Чоловік каже: Антон Семчишин, фахівець із комунікацій

Ми поговорили з Антоном Семчишиним про те, яким має бути “справжній чоловік”, і дізналися чому успіх – це безглузда гонка. 

– Що для вас означає поняття “нова маскулінність”? Яким має бути «справжній чоловік»?

— Я уявляю собою більш-менш стереотипного чоловіка, але я впевнений, що поняття «справжній чоловік» так само небезпечне для суспільства, як і мізогінія.

Я, напевно, розкрию секрет Полішинеля, якщо скажу, що чоловіки плачуть, їм буває боляче і вони не завжди є зразком стійкості та мужності. Звичайно, в тому числі і я. Так що стигматизація та неприйняття себе таким, який ти є, лише веде до зростання насильства, зменшення тривалості життя та погіршення його якості.

У моєму розумінні, «справжній чоловік» нічим не відрізняється від «справжньої людини». Справжній чоловік – чесний, добрий, благородний, великодушний і ставиться шанобливо до оточуючих.

Якщо ж ми говоримо про гендерно-очікувану поведінку та маскулінність, то я не вважаю, що в сучасному суспільстві є «чоловіча» та «жіноча» поведінка. Звичайно, біологічна будова у жінок і чоловіків різна, і вона впливає на нас, але мені здається, що у людей в рамках однієї статі відмінності в характері та поведінці більш значущі, ніж для людей різної статі.

– Які життєві уроки дали вам батьки?

— Їх не так і багато, але все це дуже важливі уроки. Перший – не можна бути байдужим. Другий – необхідно завжди поважати людську гідність незалежно від обставин та особистості конкретної людини. Третій – завжди добиратися до суті проблеми. 

Коли в часи моєї юності мама розбирала на дрібні деталі ситуації, які, як мені здавалося, не коштували таких зусиль, і намагалася дістатись, я вважав це чимось надто ексцентричним. Тепер, завдяки її прикладу, я маю цю здатність і вона мені дуже допомагає в житті.

Читайте також: МУЖЧИНА КАЖЕ: ПОДОРОЖНИК СЛАВА МАШТАЛІР

– У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» та «після»?

— Цей момент настав у 2014, коли Росія розпочала військову агресію проти України. Я народився і виріс у Донецьку, був небайдужим громадянином і брав активну участь у процесах, що відбуваються там у той момент. Я не змінився після цих подій, лише став впевненішим у своїх цінностях та поглядах, а це дуже важливо для мене.

– Що найбільше вас драйвіт: у житті, роботі, стосунках?

— Мене драйвить власне життя, робота та стосунки. Щодня бути з тими, хто цінує тебе так само, як ти їх, працювати над тим, що тобі щиро важливо і щодня рости над собою, хоча б у дрібницях.

– Як вам здається, ви знайшли себе?

— Окрім кількох моментів розгубленості після трагічних життєвих подій, я себе не втрачав. Я «з собою» десь із 16 років і всі мої мрії, устремління та життєві цінності, незважаючи на те, що зазнавали деяких змін – дуже стабільні. Так що так – я однозначно себе знайшов. Але це не означає, що я не поміняю рід чи сферу діяльності, місце проживання або коло спілкування – це означає, що, незалежно від зовнішніх обставин, я буду собою.

– Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

— Я вважаю, що успіх настільки відносна величина, що в ньому немає жодного сенсу. Раніше мені здавалося, що я повинен досягти успіху і успіх я розумів абсолютно шаблонно. Після я зрозумів, що кількість успішних людей (або тих, хто хоче здаватися успішним) – прагне безкінечності. Брати ж у безглуздій гонці, яка закінчиться нічим, я вважаю, безглузда витівка. Так що я не вимірюю успіху, я живу і намагаюся, щоб я сьогоднішній був кращим за себе вчорашнього. Іноді виходить, частіше – ні.

Читайте також: ЧОЛОВІК КАЖЕ: СПІВАК KHAYAT

– Який виглядає ваш стандартний день?

— Я живу прозаїчно. Мій стандартний день однозначно включає: дихальну гімнастику після пробудження, ранкове тренування або якщо це день відпочинку – зарядку з гирею.

Готую каву собі та дружині, годую свого собаку, снідаю. Потім – робота. Увечері – вечеря та келих вина, обговорюю з дружиною минулий день, іноді бачуся з кимось, якщо дозволяє графік. Після – книга та сон. Відходжу до сну, як правило, близько опівночі. На вихідних, якщо дозволяє погода, проводжу якнайбільше часу на вулиці, іноді сідаю і пишу музику – для себе, «у стіл». Іноді щось пишу, теж “у стіл” – мені подобається сам процес.

– Які якості у партнері для вас важливі?

— Доброта та вміння чути. Мені здається, що стосунки – це навіть не партнерство, а щось більше. Без повної та беззастережної довіри, доброти та вміння чути одне одного, побудувати стосунки неможливо. Принаймні ті відносини, які потрібні мені.

Читайте також: ЧОЛОВІК КАЖЕ: ЄГОР ГОРДЄЄВ 

– Яка людина ніколи не буде поруч з вами?

— Є два типи людей, яких я всіляко уникаю – люди злі та люди лукаві. Злість мені здається низьким і дріб’язковим почуттям, а лукавство та еківоки я не переношу на дух, тому що сама по собі я людина досить прямолінійна. Тому всіляко захищаю себе від таких людей.

– Від чого ви не відмовилися б ні за що на світі?

— Від права на свободу слова та самовираження.