Чоловік говорить: актор театру та кіно Григорій Бакланов

Якщо вірити Вікіпедії, то на рахунку одесита Григорія Бакланова ролей в кіно та на телебаченні більше ніж йому років. Ми добре пам’ятаємо його за фільмами “Черкаси”, “Шляхетні волоцюги”, “Пекельна Хоругва”. Та швидше за все, обертатися йому найчастіше доводиться на оклик “Лаврін” – зіркову роль актора з телесеріалу “Спіймати кайдаша”. Сьогодні Григорій – герой рубрики Marie Claire. 

Яким повинен бути «справжній чоловік»?

Відповідальним. За свої слова, вчинки, за свого партнера.

Які життєві уроки дали вам батьки?

Життям треба цікавитися завжди, скільки б тобі не було років. І завжди шукати та відкривати для себе щось нове, а не сидіти на місці.

У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» і «після»?

І не один. Перший – це вступ до театрального, коли я переїхав в інше місто, змінив друзів, коло спілкування і навіть ім‘я. Бо хоч за паспортом я завжди був Григорієм, в Одесі мене так ніхто не називав. 

Другий – це створення власної сім’ї. Хоча це не відбувалося в одну мить, але я точно знаю, наскільки великою є різниця між мною до одруження, та після. 

Щодо повномасштабного вторгнення – здавалося б, це теж переламаний етап, але мені здається, що це не змінило мене кардинально, хоча багато нових рис в собі я справді відкрив.

Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках?

Невідомість. Завжди хочеться у всьому відправитись у подорож та відкрити нові світи.

Як вам здається, ви вже знайшли себе?

Абсолютно ні. Хоч кажуть, що в мене виходить в акторстві, та з кожною новою роллю я відчуваю, що знаю тільки те, що ще нічого не знаю. Хоча і це ще може бути неправдою (усміхається).

Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

Є зовнішні критерії, такі як впізнаваність, запрошення в ТБ-шоу, інтерв’ю. І є внутрішні: це робота, за яку не соромно, визнання колег, бажання до співпраці. Мені важливіше друге.

Як виглядає ваш стандартний день?

Такого дня я не пам’ятаю (усміхається). Щодня виникають нові задачі, робота, проби, запити на допомогу, благодійні збори, заходи, зустрічі. Іноді ти прокидаєшся з якимись наміченими планами, а життя тобі пропонує геть інший розклад на добу і тобі доводиться приймати такі умови гри.

Які якості партнера для вас важливі?

Я кохаю свою дружину не за певні якості, а тому, що вона є. І такою, яка вона є. А далі вже те, що проходить кожна пара – ви або вживаєтеся зі звичками одне одного та перелаштовуєтеся, або ні.

Яка людина ніколи не буде з вами поруч?

Нудна.

Яка матеріальна річ – найцінніша для вас та чому?

Насправді я давно завів зовнішній жорсткий диск, де зібрані всі фото, відео, книги тощо. Фактично, це найцінніша з моїх матеріальних речей, бо там ніби як біографія. Але повномасштабне вторгнення показало, що в дійсності немає нічого матеріального, за що можна було б триматися чи переживати. Бо коли ти близько відчуваєш смерть, то одразу бачиш реальні цінності.

Що ви вважаєте в житті найбільш важливим? Що найменш важливим?

Точно знаю, що найменш важливе те, чому ми більше за все приділяємо увагу. Це всі повсякденні, побутові та інші проблеми, які нам здаються нагальними. Але як на них не розпилюватися – це задача, яку люди вирішують все життя. Бо чомусь ми так влаштовані, що найпростіші речі відкладаємо на потім, а потім часто вже стає пізно.

Який антивоєнний твір ви вважаєте геніальним?

Це не моя думка, вона належить письменнику Алессандро Барікко, що скільки б антивоєнних творів не робили, скільки б не зображували жахів війни, від неї це все одно ніяк не вбереже. Війні може запобігти лише щось прекрасне, чим людина буде захоплена. Поки вона буде насолоджуватися світом (роботою, культурою, сім’єю), у неї ніколи не виникне бажання агресії. Я з цим повністю згоден.

Читайте також: УКРАЇНСЬКИЙ СЕРІАЛ «І БУДУТЬ ЛЮДИ» З’ЯВИВСЯ НА NETFLIX