, мої герої після таких поворотних точок залишаються незмінними. Я мало вірю в те, що людина здатна змінитись. Був, наприклад, момент у мене, коли я почав дома робити домашній йогурт. Після цього я перестав купувати готовий. Чи змінився я? Не знаю.
— Що найбільше вас драйвіт: у житті, роботі, стосунках?
— Я довго думав, що відповісти на це запитання. Але, мабуть, спостереження, знання, наївність.
— Як ви думаєте, ви вже знайшли себе?
— Себе так, але, як і раніше, перебуваю в пошуках нової машини.
Читайте також: ІРМА ВІТОВСЬКА: «ПЕРЕКОНАНА, ЩО ПІСЛЯ ФІЛЬМУ “ДУМКИ МОЇ ТИХІ” КОЖНА МОЛОДА ЧОЛОВІКА ПОДЗВОНИТИ МАМІ»
— Якими критеріями ви міряєте успіх?
— Успіх вимірюється дуже просто – якістю ремонту, обсягом лайків на посередню посаду та кількістю грошей на рахунку у банку. Але чи це стосується щастя – дуже сумніваюся. Чим вимірюється щастя – поки що сказати важко.
– Як виглядає ваш стандартний день?
— У дні коли я пишу сценарії чи знімаю, я сідаю на “періодичне” голодування. Тобто є «періодами» з проміжком в одну годину. Їм, потім година жорсткого голодування. Потім знову їм. Між їжею п’ю багато кави. Це сприяє роботі розуму. Інший вид дієти не сумісний із творчістю у моєму розумінні. Вечорами дивлюсь ютуб, або якщо пощастить футбол.
– Які якості у партнері для вас важливі?
– Тут мені доведеться описати свою дружину Риту. Краса, нагляд аніме, самопожертва на користь сім’ї.
— Яка людина ніколи не буде поруч з вами?
— Меркантильний, із відбитим почуттям гумору, що захоплюється наркотиками. Всі інші мають шанс.
— Чого б ви не відмовилися ні за що на світі?
— Від цікавих питань.
Читайте також: МИ ЗАПИТАЛИ У ЧОЛОВІКІВ: КОЛИ ВОНИ ПЛАКАЛИ В КІНО
Зараз Антоніо разом із кінокомпанією ForeFilms працює над своїм новим фільмом «Люксембург, Люксембург». У п’ятницю команда презентуватиме проект на 14-му пітчингу Держкіно. Вболіваємо за проект і бажаємо удачі!