Сашко Дерманський – класик української дитячої літератури, яким захоплюється вже декілька поколінь маленьких читачів. Його книги включено до шкільної програми 3-5 класів і мають безліч номінацій і нагород. На «Книжковому арсеналі» цього рокеу Сашко презентував «Три казкові повісті», лейтмотивом кожної є мудрий заклик «Бережіть зернятка ваших душ», а також разом із режисерскою та продюсеркою Мариною Эр Горбач працює над сценарієм дітячого фільму «Зубарикус» за книгою Сашка «Стонадцять халеп Остапа Квіточки».
Яким повинен бути «справжній чоловік»?
Думаю, йдеться про вміння не озиратися на стереотипи, а просто бути тим, ким тобі хочеться бути тут і тепер. Маскулінність – це мати власну думку і робити свою улюблену справу так, щоб це викликало захоплення. Будь тим, ким ти є, роби те, що дає тобі відчуття внутрішнього комфорту і не шкодить іншим.
Мені комфортно усвідомлювати важливість і унікальність того, що я роблю. Комфортно в 40 років вперше в житті побачити кубики власного пресу, а в 44 –зробити вихід силою на турніку. Комфортно відчувати, що в серці й досі через край і шаленства, і ніжності. Але якби був інакшим – навряд чи перестав бути «справжнім чоловіком». Ми – різні. У цьому і є «справжність».
Які життєві уроки дали вам батьки?
Батьки навчили мене любити – книжки, дітей, цей світ. Ми, троє синів, частенько їх засмучували, робили прикрі речі, якусь шкоду. Але вони жодного разу нас не вдарили, навіть за найбільшу провину. За все життя я ні на мить не засумнівався в їхній беззаперечній любові. Найдобріше в світі серце було в моєї мами. Частинка його передалася й мені. А від батька навчився намагатися бути чесним і справедливим. Навіть якщо це не вигідно.
У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» і «після»?
Як і для дуже багатьох, це події 2013-14 років – Революція Гідності. Тоді усвідомив багато важливих світоглядних речей. Там остаточно розставив для себе ціннісні орієнтири.
Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках?
Найбільше подобається магія, котру спостерігаєш в певні моменти. Коли з нічого з’являється щось. Коли зароджуються ідеї нових книжок або якісь нові чи призабуті почуття. Коли відчуваєш себе творцем – нового життя, цікавої історії, чиїхось емоцій. Подобається отримувати новий досвід. В творчості таким для мене стала робота над сценаріями. Спочатку – для фільму «Сторожова застава» за однойменним твором Володимира Рутківського, потім – для проєкту «Зубарикус». Це вже буде екранізація моєї книжки «Стонадцять халеп Остапа Квіточки». Упевнений, у нас вийде весела пригодницька й злободенна історія для сімейного перегляду – казкова і реалістична водночас.
Як вам здається, ви вже знайшли себе?
В чомусь уже знайшов, а в чомусь пошуки тривають. Мабуть, так мусить бути, якщо ти не лінуєшся жити. До себе є безліч стежок. Можна було б скористатись однією, але якщо тобі цікаво бачити себе з різних ракурсів, якщо захоплює сам процес пізнання, то без вагань іди до себе знову і знову, не бійся починати цей шлях спочатку. Щоб хоч трохи збагнути, хто ти і навіщо, варто протоптати до себе якомога більше нових стежок.
Якими критеріями ви вимірюєте успіх?
Це – кількість людей, яким ти хоча б на секунду подарував відчуття щастя. В житті – це мої рідні і друзі. У творчості – мої читачі.
Як виглядає ваш стандартний день?
Ранкова кава. Моніторинг пошти, новин, соцмереж. Везу дитину до школи. А далі по-різному. Якщо не заплановано зустрічей, виїздів у школи чи будь-яких інших робочих моментів, не пов’язаних з власне писанням, то хоч трохи маю пописати. Потім відвідую спортзал. Якщо після нього лишаються сили, можу ще пописати. Це, як і заняття спортом, має бути регулярним. Інакше – втрачаєш форму.
Які якості партнера для вас важливі?
Наполегливість. Бажання вдосконалюватись і рухатися вперед. Інертність дуже підступна, вона призводить до занепаду, знецінення самого себе. Цікавий той, хто чогось прагне і вперто намагається реалізувати задумане. У цьому плані мені дуже імпонує режисерка «Зубарикуса» Марина Ер Горбач. Цей проєкт ми почали давно і вже б мали його втілити. Але через низку прикрих технічних і якихось дивних з точки зору логіки обставин, так і не вдалося отримати підтримку відповідних державних інституцій. Я махнув рукою, а от Марина не збиралась здаватися. Вона зібрала нову команду й надихнула мене своїм оптимізмом і вірою в те, що ми робимо. Тож тепер з величезним оптимізмом «Зубарикус» знову вступає в бій! Маємо перемогти!
Яка людина ніколи не буде з вами поруч?
Підступний. Той, хто з самого початку планує тебе використати. Той, хто зневажає те, що для тебе важливе, що ти любиш. Хто не має принципів і готовий продаватися. Я б не хотів, щоб поруч були такі люди.
Від чого б вам найскладніше відмовитися?
Від любові. Усі ми потребуємо любові. Безглуздо відмовлятися від найголовнішого в цьому світі.
Фото надала прес-служба
Читайте також: ПРО ЩО ЖІНКА МОВЧИТЬ: МАРИНА ЕР ГОРБАЧ, РЕЖИСЕРКА, ПРОДЮСЕРКА ТА СЦЕНАРИСТКА