Арт-реінкарнації Мона Лізи: шати доби Ренесансу, haute couture, амуніція та джавелін у руках
Редагувати переклад05 мая 2022, 16:23
«Портрет пані Лізи дель Джокондо» (Ritratto di Monna Lisa del Giocondo) – лише тополева дощечка 76,8 × 53 см, вкрита олійною фарбою. А скільки значень, скільки досліджень і домислів, скільки інтерпретацій та спекуляцій. Розповідає Мирослав Мельник, історик моди та автор блогу modoslav.blogspot.com.
Ritratto di Monna Lisa del Giocondo
Про картину особливо не згадували аж до середини XIX століття, коли художники, близькі до символістської руху, почали вихваляти її за жіночу загадковість. Але, головна PR-акція відбулася 1911-го, коли картина була викрадена працівником Лувру. Той вважав, що французи «викрали» її та хотів повернути в Італію. Дарма поліція обшукувала місто, перетрушувала пасажирів потягів, посилила охорону кордонів. За підозрою у вчиненні злочину навіть заарештували відомого поета Гійома Аполлінера та приглядалися до самого Пабло Пікассо. Все було марно, поки через два роки сам злодій вже з Італії відгукнувся на оголошення в газеті, запропонувавши продати «Джоконду» директору галереї Уффіци.
1914-го Мона Ліза, після виставок італійськими містами, таки повернулася до Парижа. Але, оскільки протягом трьох років вона не сходила з обкладинок газет і журналів всього світу, то стала найвідомішим живописним полотном. І пішло-поїхало: її копіювали та переписували на власний лад навіть видатні художники.
В 1914 році Казимир Малевич зробив «Композицію з Моною Лізою». Дадаїст Марсель Дюшан в 1919-му створив знаковий для наступних художників твір «LHOOQ» (при побіжному прочитанні французькою цей каламбур розшифровують як натяк на сексуальні бажання: «у неї в одному місці гаряче» («elle a chaud au cul«)).
Фернан Леже написав «Мону Лізу з ключами» (1930), Рене Магрітт «La Gioconda» (1960), де немає Мони Лізи взагалі. Енді Ворґола зробив дві композиції «Тридцять краще за одну» (1963), «Подвійна Мона Ліза» (1980), а Сальвадор Далі в 1964 році розпочав тему «Автопортретів у образі Мони Лізи».
«Мона Ліза з ключами», Фернан Леже (1930)
«La Gioconda», Рене Магрітт (1960)
«Тридцять краще за одну» Енді Ворґола (1963)
Автопортрет, Сальвадор Далі (1980)
«Переодягати» Мону Лізу почав швейцарський фотограф Леонардо Беццола в 1976 році, зобразивши її в чоловічому костюмі та з капелюхом. З того часу її не раз оголяли, міняли зачіску, вбрання. Де і в чому вона тільки не була!
А далі було безліч рекламних колаборацій та fashion-проєктів.
Зображення Мона Лізи, загорнутої в український прапор з’явилося під час Революції Гідності (2014).
Мона Лізу в амуніції та з джавеліном зобразила українська художниця Наталія Багацька.
Читайте також: SMALL TALK: 59-ТА ВЕНЕЦІЙСЬКА БІЄНАЛЕ В ЖОВТО-БЛАКИТНИХ КОЛЬОРАХ
Статьи по теме
