Small Talk: Жанна Озірна, режисерка

З 14 вересня і протягом наступних семи тижнів на сайті онлайн-кінофестивалі “7+7” проходять безплатні покази короткометражних фільмів видатних й молодих режисерок України та Великобританії, номінанток і лауреаток відомих фестивалів, а також освітні онлайн-події про жінок на екрані та в кіноіндустрії.

Вже з 14 жовтня протягом тижня можна буде переглянути документальний фільм Жанни Озірної “Зв’язок” — історію одного камін-ауту тривалістю в один рік. 

Розпитали режисерку про складнощі зйомок фільму про свою родину, найцінніший відгук на стрічку та досвід сценарний ворк-шопів.

Розкажіть як виникла ідея фільму «Зв’язок»?

У 2017 моє життя так склалося, що я мусила переїхати до свого рідного містечка Горішні Плавні на цілий рік. Морально для мене це були не найкращі часи, і єдине, що могло витягнути зі стану тотального розпачу – це зйомки кіно. Проте як це зробити, якщо в тебе немає команди, техніки, ресурсу? І головне  – про що знімати? В той час відбувався дуже особливий період у житті моєї родини, і я дивилась на нього ніби трохи збоку, режисерським оком. Якось спонтанно написала заявку на фестиваль goEast, воркшоп Oppose Othering, який передбачав також і отримання невеличкого гранту на виробництво короткого документального фільм. Таким чином увесь рік я спостерігала крізь лінзу камери за своєю родиною і через рік, вже з готовим матеріалом, потрапила на воркшоп у Тбілісі B2B doc, який допоміг мені завершити монтаж. 

Чи відразу ваша родина погодилася на зйомки? Що було найскладнішого під час зйомок?

Думаю, з боку моєї родини це був своєрідний акт моральної підтримки, адже сам процес фільмування надавав (як мені тоді здавалося) сенс життю. Зараз це звучить трохи пафосно і драматично, але, мабуть, такий емоційний заряд і дав можливість зробити мені щось справжнє і максимально відверте. Усі вони погодились бути перед камерою у найвразливіші сімейні моменти, для цього справді потрібна внутрішня відвага і повна довіра до мене як до режисерки. Найскладнішим був відбір матеріалу і власне монтаж. Щоб він вдався, треба було відокремити себе від ролі доньки-сестри й увімкнути холоднокровний режим режисерки.

Читай также: Guess представил капсульную коллекцию солнцезащитных очков The Get in Touch 2021

Який відгук про цей фільм для вас найцінніший?

Відгук, який мені найбільше запам’ятався, це короткий коментар мого батька. Він поскаржився, що йому не подобається звук власного голосу. Це все, що він сказав про «Зв’язок». 

Ви берете участь у різних сценарних майстернях (ScriptEast, Pustnik, Тераріум). Що найважливішого для вас в таких проєктах?

Можливість побачити свою історію крізь чужу оптику. Особливо, коли це професійний скріпт-доктор з Західної Європи чи Штатів. Часто сценарій виструнчується, просто коли розставляєш правильні акценти, сильніше підсвічуєш певні сцени. Інколи саме у цьому справа. Поставити візуальний наголос у потрібному моменті. 

Як ви оцінюєте видимість жінок у кінематографі в Україні? А у світі?

В Україні насправді багато потужних режисерок, проте більше у документальному кіно. Мені би хотілося, щоб з’являлося більше ігрових фільмів від жінок. Умовно кажучи, бачити себе й історії свого покоління на екрані крізь перспективу жіночого погляду. Саме тому я особливо стежу за новими фільмами таких режисерок як Селін С’ямма, Андреа Арнольд, Аліче Рорвахер, Малгожата Шумовска. Мені емоційно близький їхній погляд на світ. 

Фестиваль проходить з 14 вересня по 3 листопада на сайті 7plus7.takflix.com. Подія ініційована онлайн-кінотеатром Takflix у співпраці з London Short Film Festival (LSFF) за підтримки Українського культурного фонду та Британської ради в Україні.

Повʼязані теми:

Невеличка розмоваЖанна Озірнадокументальний фільмдокументальне кіноукраїнська режисеркаукраїнський режиссер

Marie Claire

Всі статті автора

Поділись: