Роль принцеси Діани може принести дівчині не лише заслужену на повагу критиків, а й почесну нагороду.
Насправді Крістен Стюарт зовсім не цікавить ні перше, ні друге. Актриса зізналася, що для неї не важливо, чи вона виграє заповітну статуетку за свою гру в майбутньому фільмі.
У картині “Спенсер” 31-річна Стюарт виконала роль принцеси Уельської, що померла в автокатастрофі, і вже встигла отримати гучну похвалу від критиків. Проте, чи зможе вона стати володаркою золотого “Оскара”, для неї зовсім не має значення.
“Мені все одно. “Оскари” – така кумедна штука. Існує так багато чудових фільмів і дивовижних акторських перевтілень, які навряд чи хтось побачить. Це явно говорить про те, на чому саме ми стоїмо, що ми шукаємо, про що дбаємо. Я дійсно ціную, що щось, у чому я брала участь, спровокувала такий величезний діалог. Ми робимо фільми не для того, щоб вони не знаходили відгуку в інших людях”, — сміливо відповіла актриса у рамках подкасту Variety’s Awards Circuit.
Драма Пабло Ларраїна розповідає про події, що відбулися в ході одного лише святкування Різдва членами королівської родини у 1991 році. Місце дії — заміський маєток Віндзорів — Сандрінгем, який теж у певному сенсі стає головним персонажем. Там, на самоті, але оточена безліччю родичів, Діана розуміє, що настав час змінити своє життя.
Читай також: «Виходь зі своєї зони комфорту кожен день!»: Інтерв’ю з fashion-інфлюєнсером Юлією Хайєк
Колишній охоронець принцеси Діани Кен Уорф нещодавно прокоментував гру Стюарт і навіть похвалив її майстерність перетворення.
Уорф був особистим охоронцем Діани в період з 1989 по 1993 роки, тому він був свідком подій, які відбуваються в рамках хронометражу картини.
«Зі всіх людей, хто коли-небудь грав Діану за останні 10 років, вона найближче наблизилася до істини. Їй вдалося чудово передати манери Діани”.
Уорф також пояснив, як складно Леді Ді було під час різдвяних святкувань, але їй завжди доводилося бути сильною заради її хлопчиків.
“Це було чистилище для неї. Вона проводила час на кухні разом з шеф-кухарем і такими людьми як я, сподіваючись, що час пройде швидше, і вона знову зможе вирушити до Лондона”.