Small Talk: хореограф Раду Поклітару про муки творчості та нову постановку «ДискриміНАЦІЯ»

21 жовтня у «Жовтневому палаці» відбудеться прем’єра балету на одну дію «ДискриміНАЦІЯ», заслуженого діяча мистецтв України хореографа Раду Поклітару. «ДискриміНАЦІЯ» – це хореографічна фантазія, що складатиметься із низки, на перший погляд, жодним чином не пов’язаних одна з одною новел-притч, які нелінійно й максимально узагальнено розповідатимуть про різні види дискримінації. Об’єднані між собою ідеями, що пропагуватимуть цінності демократичного цивілізованого світу. Про новий проєкт, культуру під час війни ми поговорили в інтерв’ю.

Раду Поклітару

Повномасштабна російська агресія зруйнувала звичне життя всього українського суспільства й театру сучасної хореографії також. Як театр адаптувався до нових реалій?

Російська збройна агресія проти України надзвичайно вплинула на звичне життя всього українського суспільства, включаючи й сферу театру сучасної хореографії. Проте, ми змогли зібратися й адаптуватися до нових реалій та викликів, зберігаючи свою творчість й активність.

Після першого періоду жаху й нерозуміння того, що робити далі, ми визначили головним пріоритетом – збереження колективу та продовження творчої роботи. Однією з перших дій стало ліквідування прогалин в творчому колективі, що виникли серед артистів через втрати (багато артистів виїхало за кордон на початку війни) та відсутність можливості працювати в звичних умовах. Для цього було проведено декілька кастингів, і як результат, ми маємо сильний та об’єднаний склад артистів.

На сьогодні, театр сучасної хореографії «Київ Модерн-балет» може пишатися тим, що вистави йдуть у повному складі й масштабі, як це було у довоєнний період. Творча команда зуміла зберегти свою енергію й креативність, бажання працювати, створювати нові вистави, незважаючи на виклики, з якими стикається Україна. За період війни ми презентували одну прем’єру (одноактний балет «Завтра» на музику Ф.Шопена). Зараз ми в театрі працюємо над постановкою нового балету «ДискриміНАЦІЯ», який реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Обговорюємо як реалізувати ще декілька нових проєктів.

Проте, важливо підкреслити, що театри та творці не здалися перед труднощами й продовжують виконувати свою місію – реалізовувати нові культурні проєкти, створювати вистави та об’єднувати громадян навколо мистецтва.

Яким повинен бути культурний продукт — балет сучасної хореографії, створений за час війни?

Я б не виокремлював культурний продукт під час війни і до війни. Незалежно від зовнішніх обставин, таких як війна чи мир, ідеальний культурний продукт має бути вишуканим і якісним. Мистецтво і культура мають потенціал об’єднувати людей, висловлювати глибокі почуття та ідеї, а також залишати незабутні враження. Тому важливо, щоб культурний продукт, такий як сучасна хореографічна вистава, завжди піднімався на високий рівень якості і мав значущість для глядачів. Він повинен бути «МИ» – мистецтвом, яке об’єднує й надихає.

Складно згенерувати водночас багато актуальних тем. Кожного разу, коли я працюю над ідеєю нового балету для театру «Київ Модерн-балет», чи для якогось іншого європейського театру – це тяжкий пошук теми, музики, ідей. Згенерувати п’ять ідей водночас неможливо, кожного разу – це муки творчості…

Постановка Раду

Чому для нового проєкту ви обрали саме тему «дискримінації» й наскільки вона на вашу думку є актуальною в час війни?

Тема дискримінації завжди буде актуальною. Проєкт «ДискриміНАЦІЯ» реалізується завдяки підтримці Українського культурного фонду. Коли мені було запропоновано розробити концепцію для нового балету, я зіткнувся з обмеженою кількістю тем, що були включені до пріоритетів програми лоту «Відновлення культурно-мистецької діяльності (культурно-мистецькі проєкти)». Усвідомивши цю обмеженість, я вирішив обрати напрями, що підкреслюють загальнолюдські, демократичні, культурні та соціальні цінності, такі як боротьба з дискримінацією, підтримка толерантності та протидія сегрегації. Я витратив багато часу на роздуми щодо назви для балету і врешті-решт залишив «ДискриміНАЦІЯ», оскільки ця назва чесно відображає мету нашого проєкту без приховування інтенцій. Я щасливий, що для роботи над виставою зміг зібрати чудову команду.

Художник костюмів Дмитро Курята, який з нами працює не один проєкт. Де кожен новий проєкт з ним – справжнійбестселер.

Сценограф – Олександ Білозуб, робить для нашого балету унікальні сценографічні конструкції у вигляді букв.

Дискримінація в усіх її формах і проявах — різноманітна. Які історії хочете ви хочете розповісти цією прем’єрою?

Отак вам все і розкажи, які історії в основі вистави «ДискриміНАЦІЯ». Приходьте на балет й дивіться. (Усміхається.) На перший погляд, дослідження такого комплексного поняття, як дискримінація, може здатися неочевидним вибором для головної теми великої танцювальної вистави. Проте, в основі всіх проявів дискримінації лежить свідоме або несвідоме бажання зробити життя іншої людини нестерпним, це квінтесенція емоційного придушення, приниження людської особистості.  Танець же, в першу чергу, емоційний за своєю природою. Тому все яскраво емоційне, нехай і з негативним забарвленням, у нашому житті є чудовим об’єктом для вивчення та роздумів шляхом створення хорео-режисерського тексту – тіла балетної вистави.

