Цього року Ukrainian Fashion Week відзначає своє 20-річчя. Знаючі люди, без тіні перебільшення, говорять про те, що це ювілей не лише окремої компанії, а й української моди в цілому. Звичайно, ми не змогли залишитися осторонь значної дати.
Коли ми в редакції задумували проект, присвячений 20-річчю Ukrainian Fashion Week, він мав виглядати як бліц-інтерв’ю з дизайнерами. Але делегувавши на цю «місію» Ірину Данилевську, знайому з кожним брендом від самого його народження, ми швидко зрозуміли, що п’ятьма питаннями-заготівлями тут ніяк не обійтися. Тому ми вибрали позицію сторонніх спостерігачів і, ні на мить не втручаючись, записали ці одкровення.
Я зустрічаюся з п’ятьма дизайнерами і намагаюся ставити їм ті самі питання. Але найцікавіше, що я отримую різні відповіді. І це чудово. Тому перше питання буде традиційним, а далі – побачимо. Що ти відчуваєш, коли остання модель заходить на бекстейдж твого показу?
Якщо це передати візуально, то я стрибаю на Женю Примаченко (стиліст показів – МС), обіймаю його та кричу «Ми це зробили!». У цей момент мене ловлять фотографи, і коли мій чоловік бачить ці знімки, у нього навіть жодних питань не виникає, він просто знає, яка я божевільна.
Читайте також: ДИЗАЙНЕР БРЕНДУ CIRCUL ПРО СВОЄ НАТХНЕННЯ
Fashion-бізнес розвивається дуже швидко, і сьогодні від дизайнера чекають не двох колекцій на рік, а як мінімум чотирьох, і це не рахуючи колаборацій. Як тобі такий темп?
Мені допомагає те, що я прийшла зі спорту. Я знаю: щоб рости, ти маєш постійно ставити перед собою цілі та йти вперед. Це дуже складно для творчих людей, а особливо чоловіків. Коли я спілкуюся з нашими хлопцями-дизайнерами, вони часто скаржаться на ритм, темп, як їм складно.
Читайте також: ЧЕСНО ГОВОРАЮЧИ: ЛІЛІЯ ПУСТОВИТЬ ПРО БІЗНЕС, КАЙФ І ХУДІ
А якби не мода, то де б ти себе реалізувала? В спорті?
Не факт. Я дуже довго шукала себе. За освітою я психолог – пішла вчитися цьому, щоб зрозуміти себе і всі труднощі, які випали на мою сім’ю.
Але мене в ці сфери зовсім не тягнуло – я на той час сама шила собі сукні для турнірів з бальних танців, купуючи тканини та дешевий китайський декор на Барабашово (найбільший ринок України, розташований у Харкові – МС). Наприклад, для чемпіонату України, який ми зрештою виграли, я сама пошила собі сукню, засіяну соняшниками.
Читайте також: ФІЛОСОФІЯ ЖУЖУ ІВАНЮК: Я 12 РОКІВ ПРАЦЮЮ МОДЕЛЮ І МЕ ВСІ ЩЕ ЦЕ ПОДОБАЄТЬСЯ
А без чого сьогодні не може бути твій бренд?
Мені легко сказати, без чого він може. Він точно чудово обходиться без чорного кольору. Відторгнення чорного – теж родом із дитинства. І тоді я вирішила: коли виросту, повністю відмовлюсь від чорного. Бо це мій бренд, моє бачення. Сама я можу вдягнути щось темне, але в моїх колекціях і чорної нитки не буде!
До того ж, коли я тільки починала працювати дизайнером і приїхала на закупівлі, то виявила, що колеги розбирають темні тканини набагато швидше за пудрові та м’ятні. І я подумала: «От і чудово. Значить, я першою займу ту нішу, якої не існувало.
Фото: Юлія Крайст Реалізація: Алла РодигінаСтатті по темі:
ДИЗАЙНЕР ІРИНА ЛИТВІНСЬКА ПРО ІДЕАЛЬНЕ ВЗУТТЯ ДЛЯ МЕГАПОЛІСУ
ДИЗАЙНЕР ВЗУТТЯ МАРІЯ МАСЛІЙ ПРО ГОЛОВНІ ПАРИ СЕЗОНУ
ДИЗАЙНЕР ФІЛІП ПЛЕЙН ПРО ВІДНОСИНИ ДО КІТЧУ, ЦІННИХ РЕЧІВ І КОХАННЯ ДО КЛІЄНТІВ