Квітень у світі краси має особливу місію — це місяць обізнаності про розацеа.
Захворювання, що на перший погляд видається незначним почервонінням, насправді є хронічним дерматозом, який здатен впливати не лише на зовнішність, а й на самооцінку.
Розацеа проявляється через почервоніння шкіри обличчя, помітні капіляри, папули, пустули та набряки. Хоча причини її виникнення ще досліджуються — науковці сходяться на думці, що йдеться про поєднання внутрішніх і зовнішніх факторів: одні створюють підґрунтя, інші — запускають механізм загострення.
Серед головних внутрішніх тригерів — те, що закладено в нас від народження. Люди зі світлою, чутливою шкірою (1–2 фототип за Фіцпатріком), рудим волоссям та генетичною схильністю перебувають у зоні ризику. До того ж, свою роль відіграють хронічні проблеми зі шлунково-кишковим трактом — зокрема, гастрити, коліти, непереносність глютену, холецистит або панкреатит.
Не менш впливовими є ендокринні порушення: цукровий діабет, збої в роботі щитоподібної та статевих залоз. Для багатьох жінок симптоми розацеа можуть з’явитися у віці 40–50 років, у період менопаузи, або на тлі застосування гормональних контрацептивів. Імунні дисбаланси також мають значення — надлишок певних пептидів провокує запальні реакції у шкірі. А ще — нервова система: розлади судинного тонусу, на зразок вегетосудинної дистонії, чи підвищений рівень стресу, який, за останніми спостереженнями, став однією з причин зростання кількості випадків розацеа серед українців.
Зовнішні подразники насправді набагато ближче, ніж здається: вони ховаються у щоденних звичках. Гостра або надто гаряча їжа (понад 60 °C), прянощі, алкоголь, куріння, гормональні препарати — усе це може вплинути на стан шкіри. Особливо, якщо ви полюбляєте хімічні пілінги, косметику з подразливими інгредієнтами на кшталт ціннамальдегіду, або регулярно піддаєте шкіру впливу ультрафіолету — як на пляжі, так і в солярії. Додайте до цього різкі погодні умови — мороз, вітер, спека — і отримаєте комбінацію, здатну розширити судини та спровокувати черговий спалах симптомів.
Попри те, що Demodex folliculorum часто згадується в контексті розацеа, цей мікроскопічний кліщ не є її першопричиною. Навпаки — саме запалена, ослаблена шкіра стає ідеальним середовищем для його надмірного розмноження. Подібна ситуація і з Helicobacter pylori — бактерією, що може спричиняти виразкову хворобу. Вона також не є безпосередньою причиною розацеа. Хоча в деяких пацієнтів спостерігається покращення після терапії H. pylori, це переважно пов’язано з протизапальною дією антибіотиків, які входять до стандартного лікування розацеа.
Що ж до поширеного “домашнього лайфхаку” — протирання шкіри кубиком льоду — така практика може завдати більше шкоди, ніж користі. Попри тимчасовий ефект звуження судин, згодом відбудеться їх розширення, що лише посилить захворювання.
Усе це свідчить про необхіднсть особливого підходу до догляду: розацеа потребує обережності, помірності й уважного ставлення до потреб шкіри. Щоб зменшити ризик рецидивів і підтримувати комфортний стан, команда Sensilis рекомендує: