Валерій Жидков: “Не вмію робити погано”

Шоумен та сценарист Валерій Жидков погодився спробувати себе у ролі головного редактора чоловічого глянцю «how to be a MAN». Ми ж поговорили про чоловічі рішення, гендер гумору і шкідливі звички.

На обкладинці журналу «how to be a MAN» ви звертаєтеся до читачів із провокаційним питанням: «Хто такі люди чоловічої статі?». Ви знаєте відповідь на це запитання?

Думаю, ніхто до кінця не знає відповіді на це запитання. Але ті версії, що я маю, я постарався викласти у своїй статті у вищезгаданому випуску журналу.

Чому ви погодилися на цю витівку?

З цікавості. Це моя рушійна сила.

Розкажіть, коли вам вперше довелося ухвалити по-справжньому «чоловіче рішення»?

Напевно, це було рішення звільнитися з міліції та повернутися до творчості. Я розумів, що в цьому випадку починаю «з нуля». Сподіватися ні на кого не варто, і все залежатиме лише від мене, від моїх зусиль та здібностей.

Яка ваша ключова характеристика характеру?

Не вмію робити погано. Іноді це дуже заважає. Логіка шепоче «Хай уже вистачить, і так нормально, йди далі». А я все продовжую доводити «до розуму». З іншого боку, це і є моя «фішка».

Яку пораду дорослих у дитинстві ви пропустили повз вуха і тепер шкодуєте?

Не шкодую. Упевнений, що всі поради дорослих, навіть ті, що були пропущені повз вуха, все одно якось впливали на мої вчинки та рішення.

Читайте також: ЧОЛОВІК КАЖЕ: АВТОР «СТУДІЇ-КВАРТАЛ-95» ВАЛЕРІЙ ЖИДКІВ

Які поради ви даєте своїм дітям?

Дуже акуратні. Щоб вони звучали саме як поради, а не накази чи заклики вчинити так чи інакше. Мені здається, річ навіть не в порадах. Важливо навчити дітей отримувати задоволення від позитивних речей – гарного кіно, музики, нових знань. Навчити чим хороший фільм відрізняється від поганого. Чим гарне відрізняється від некрасивого. Розкрити творчий потенціал. Тоді не залишиться часу на пошуки сумнівних насолод.

Мені в інтерв’ю актор Андрій Мерзлікін сказав, що свою дочку сам за руку поведе дивитися фільм «Вантаж 200», щоб вона знала, як може закінчитися дискотека.

Я не згоден із Андрієм-батьком. Я вважаю, що діти самі все це побачать у тій чи іншій формі. Мені здається, відлякування – не той інструмент, який дасть маленькій людині розуміння, що «добре», а що «погано». Мене у дитинстві водили на фільм про наркоманів. Так, це було страшно, це справило на мене враження, але не думаю, що саме цей фільм став причиною того, що я байдужий до наркотиків. Важливо навчити дитину аналізувати інформацію. Я взагалі не дивлюсь хорори, важкі фільми. Навіщо цей мазохізм? Я у пошуках інших емоцій. Люблю добрі нестандартні комедії. Радий, що моя старша дочка в цьому схожа на мене.

Кому вдаються добрі комедії?

Я сам сценарист і з думкою, що хороша комедія – це виключно заслуга режисера не згоден. Тому що комедія починається зі сценарію. Я бачив багато комедій, знятих добрими режисерами за поганими сценаріями. Георгій Данелія знімав геніальні фільми, а потім почав знімати не дуже геніальні… Думаю, річ саме у сценаріях. У мене правило: якщо перші 5 хвилин фільму мене нічим не здивували і я можу повністю передбачити сюжет, то я вимикаю. Не люблю витрачати час на поганий контент.

Режисерам яких фільмів удалося вас здивувати?

Мене порадував американський серіал «Чоловік шукає жінку». Це своєрідне кіно, яке комусь може здатися жорстким, але ті прийоми, які використовували його творці, мене вразили своєю глибиною. Сподобався американський серіал “Дивотворці”.

Вуді Аллен розповідав, що натхнення така дивна річ приходить, коли забажає. І не завжди під рукою опиняється блокнотик або диктофон, тому в хід йдуть серветки та навіть коробочки від сірників. У нього навіть виділено цілу скриньку столу, в якій зберігається все це добро. Вам знайома подібна проблема?

