Інтерв’ю з Сонею Солтес, авторкою кампейну LUTIKI, присвяченого сакральним сенсам Києва

Дизайнерка Соня Солтес розповіла про кампейн LUTIKI, який присвятила вивченню сакральних сенсів Києва, та про свої стосунки з українською столицею. (Матеріал було створено напередодні повномасштабної війни, розв'язаної росією проти України, та надруковано у весняному номері Marie Claire Ukraine, який ми присвятили нашому місту-герою та місцю сили для багатьох - українській столиці, місту Києву.)

Фото: Ліза Приходько
Соню, хто прищепив тобі любов до мистецтва?
Моя тітка – доцентка кафедри Інституту мистецтв. Пам’ятаю часи, коли я в 9-10 років приїздила до неї у гості. Вона давала мені стос аркушів і казала: «Зараз перевірятимемо студентів». Це були тестові завдання, які я допомагала пе- ревіряти. Вона любила робити нарізку різних витворів мистецтва, і за фотографією я мала визначити, до якої епохи та якому авторові вони належать. Мене це захоплювало! Я з дитинства обожнювала історію.
Що з нещодавно прочитаного можеш порадити?
...Півтора року я нічого не читала. Локдаун став часом глобальних змін для багатьох. І для мене зокрема. Я призупинилась і просто спостерігала за тим, що відбувається. На певний час відмовилася від книг.
Люди змінилися?



Так. Особливо стосовно їхнього ставлення до речей.




Соню, що для тебе є місцем сили у Києві?
Ботанічний сад, Софія Київська, Китаєво – у цих локаціях ми з фотографом Василиною Врублевською знімали кампейн LUTIKI, присвячений сакральним сенсам Києва. Я прекрасно себе почуваю, коли потрапляю на територію монастирів та соборів. За їхніми стінами, часом – справжніми мурами перестаєш чути зайвий гамір і відчуваєш спокій. Тут можна відчути зв’язок із минулим, ідентифікувати себе: хто ти є та звідки. Це важливо. І я говорю про храми не тому, що я така набожна. А тому, що вони розвивають гарний смак. Зверніть увагу: у храмах завжди дотримані пропорції споруди та колір у розписі.
Утім, чокер, прикрашений християнськими хрестиками, – одна з найвідоміших, створених тобою прикрас.
Так, для мене це такий давній зв’язок із натільними хрестиками. Я відтворила його в цій прикрасі. Людина, яка одягне чокер, замислиться, що це за явище – «хрестик», і звідки воно узялося. І для мене це зв’язок із хрестово-купольною системою Києва.





Текст: Ірина Татаренко






Читайте також: ІНТЕРВ’Ю З ДАРІЄЮ ПЛАКСЮК, АВТОРКОЮ КОЛЕКЦІЇ «KYIV MODERNISM»