Ми все ж намагатимемося всесторонньо розглянути проблему дискримінації, й звичайно ж не претендуватимемо на енциклопедичний, мікроскопічний розгляд її деталей. Балет «ДискриміНАЦІЯ» –декілька на перший погляд, непов’язаних одна з одною новел-притч, які нелінійно та максимально абстрактно розповідатимуть про різні види дискримінації. Які будуть об’єднані між собою ідеями, що пропагуватимуть цінності демократичного цивілізованого світу та зосереджуватимуть увагу навколо проблематики явищ дискримінації та толерантності, зневаги та взаєморозуміння. Це будуть пластичні метафори та алегорії, які глибше розкриватимуть тему дискримінації, через хорео-малюнок, акторське перевтілення, емоції…

Моє бачення проблем дискримінації, як автора лібрето, різнитиметься від жорсткого та наукового підходу соціолога. Це, скоріше, буде погляд філософа-гуманіста, який розуміючи всю складність людської природи, намагатиметься розгледіти цю проблему більше з точки зору підтримки та співчуття, заохочення до рівності, недискримінації ніж до звинувачення.

Small Talk: хореограф Раду Поклітару про муки творчості та нову постановку «ДискриміНАЦІЯ»-Фото 3

Small Talk: хореограф Раду Поклітару про муки творчості та нову постановку «ДискриміНАЦІЯ»-Фото 4

Як ви вважаєте, чи суспільство рухається в правильному напрямку, щодо вирішення питаннь дискримінації? Як балет сучасної хореографії сприятиме вирішенні питань дискримінації?

Балет, безумовно, не може вирішити проблему дискримінації сам по собі, оскільки це складна суспільна проблема, яка потребує комплексного підходу й зусиль від усіх сфер суспільства. Й варто зауважити, що це є робота не одного балетного театру. Балет може викликати у людей глибокі почуття та роздуми про цю проблему й підсилити обговорення навколо неї.

До прикладу, порівнювати сучасну дискримінацію з дискримінацією середньовіччя – це різні реалії, але обидва ці випадки варто розглядати як прояви негативних явищ, які вимагають уваги та спроб їх вирішення.

Суспільство вже зробило певний прогрес у боротьбі з дискримінацією, але вона все ще існує. Якби її не було, це б слово давно випало з нашого лексикону… Важливо продовжувати зусилля для подолання цієї проблеми, вдосконалюючи наші закони, освіту та свідомість громадян. Дискримінація – це проблема, яка, на жаль, не зникне відразу, але ми маємо робити все можливе, щоб зменшити її вплив і щоб менше людей страждали від неї.

Чому саме поєднання музики Генделя та Сильвестрова?

Це могло бути, напевно, будь-яке поєднання музики: Йоганна Себастьяна Баха й Мирослава Скорика, чи Антоніо Вівальді й Євгена Станковича… Знаходжуся під впливом сучасної української музики. Мені подобається, те що в ній відбувається: свіжість музичної мови й оригінальність технічних прийомів. Тому використання музики Валентина Сильвестрова було закономірним. В мене є балет на музику Скорика, декілька на музику Родіна. А на музику Сильвестрова не має нічого. Окрім того, мало того, що я її не використовував у своїх постановках, наскільки я знаю,  не використовував жоден балетний театр в нашій країні й за кордоном.  Тому мені дуже хочеться бути так званим «мостиком» між Сильвестровим і сучасним танцем. Якщо помиляюся то напишіть мені особисто й я почитаю, хто ставив на його музику.

Чому Гендель?  Я люблю музику епохи Бароко. Напевно зі всіх періодів в музиці – це мій самий улюблений період, в якому я почуваю себе комфортно, як хореограф. Яку музику Сильвестрова? Він абсолютно контрастний композитор, у нього є великі симфонічні твори, які аж ніяк не назвати тихими й спокійними, а є величезний цикл, який складається з невеликих фортепіанних п’єс й вони всі записані у виконанні автора. Це більше 30 годин фортепіанної музики й це мінімалізм. Це неймовірна сучасна музика. З цього циклу я використав шість багателе́й.

Small Talk: хореограф Раду Поклітару про муки творчості та нову постановку «ДискриміНАЦІЯ»-Фото 5

Small Talk: хореограф Раду Поклітару про муки творчості та нову постановку «ДискриміНАЦІЯ»-Фото 6

Можна порівняти Раду до повномасштабного вторгнення і зараз?

Непростий час переживає вся Україна і кожен окремо артист балету. Хочеться,  щоб всі артисти балету, що приходять на роботу, отримували максимум позитивних емоцій. Я ніколи не був жорстким диктатором, сенсу не має в цьому. Зараз намагаюся будувати репетиційний процес так, щоб і я, і артисти отримували максимальне задоволення від створення нового балету, від репетицій балетів які вже є в репертуарі. Треба поважати один одного й робити життя один одного трішки легшим, наскільки це є в наших силах.

Ваші постановки йдуть за кордоном також. Як танцювальний світ сприймає те, що відбувається в Україні? 

Всі нормальні, адекватні люди сприймають війну в Україні як велике горе. Жах, який раптово з’явився в житті всієї Європи, всього світу. Всі співпереживають нашій країні.

Читайте також: SMALL TALK: СПІВАЧКА ТУЧА ПРО РІВНІСТЬ, ПРАВА ЛГБТК+ ЛЮДЕЙ ТА ВІДЕО «СЛЕЄРКА» 

Статьи по теме