Small Talk: Антон Слєпаков, фронтмен гурту ВГНВЖ та автор проєкту warнякання про театрально-музичний перформанс “Безпечний простір”

18 та 19 березня в павільйоні Кіностудії ім. Олександра Довженка пройде театрально-музичний перформанс “Безпечний простір” за участі Антона Слєпакова, Андрія Соколова (Walakos), Андрія Бармалія, а також Mariia & Magdalyna. Антон Слєпаков, фронтмен гурту ВГНВЖ та автор проєкту warнякання розповів більше про подію та роботу під час війни. 

Фото: Instagram / @antonslepakov

Чому варто відвідати перформанс «Безпечний простір»?

Я не наполягаю. можна й не вiдв​iдувати. Але менi здається, що такi подiї трапляються не часто. По досвiду, там задiяна частина нашої “Контур” команди — дуже дивовожний склад, за значить, це точно буде щось цiкаве та незабутне. Як всi експерименти в яких ми беремо участь.

Як народилась ідея його створення?

Це я не дуже в курсi. Я тiльки спостерiгав, як Женя Вєдiщева була з нами (warnyakannya EU Tour) в чотирьох мiстах i щось постiйна записувала, фiксувала… вичиплялала якiсь фрази з наших бескiнечних розмов. Вiдчувалась, що йде робота, але ми знаємо, як важливо не заважати людям в дорозi та процесi створення чогось важливого.

У релізі зазначено “Ми не можемо поставити життя на паузу і очікувати перемоги.» Як швидко після вторгнення росії в Україну, ви змогли повернутися до творчої роботи?

Перший текст я написав 4 березня 2022 року. Приблизно тижня вистачило, щоб першочерговий шок минув. А тексти почали лiзти, як комахи. Треба було їх упорядковувати та фiксувати. Не втомлююсь дякувати Андрiю Соколову, що вiн переконав мене, що це важливо i треба робити наш проект.

Думка з якою я надто часто стикаюсь: перші півроку війни через сконцентрованість на новинах та подіях, важко було сконцентруватися на що чомусь — читані книжки, перегляду фільму, музиці, як це відбувалося у вас?

Так, це частково правда. не хотiлось нiчого не дивитись не читати. Музика проходила   повз мене наче повiтря. Але дуже рiдко ходив транспорт в столицi. Опинившись в метро i чекаючi потяга майже пiвтори години я знайшов в рюкзаку навушники та поставив концертний альбом Morphine — Live At The Warfield — це виявилось дуже в настрiй та не травматично. Марк Сендмен, який помер на сценi наче з неба давав тренерську настанову — не вiшати носа та триматися.

Фото: Instagram / @vgnvj. Автор @kiraigigs

Розкажіть про ваш проєкт warнякання. Його створення та як він трансформується з огляду на події на фронті та зміни вашого ставлення до війни, вашого світосприйняття.

Рiшення було дуже просте — робити релiзи у виглядi синглiв i збирати донати, 100 % коштiв за цю музику вiйскового стану передавати на потреби вiйськових та волонтерiв. 

Ну i дуже сильно стимулювало, що на початку квiтня волотерська група «Зграя» покликала нас зробити виступ прямо у себе на базi. (Тодi жодних виступiв та концертiв не було. не прцювали театри, кiнотеатри та будь-якi заклади культури). Так ось це запрошення нас дуже сильно пiдштовхувало пришвидшитись та зробити ще декiлька трекiв на такому натхненному адреналiнi. Один з таких трекiв «Зграя» саме й був присвячений волонтерському руху, що тримає та забезпечує Украiну зараз.

Так, це виступ був поштовхом робити щось дальше i ще в бiльших обсягах. Як раз в цей момент мы помiтили, що нашi друзi — київський бар Squat 17b почав робити благодiйни виступи (якщо не помиляюсь, першим таким виступом став концерт гурту Zwyntar на пiдтримку медичного батальону «Госпiталь’єри»). Ми миттєво зв’язались зi Сквотом та запропонували зробити щось подiбне. Тим бiльш в нас був вже кiстяк цiєї програми. Наш виступ став першим опен ейром в столицi, задекларувавши мить, що можна робити щось i в час повiтрянних тривог та комендантскiх годин.

Далi цеглина за цеглиной — купа виступiв, рефлексiй… в двох словах це важко описати. Кожен тур, кожна гастроль — це окрема вiдкритиа книга. Важлива сторiнка — «Контур» — тур по поранених мiстах України… Чи нашi європейскi пригоди…

Який антивоєнний твір ви вважаєте геніальним?

Нажаль, всi антивоєннi прокламацiї виявились просто красивим художнiм жестом. Бо вiйна це не фiльм  чи  вистава, а реальнiсть. Так, десь в iдеальному свiтi iснують Йоко Оно з Джоном Ленноном, якi здатнi в лежати в готельному лiжку та бути “за мир”. Чи Боб Марлi, що змiг на одному концертi об’єднати двi ворогуючих табiра та ще спромогтись, що вони потиснули руки…

В нашому випадку, коли вiйна триває 9 рокiв i кожен день гинуть тисячi людей, скалiченi та згвалтованi дiти… Тисячi лишились без дому та близьких жоден твiр не взмозi хоч якось вплинути на хiд кривавих подiй. Так, це може бути щемка виразлива iлюстрацiя, або документальна фiксацiя, але не бiльше. Змiнити суспiльство може лише вiйна та iї наслiдки. Ну й звичайно боротьба та жага до перемоги, i вона неодмiнно настане. Інакше просто i не може бути.

Читайте також: «КИЇВ. КУДИ ПІТИ І ЩО ПОДИВИТИСЬ»: MUST SEE З 11 ПО 20 БЕРЕЗНЯ