Блокнотик у мене завжди лежить у машині та біля ліжка. Іноді до другого блокнотика я записую, не включаючи світло, щоб нікого з домашніх не розбудити. Тож уранці не завжди вдається прочитати те, що я написав. А почерк у мене і так далекий від ідеального (посміхається).

Наскільки вам важлива наявність почуття гумору в людини?

Якщо це спілкування обмежується діловими інтересами, то тут, звичайно, пофіг. Хоча, загалом, люди без почуття гумору мені нецікаві. Вони справді дивні. Я не розумію, як із ними спілкуватися. Якщо ж людина починає жартувати, це відразу скорочує дистанцію. У принципі, гумор – один із показників високого інтелекту.

Чиїм почуттям гумору ви захоплюєтеся?

Не можна викинути жодної літери та жодного слова у виступах Михайла Жванецького, з погляду того, як він умів формулювати думки. Він був генієм.

Чи ділите ви гумор на чоловічий та жіночий?

Є універсальні жарти, які звучать органічно з будь-яких вуст, незалежно від статі, професії та національності. А є «індивідуальний» гумор, який цікаво чути від конкретної людини. Жіночий погляд на світ відрізняється від чоловічого. У жінок інші точки дотику до реальності. Я чекаю від жінок «глибшого» гумору. Наприклад, стосунки – це абсолютно жіноча тема для жартів. Зараз мене звинуватить у сексизмі, але, послухайте, якщо ви перші півгодини зі сцени розповідаєте про фемінізм, а другі – про місячні, то про яку рівність може йтися?

На ваш погляд, люди якої професії жартують краще за інших? Наприклад, медики жартують краще за таксистів.

Думаю, почуття гумору поступово розподілено між усіма професіями. Тим більше, що таксист – це умовна професія. Для багатьох тимчасова. Гумор – це привілей інтелектуально розвинених людей. Я зараз не про вищу освіту. Вищу освіту можна здобути, інтелект треба розвивати самостійно. Вищу освіту тобі дають, а інтелект треба заробити. Але люди з вищою освітою швидше розуміють жарти.сміється).

На знімальному майданчику ви приміряли різні образи. А як у житті все відбувається?

Якби мені періодично дружина не говорила: «Оце виглядає дивно, переодягнися», то я б ходив в одній водолазці та джинсах все життя.

Читайте також: COVER STORY: МАКС БАРСЬКИХ: «ЦЕ МОЄ ЧАС!»

Чи доводилося вам використовувати книги не за призначенням?

Багаття розпалювати доводилося. Але я згоден з думкою, що 90% будь-чого – це повна фігня. Книг у тому числі.

Якби у вас була можливість провести дозвілля з кимось із героїв шкільних підручників. Хто б це був і чим би ви взялися?

Я хотів би поговорити із Федором Михайловичем Достоєвським. Зрозуміти, що він за людина, тому що зрозуміти як він міг це написати я не в змозі.

Розкажіть про момент у житті, коли ви подумали «Так, життя вдалося».

Такий момент ще не настав, і, сподіваюся, не настане. Тому що потім буде нецікаво. Мене влаштовують моменти “Все йде непогано”. І вони періодично трапляються.

До яких шкідливих звичок оточуючих ви найбільш поблажливі?

Якщо ці шкідливі звички не напружують мене особисто. Якщо ви не курите зі мною в одному приміщенні, якщо не спізнюєтеся на зустріч зі мною – я абсолютно поблажливий до вашого іншого куріння та інших запізнень.

У вас багато друзів? За яким принципом ви їх обираєте?

Впевнений, звучить банально, але друзів не обирають. Це той, з ким цікаво поговорити, коли хочеться говорити, і той, з ким можна цікаво помовчати, коли говорити не хочеться.

Якого віку ви «боїтеся»?

Боюся віку, коли перестану дивуватися і цікавитись чимось новим. Сподіваюся, такого віку не буває.

Продюсер проекту: Світлана Конар, brand-manager: Інна Гринькова

Журнал «how to be a MAN» можна купити у великих супермаркетах – Ашан, Новус, Сільпо та на Якабу

Повʼязані теми:

Валерій Жидков

Татаренко Ірина

Всі статті автора

Поділись: