Модна наука: Як створюють екологічний одяг і чому за ним майбутнє?

6 жовтня Мала академія наук України офіційно відкрила перший державний «Музей науки» у столичному комплексі ВДНГ. У рамках співпраці з проєктом Marie Claire продовжує серію матеріалів, що дозволяють зазирнути глибше у зміст простих речей і побачити науку навколо себе.

Антон Дяковський

Про екоматеріали в одязі зараз говорять на кожному кроці, а все більше брендів називають свої колекції екологічними. Щоб не стати жертвою маркетингу та свідомо долучитися до екотрендів, читайте, що таке екологічні матеріали, як вони з’являються на світ і змінюють моду.

Що таке екоматеріали?

Це матеріали для пошиття одягу, які на чотирьох етапах свого життєвого циклу — сировини, виробництва, експлуатації та утилізації (або перероблення) — не завдають шкоди довкіллю, здоров’ю людей і тварин.

Найпопулярніші екоматеріали на сьогодні — це хемп (тканина з конопель), рамі з кропиви, перероблені бавовна, акрил, поліестер і шкіра, а також екошкіра. До речі, останній матеріал суттєво відрізняється від шкірозамінника, адже виготовляється на основі натуральної бавовни та не виділяє шкідливих речовин.

Одяг із кропиви дуже схожий на вовняний

До слова, вирощувати прядильну кропиву рамі не лише екологічно, а й економно: з тієї самої площі посіву можна отримати на 250% більше волокна, ніж із бавовни, та на 600% більше, ніж із льону.

Читай также: Бренд GUDU создал костюмы для Екатерины Кухар и Александра Стоянова в балете «Кармен-сюита»

Із синтетичними матеріалами все значно цікавіше: для їх виготовлення переробляють поліестерові чи акрилові речі, або навіть пластикові пляшки. Сировину збирають, сортують по кольорах і подрібнюють до найменших частинок. Потім ці частинки пропускають через парові котли, де вони перетворюються на гранули однакового кольору. Вже з цих гранул виготовляють синтетичні волокна. Таким чином, штучні матеріали не залишаються в довкіллі та знову стають на службу людям.

Так виглядають гранули поліестеру, що згодом стануть волокном для одягу

Праця вчених і технологічні прориви недаремні, адже, за даними Всесвітнього економічного форуму, індустрія моди посідає друге місце за споживанням води у світі, а також спричиняє 20% від усіх промислових забруднень води. До того ж 85% текстильних виробів щороку відправляється на смітники. Завдання науковців — мінімізувати шкідливий вплив на екологію.

Відповідь модної індустрії

Вона обрала новий курс розвитку під гаслом sustainability (у значенні екологічної стабільності). Поштовх цьому трендові дали Adidas i Nike, презентувавши плетені кросівки-шкарпетки з переробленого океанічного сміття. Щоб отримати волокно, сміття під високим тиском пропускали через своєрідне сито. Науковці працювали над цим взуттям майже п’ять років.

Читай также: Тренды осени 2020: Реинкарнация культового образа принцессы Дианы

Кросівки, виготовлені з океанічного сміття

Сьогодні все більше брендів використовують у своєму виробництві екоматеріали. Наприклад, H&M випустив колекцію під назвою Conscious (свідомий): у складі одягу щонайменше 50% екоматеріалів. Zara виробляє одяг з органічної бавовни та переробленого поліестеру, а колекція Nike Grind створена з переробленого спортивного взуття і промислових відходів.

Уже більш ніж 20 українських брендів долучилися до модного руху sustainability. Зокрема:

• ROUSSIN дають нове життя старим футболкам і виготовляють світшоти з клаптиків невикористаної у виробництві тканини;
• Slowme плетуть светри з пряжі, яка залишається після виробництва інших речей, та доставляють свій одяг у пакетах із кукурудзи;
• Natasha Fishchenko випускає одяг з переробленого вельвету і пальта-конструктори, що перетворюються на жакети;
• KSENIASCHNAIDER продається вже у понад 70 країнах світу. Все завдяки оригінальному дизайну джинсового одягу зі старого деніму.

Джинсовий одяг KSENIASCHNAIDER

Що далі?

Бренди продовжують створювати екологічний одяг і вдосконалювати виробництво. Так, дизайнери експериментують з матеріалами на рослинній основі: Salvatore Ferragamo зробили ставку на апельсинові шкірки, а Bite Studios виробляють шовк із пелюсток троянд. Бренд KD New York випустив колекцію з соєвого кашеміру, а H&M, Hugo Boss і Paul Smith вже давно створюють одяг з ананасового листя, яке не відрізниш від натуральної шкіри.

Ідеї науковців можуть бути справді фантастичними: англійка Еліс Поттс винайшла технологію виробництва одягу з кристалів людського поту. Неймовірно!

Одяг із соєвого кашеміру KD New York

Щоб дізнатись більше про те, як влаштований світ, приходьте до першого державного «Музею науки» в Києві. Графік роботи: з 10:00 до 20:00, понеділок — вихідний. Придбати квитки можна лише на сайті музею https://sciencemuseum.com.ua за вартістю: 

• 100 грн — стандартний квиток; при оплаті карткою Visa знижка 15%;

• 50 грн за особу — груповий квиток для школярів (від 10 осіб);
• безкоштовний вхід для дітей до 3 років, людей з інвалідністю 1 та 2 груп, дітей-сиріт та дітей, чиї матір/батько загинули під час воєнних дій на сході України.

На період карантину в просторі передбачені посилені заходи безпеки, рекомендовані МОЗ, а саме: вхід у масках, обмеження кількості відвідувачів завдяки завчасному придбанню квитків онлайн із фіксованим часом, дезінфекція інтерактивних елементів експонатів та інших поверхонь.