Small Talk: Дарія Альошкіна, мисткиня, витинанкарка про вплив війни на творчість

З 8 по 10 липня відбудеться виставка-продаж сучасного українського мистецтва Art For Freedom в іспанському місті Марбелья. Частину коштів від продажу робіт буде направлено до міжнародного благодійного фонду Future for Ukraine. Серед учасників - Дарія Альошкіна, українська мисткиня, скульпторка, витинанкарка. Про творчість під час війни, культурний фронт та віру в перемогу для рубрики Small Talk.
Чи змінилися теми, які ви порушуєте в своїх роботах з початком війни в Україні?
Так, звісно тематика змінилась. У своїй творчості я майже завжди зверталась до українських тем, традицій, символів, орнаментів - зараз ця тематика підсилилась ще більше.
В перші тижні війни я переживала шок, сприйняття, усвідомлення що це відбувається з нами - тому складно було щось творити... Я відчувала, що потік страшних новин, переживання за рідних дуже сильно впливає на психічне здоров‘я, тому почала працювати "на автоматі" - повторювати свої попередні роботи.
Творча робота рятувала мене завжди. Я мама трьох дітей, то ж мала триматись і бути сильною не зважаючи ні на що. Вже за 10-ий день війни я організувала розпродаж своїх менших витинанок - і таким чином змогла переслати кошти на ЗСУ - це тримало мене психологічно.
Біль та шок від подробиць про страшні злочини, скоєні росіянами в Бучі, Гостомелю та Ірпіню - я перенесла у витинанки. Це моя молитва за невинно загиблим душами українців. 
Як ви сприйняли новину про війну, зрозуміло, що до війни не можна підготуватися. Та чи ви вірили в те, що росія може її розпочати?
Не вірила й зовсім не була готова. Але коли в тебе на руках троє дітей - рішення приймаються миттєво без зайвих зволікань. До війни ми з моїм чоловіком Гордієм Старухом обговорили наші можливі дії в разі російського вторгнення - в першу чергу завезти дітей у безпечне місце.
В мене велика родина, мої рідні живуть у Харкові, Києві та поблизу Придністров‘я. Ми мешкаємо у Львові. То ж ми звільнили для них свою квартиру, а самі переїхали до Польщі.
Хто та що для вас є джерелом натхнення сьогодні?
Мене завжди надихала культура та традиції України - від сакральних малюнків Трипілля до поезії сучасних авторів. Українська культура - це фундамент моєї творчості.
Мене захоплюють народні умільці та сучасні митці, які займаються килимарством, писанкарством, керамікою.
Сьогодні точиться війна, зокрема, й за українську культуру, за її ідентичність. Ми маємо її вибороти. У нас, українських художників, є власний культурний фронт. То ж ми маємо "кричати" на весь голос своїм мистецтвом про реальні події і про те, що росія нас вбиває!
За ким з митців ви спостерігаєте сьогодні? 
Давно слідкую за творчістю Нікіти Тітова. Його плакати та графіка - завжди влучні, завжди начасі, а ще лаконічні та правдиві.
Один з моїх братів на перодовій, і я постійно слідкую за новинами. Підчас роботи завжди маю увімкнене українське радіо, щоб бути в курсі всіх новин. (Безмежна подяка та низький уклін українським журналістам, які невпинно працюють на інформаційному фронті.) Це тримає мене у тонусі. Я відчуваю, що боротьба триває. Я усвідомлюю, що ми не маємо права зупиняти свою боротьбу, навіть якщо ми в тилу й в уявній безпеці. Всі наші дії мають бути скеровані на перемогу, на збереження цілісності України.
Які ваші роботи візьмуть участь у виставці?
На виставці Art For Freedom я представлю свої великоформатні витинанки, які ми відбирали спільно з кураторкою Світланою Старостенко. Це витинанки «Насіння», «Паросток», «Птахи» та «Берегиня». Твори «Насіння» та «Паросток» проєктовані з темою «Земля», в якому закодовано образ жінки-берегині, це одна з моїх улюблених тем в творчості у поєднанні з орнаментами та символами. 
Фото: архів Дарія Альошкіна
Читайте також: SMALL TALK: КАТЯ ТЕЙЛОР ПРО ВИСТАВКУ THE CAPTURED HOUSE ТА СИЛУ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО АРТУ