Мода
5 фільмів, які вплинули на вас
Поділись:
Ми попросили назвати Вероніку Ясінську, директора кінодистриб’юторської компанії “Вольга Україна” 
Коли улюблений вид мистецтва — це ще й професія, то почуваєшся по-справжньому реалізованою та щасливою людиною. Тут, визнаю, мені неймовірно пощастило. Але вибирати п’ятірку найвпливовіших для мене особисто фільмів — це завдання не з простих. Кожен хороший фільм і талановитий режисер насправді живуть у певній вічності, створюють свій Всесвіт з естетики, смислів, а також культури кохання, ненависті чи нерозуміння навколо їхньої картини. У цьому контексті – кіно це знову-таки пласт свідомості, де здавалося б – про смаки не сперечаються, хоча де-факто – сперечаються весь час і без кінця. Тому я обрала ті картини, які не лише люблю, а й які вплинули на мене і як на особистість, і як на професіонала.
“Мільйонер з нетрів”, Денні Бойл, 2008
Картина-фаворит премії “Оскар”, яка несподівано для багатьох в індустрії стала “фільмом року”, “Мільйонер з нетрів” – це справжній діамант. І не лише з погляду художньої цінності, а й як неймовірний бізнес-кейс. Адже у “Мільйонера” непроста доля, в якийсь момент у США стрічку взагалі планували відправити на стійки з DVD без кінопрокату, що позбавляло б фільм будь-якої перспективи в сезоні нагород. Але, добре, студія передумала. Саме цей фільм став першим в історії компанії “Вольга”, яка приємно здивувала мене своїм сміливим кроком – прокатувати це кіно на пострадянському просторі, ще й прокатувати більш ніж успішно. Такі яскраві знайомства не забуваються – вже за півтора роки я очолила український підрозділ “Вольга Україна”. І ось через 10 років моєї роботи тут ми випускаємо відразу дві картини з Дівом Пателем – Історія Девіда Копперфілда і Легенда про Зеленого лицаря від вкрай шанованих режисерів. Якщо це не доля, то що?
“Матриця”, Лана та Ліллі Вачовскі, 1999
Моє особисте велике кохання і найкраща масштабна наукова фантастика. Найкраща — бо змогла увібрати в собі і сенси, і видовищність у ідеальному балансі. Саме цього прагнуть десятки режисерів, які працюють у цьому жанрі. І саме це вдалося Вачовськи краще, ніж будь-кому. Так, безумовно, “Матриця” запозичала з фільмів, аніме, літератури, живопису, перфоманс-арту. Але в цьому і є унікальність картини як головного зразка поп-культури, що з’явився на світ у фіналі еклектичного XX століття. Кожен глядач бачить у ньому безліч ідей, заради яких він переглядає фільм. Адже будемо чесні — “Матрицю” переглядають не лише заради кунг-фу, перестрілок та “слоу мо”. “Матриця” – це кінематографічна арт-терапія, в якій кожен знаходить щось для себе. У моєму випадку це ідея внутрішньої свободи і життя в моменті. Для мене це і є “життя без диктату та заборон”.
“Револьвер”, Гай Річі, 2005
Без перебільшення — недооцінений фільм Гая Річі, який подарував нам ні багато ні мало — а Джейсона Стейтема як потужного драматичного артиста. До речі, більш ніж через 15 років тандем повертається: у першій половині 2021 року нас чекає нова картина від Річі та Стейтема — “Wrath of Man”. Це не може не радувати. У якомусь сенсі становлення Гая Річі безпосередньо з Джейсоном. Для них обох “Карти, гроші, 2 стволи” стали першим і відразу ж вдалим досвідом у кіно. “Великий куш” – закріпив успіх і вивів їх на голлівудську орбіту, а “Револьвер” – заявив світові, що і Гай Річі, і Джейсон Стейтем можуть бути серйознішими, вдумливішими, талановитішими, ніж могло здатися на перший погляд. Тоді світ не захотів почути цей меседж, але згодом “Револьвер” однозначно набув статусу культового фільму. Під оболонкою трилера ховалася першокласна притча, певна філософія, близька особисто мені: “Війни не можна уникнути, її можна лише відстрочити до вигоди вашого супротивника”. Як і “Матриця” – “Револьвер” зібраний із найкращих думок, які може запропонувати світова культура. І все це помножено на фірмовий стиль Гая Річі.
Також читайте: MUST SEE: ТОП 5 СЕРІАЛІВ КІНОКРИТИКА ОЛЕКСІЯ РОСОВЕЦЬКОГО
“Сніданок у Тіффані”, Блейк Едвардс, 1961
Класична чорно-біла картина Сніданок у Тіффані для сучасного глядача залишається квінтесенцією стильної голлівудської романтичної комедії часів Золотої ери Голлівуду. Інша справа, що фільм знятий вже на заході цієї епохи, та ще й багато в чому м’яко, але критикуючи встановлений істеблішментом статус-кво. Але ж це розмови для істориків кіно. Світ же надовго зберіг пам’ять про Одрі Хепберн у маленькій чорній сукні від Юбера Жіванші. Цей образ передався поколінням, і тепер підлітки Одрі, які жодного разу не бачили жодного фільму, можуть з легкістю дізнатися легендарну актрису. Для мене “Сніданок у Тіффані” – це, безумовно, розмова про моду, але не про споживання, а про універсальний спосіб самовираження. Побачивши фільм багато років тому — я зрозуміла різницю між стилем та скороминущим трендом, я зрозуміла як висловити любов до себе та світу через особистий стиль. Це розмова про внутрішній стиль та стрижень, який я особисто зберігаю і якого я дотримуюсь у своєму виборі. Мода – це не одяг. Це стиль та меседж, який ви передаєте у світ. І це для мене значно важливіше, ніж найвдаліший продакт-плейсмент ювелірного будинку “Tiffany&Co”.
“Вікі Христина Барселона”, Вуді Аллен, 2008
Смачна, яскрава, соковита картина з чудовим акторським складом (Хав’єр Бардем, Пенелопа Крус, Скарлетт Йоханссон, Ребекка Холл). Це ніжно улюблене мною кіно, яке з легкістю позбавить вас напруги та стресу. “Вікі Христина Барселона” – це справжня ода любові до Каталонії, мистецтва, кіно, музики. Це один з фільмів, що найбільше переглядаються мною, а блискучий саундтрек всі ці роки переноситься зі старого телефону в новий. А ще “Вікі Крістіна Барселона” – потужна заява Вуді Аллена: його не можна посадити на лаву запасних з підписом “занадто старий для всього цього”. Навпаки — картина настільки динамічна, дотепна, цікава, актуальна і так, сексуальна, що ти розумієш — Вуді Аллен вистачить енергії та уяви на цілу дюжину тридцятирічних сценаристів і режисерів. Так що для мене і як кіномана, і як людини з індустрії був з першого погляду зрозумілий і творчий, і комерційний успіх “Вікі Христина Барселона”. Втішно знати, що цього року Вуді повертається до Іспанії, присвятивши свій новий фільм “Rifkin’s Festival” любовним пригодам на тлі кінофестивалю в Сан-Себастьяні, в дивовижно красивій Країні Басків.
Поділись:
Також читайте
