Чоловік говорить: співак DANTES

Татаренко Ірина

05 Липня, 2024

Володимир Дантес презентував проект під назвою "Live Session" – збірку пісень у живому виконанні. Про особисту трансформацію за останні роки, пошук себе, та момент, який розділив життя безповоротно співак розповів в інтерв’ю.

Яким повинен бути «справжній чоловік»?

Справжній чоловік – це той, хто володіє внутрішньою силою та відповідальністю. Він не боїться показувати свої емоції, бути відкритим. Чомусь у нашому суспільстві прийнято вважати, що чоловіки завжди мають бути непохитними та не проявляти емоцій, не плакати. А я думаю, що в цьому і є сила та справжність. Вміти показувати себе таким я є, не грати ролі, нести відповідальність за себе, в першу чергу, та сім’ю.

Які життєві уроки дали вам батьки?

Мої батьки навчили мене багатьом важливим речам. Найважливішим, мабуть, є те, що все в житті досягається працею і наполегливістю. Мені нічого в житті не впало просто так, я довгі роки шукав себе та багато працював. Коли я розумів, що моя так звана популярність не годує, почав заробляти гроші по-іншому. Я завжди знаю, що можу покладатися лише на себе, це те, чого мене навчали і те, чому я дуже вдячний.

У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» і «після»?

Можливо, це здаватиметься банальним, але 24 лютого 2022-го дійсно розділило життя на “до” та “після”. Війна, на жаль, стала тим каталізатором до змін, що зробила з мене повністю нову людину у всіх сенсах. З того часу я став принциповішим, навіть жорсткішим. І хоч я все одно намагаюсь тримати в собі цю доброту, розумію, що більше ніколи не зможу повернутися до стану якоїсь наївності.

Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках?

Якщо говорити про роботу, то мені подобається розуміти, що для когось моя музика важлива. Подобається, що просто зараз я можу робити внесок у наше суспільство, нашу культуру та бути важливим там, де у мене виходить найкраще.

Якщо ж говорити про стосунки, вони наповнюють моє життя енергією та задоволенням. Стосунки – це місце, де я можу розслабитися і бути собою, де я відчуваю підтримку та розуміння. Вони приносять мені щастя, тепло, комфорт і кайф. Це момент, коли ти можеш насолоджуватися життям, обговорювати цікаві теми, сміятися і створювати спільні спогади. Це те, що дійсно драйвить мене найбільше.

Як вам здається, ви вже знайшли себе?

Пошук себе – це, на мою думку, взагалі процес безперервний. На кожному етапі життя ми відкриваємо нові сторони своєї особистості, нові інтереси та цінності. Ще декілька років тому я б не міг уявити себе саме таким, а сьогодні - вже не бачу себе в інших ролях. На даний момент я почуваюся досить впевнено в тому, хто я є, але знаю, що завжди є місце для розвитку і змін.

Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

Я ніколи не хотів бути саме популярним, не хотів потрапити в “тєлік”, тому успіх для мене – це не про впізнаваність чи коли тобою шалено захоплюються. Сьогодні я можу назвати людиною успішною, якщо вона дійсно отримує задоволення й кайфує від себе та свого життя. Це, в першу чергу, про гармонію в особистому житті, задоволення від роботи, можливість допомагати іншим та бути вільним у своїх рішеннях й діях.

Як виглядає ваш стандартний день?

Сьогодні я з усіх сил намагаюся покращити свій психологічний стан. Багато речей відбувається: що в країні загалом, що в особистому житті, і іноді це досить підкошує. Думаю, що багато кому зрозумілий такий стан. Тому, сьогодні мій стандартний день – це здоровий сон, спорт та довгі прогулянки без телефону. Раніше мені здавалося, що я не люблю ходити, але зараз, коли психолог порадив ходити не менше 10 км в день, я зрозумів, який це насправді кайф. У цей момент ти просто не помічаєш час, вивільнюєш свої думки та розвантажуєшся.

Які якості партнера для вас важливі?

Чесність, довіра, підтримка та взаєморозуміння. Мені важливо, щоб партнер поділяв мої погляди та цінності, вмів не тільки слухати, але й чути. Останнім часом я по-особливому ціную приватність. Я досить довго показував все на загал, жив для аудиторії, тому зараз хочеться лишати більшість для себе, своїх людей.

Яка людина ніколи не буде з вами поруч?

Я завжди за щирість та відкритість у будь-чому, тому людина, яка постійно бреше, щось приховує або маніпулює точно не зможе знаходитися зі мною в одному просторі. Ми просто не зійдемося навіть на підсвідомому рівні. Моє коло спілкування за останні роки значно зменшилося, близьких людей залишилося не так багато, але всі вони точне відображення мене. Я вважаю, це класно.

Яка матеріальна річ (з тих, якими ви володієте) – найцінніша для вас та чому?

Знаєте, можна дуже довго сидіти і думати про те, що у мене за всі ці роки з’явилося найціннішого. Але все так швидкоплинно: сьогодні ця річ – найважливіша, а завтра вже не вартує нічого. Я вчусь не прив’язуватися до матеріального, не залежати від нього настільки, щоб воно мало найбільшу цінність у житті. Ми живемо у час війни, час, коли сьогодні у нас все є, а за п’ять хвилин ми можемо втратити все. Тому, зараз щось матеріальне – це точно не те, за що варто хапатися.

Що ви вважаєте в житті найбільш важливим? Що найменш важливим?

Сьогодні я чітко усвідомлюю, що найбільша цінність – це життя. Ніщо не має більшої ваги, ніж прокинутися вранці, провести день зі своїми людьми, займатися улюбленою роботою. Звісно, ми всі пам’ятаємо, якою ціною та шаленими зусиллями наші захисники виборюють цю можливість, аби ми з вами мали ще один відносно тихий день. З початком повномасштабного вторгнення я переоцінив абсолютно все, тому сьогодні більшість цінностей, які були до, не значать нічого.

Який антивоєнний твір ви вважаєте геніальним (тим, який змінив суспільство, суспільний погляд на війну)?

Дуже раджу прочитати «На Західному фронті без змін» Еріха Марії Ремарка. Це книга про життя солдата на фронті й вдома, його думки, страхи й почуття. Ця книга, якщо чесно, глибоко вразила мене своєю чесністю та безжальною реалістичністю. Вона показує жахи війни зсередини, розкриває, як війна руйнує не лише тіла, а й душі людей. Коли читав її, часом проводив аналогії з сьогоденням, з тим, у яких умовах живемо зараз ми. Моментами це лякає, але іншого виходу немає. Я дійсно раджу прочитати роман всім, хто хоче ще раз задуматися, переосмислити події та зрозуміти що насправді відчувають та переживають військові.

Читайте також: ПРО ЩО ЖІНКА МОВЧИТЬ: АРТИСТКА ETOLUBOV