Люди соромляться радіти і відчувати задоволення у скрутний воєнний час. Нам здається, ми не маємо права насолоджуватися, поки інші українці продовжують страждати. Так ми обезцінюємо радість, притуплюючи здатність до інших позитивних почуттів.
Київський концепт-стор Conceptica провів першу з серії вечірніх підтримуючих зустрічей «СтопБентега або як не втратити саму себе». На зустрічі психологиня Юлія Висоцька розвінчувала міф про хороші та погані почуття.
«Люди соромляться радіти і відчувати задоволення у скрутний воєнний час. Нам здається, ми не маємо права насолоджуватися, поки інші українці продовжують страждати. Так ми обезцінюємо радість, притуплюючи здатність до інших позитивних почуттів», — каже ведуча зустрічі, психологиня Юлія Висоцька.
Ми всі переймаємося подіями та травмовані війною, але не маємо іншого виходу, ніж встати та йти вперед.
Чому ми боїмося радіти?
Насамперед, на нас впливає можливий суспільний осуд. Наразі у соціальних мережах панують біль, сум, злість, страх, розпач. Всі ці емоціі є цілком нормальними почуттями для людей у війні. «Ми переживаємо багато втрат. Хтось переживає смерть рідних та розбомбленої оселі, інші — нестабільність та руйнування планів на майбутнє», — говорить Юлія Висоцька.
Свідомо та несвідомо ми прагнемо бути дотичними до досвіду співвітчизників, яким ще важче та страшніше ніж нам. Блокуючи радість, отримуємо роздратування, виплескуємо злість на близьких, агресивно реагуємо у соц мережах.
Навіщо повертати здатність до насолоди?
Щоб продовжувати працювати та донатити на ЗСУ, лишатися фізично здоровими і стійкими до кризових станів. У нас навіть викарбувалася мантра: «не зараз, після війни», але потреба у почуттях не має здатності відкладатися на умовне завтра. Перенесення життя на потім є дуже підступною практикою. Для того щоб не впасти у депресивний стан, ми повинні жити нормальним життям. Не карати себе за щастя, а навпаки повертають посмішку на обличчя. Фарбуватися та наряджатися, адже це надає опору в шалених напружених днях.
Легалізувати для себе задоволення
Ми маємо не просто пристосовуватися до обставин, а навчитися повноцінно жити, бути сильними та ефективними у буремні часи.
Ввести у життя довоєнні ритуали. Пити улюблену каву з круасаном, купляти нові сережки чи сукню. Періодично заправляти себе позитивом, наче заливати паливо у машину. Піклуватися про себе, розшукувати ресурсні справи та вносити їх у повсякденний графік, дарувати собі подарунки, здатні повернути спогади про спокій у минулому житті.
Автор: Марина Лук’янова, коммунікаційниця європейської мережі концепт-сторів Conceptica
Photo by Sam Manns on Unsplash
Читайте також: ЯК ПЕРЕСТАТИ БУТИ ЗАЛЕЖНОЮ ВІД ЧУЖОЇ ДУМКИ