Спецпроєкт «Коріння»: Євген Філатов (The Maneken) про весільну обрядовість південно-східної України

Нематеріальна культурна спадщина: національні традиції, обряди, святкування,  кухня, виконавські мистецтва, мова як носій живої спадщини, традиційні ремесла — це наші культурні коди, які передається від покоління до покоління.  І саме вони формують нашу  ідентичність. 

«Коріння» — спільний спецпроєкт Міністерства культури та інформаційної політики з Marie Claire.Мета проєкту — познайомити читачів з розмаїттям живoї спадщини через наших героїв та героїнь, які розповідають про нематеріальну спадщину певного регіону, з яким мають генетичний зв’язок.

Їхні виразні образи транслюють додаткові сенси.

Євген Філатов (The Maneken) про весільну обрядовість південно-східної України

Амбасадор традиції

Євген Філатов — музикант, композитор, аранжувальник, продюсер, соліст гурту «The Maneken», композитор і саундпродюсер гуртів «ONUKA» та «The Elephants».

Генетичний зв‘язок

Народився 1983 року в Донецьку в музичній родині.

У 2016 році разом з дружиною Наталією Жижченко взяв участь у зйомці для благодійного проєкту-календаря «Щирі. Спадщина», присвяченого українському народному костюму та його популяризації.

Історія

Весільні обряди південно-східної України є багатими та розмаїтими, вони ввібрали в себе як місцеві звичаї, так і обрядовість переселенців з інших територій України — Черкащини, Полтавщини, Чернігівщини, поляків і греків. Коли люди переїжджали в інше місце, то несли з собою традиції предків. Згодом вони асимілювались у місцеві громади й створювали зв’язки у новому контексті.

Протягом багатьох століть весільне дійство містило ряд обрядових звичаїв та заборон, що визначали правила поведінки учасників церемонії. Важливе значення мали як весільні обрядодії, час проведення, так і погода в день весілля. Наприклад, сонячна чи морозна погода віншувала щасливе подружнє життя, а дощ — в одних місцевостях до багатства, в інших — до сліз молодої.

Головним весільним атрибутом є коровай: ним благословляли молодят на шлюб, він першим заносився до хати, церкви, за весільний стіл, короваєм пригощали всю родину вкінці весілля. Наші предки вірили, що процес приготування короваю вплине на долю молодої сім’ї, тому в кожної з родин напередодні весілля відбувався коровайний обряд. Мати молодої чи молодого запрошувала у «коровайниці» лише щасливих жінок. Їх обов’язково мала бути парна кількість (щоб молодята завжди були у парі). За традицією, на коровай ніколи не йшли з порожніми руками — коровайниці несли борошно, яйця, масло, молоко, а іноді навіть цукор. Всі процеси змішування, випікання, прикрашання короваю супроводжувалися примовками та піснями, в яких оспівувалися молодята.

На весіллі короваї зазвичай благословляли дорогу молодим, їх першими несли хрещені батьки молодят.

Традиційна обрядовість впродовж часу збагачувалась, трансформувалась, у неї з’являлися нові риси, а деякі аспекти з часом втратили свою актуальність та зникли. Ми всі пишаємося своєю живою спадщиною, багато з нас вірять, що дотримання цих традицій може впливати на майбутнє подружжя.

«В наші дні культурна спадщина — це той скарб, який треба оберігати найбільше, плекати його, переосмислювати і знайомити з ним молоде покоління, бо це все, на чому тримається наш дух, наша єдність. Це наша міць і таємна зброя. Багаж знань, вмінь, праці величезної кількості людей — це наше надбання, в якому криється те, що вирізняє нас поміж інших.

Щодо мого регіону — це особливо важливо, адже його намагаються стерти, ніби там ніколи не існувало української культурної традиції. Тому поки наше надбання, сформоване десятками років, існує, наш обовʼязок — зберегти його, бо тільки так ми маємо шанс на майбутнє», — Євген Філатов.      

Креативним партнером проєкту виступила незалежна контент-агенція SLAY agency. Партнером локації виступив Національний музей народної архітектури та побуту України. До створення образу героя долучився український бренд Etnodim.

Фото: Владислав Томік

Макіяж: Анна Жадко

Стиль: Софія Нестеренко

Креативна команда: Поліна Геращенко, Дар’я Лучинкіна, Дар‘я Цикунова (МКІП), Валентина Лазарченко, Катерина Євсікова (SLAY agency)

Читайте також: СПЕЦПРОЄКТ «КОРІННЯ»: НАТАЛІЯ ЖИЖЧЕНКО (ОНУКА) ПРО ОПІШНЯНСЬКЕ ГОНЧАРСТВО ПОЛТАВЩИНИ