«У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900 — 1930х»: українська виставка в Мадриді
У музеї Thyssen-Bornemisza в Мадриді відбудеться виставка «У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900 - 1930х». Вона стане масштабним українським проєктом за кордоном і має на меті довести самобутність українського модернізму, що довгий час перебував у тіні тогочасних російських мистецьких течій. Буде представлено близько 250 експонатів з провідних українських музеїв та державних і приватних колекцій Західної Європи.
![«У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900 — 1930х»: українська виставка в Мадриді-Фото 1](https://marieclaire.ua/wp-content/uploads/2022/07/Adam-and-Eve-Vladimir-Baranov-Rossine-1912.jpeg)
Володимир Баранов-Росіне
Організатором події виступили Центр сучасного мистецтва М17 та «Art for Victory» Charity Foundation. Засновники та куратори виставки розповіли докладніше про подію.
![Центр сучасного мистецтва М17 2](https://marieclaire.ua/wp-content/uploads/2022/07/imgonline-com-ua-Resize-6MUBftOEnxNtsxn.jpg)
Катерина Денисова, докторант Інституту мистецтв Курто
Чому саме цю тему було обрано?
Ми хотіли розповісти історію радикального українського мистецтва, яке сформувалося в останнє десятиліття Російської імперії та було сейсмографічним індикатором майбутніх тектонічних змін на тлі революції та подальших спроб утвердження незалежної української держави. Українські модерністи активно брали участь у державотворенні, намагаючись створити впізнаваний національний стиль. У перші радянські роки політика «українізації», спочатку підтримувана Москвою з тактичних міркувань, сприяла швидкому розвитку національної культури з чіткою національною ідентичністю. 1920-ті роки стали часом сміливого художньо-літературного експерименту, періодом справжнього ренесансу в українському мистецтві, літературі, театрі та кіно. Така культурна автономія допомогла Україні продовжити період естетичного експериментування в той час, коли коли він вже був згорнутий в інших республіках Радянського Союзу. Після жорстоких хвиль репресій 1930-х років, український модернізм був приречений на забуття. Ті твори мистецтва, що не були знищені, були відправлені в секретні, спеціально створені сховища. Мета проекту – за допомогою мистецтва познайомити європейців із цим динамічним періодом української культури, демонструючи її багатство та багатогранність. Те, за що українці так запекло борються у цій війні.
![«У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900 — 1930х»: українська виставка в Мадриді-Фото 3](https://marieclaire.ua/wp-content/uploads/2022/07/Burlyuk.jpeg)
Давид Бурлюк
![«У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900 — 1930х»: українська виставка в Мадриді-Фото 4](https://marieclaire.ua/wp-content/uploads/2022/07/Ekster.png)
Олександра Екстер
Як сприймає її європейська спільнота?
Це перший у Європі виставковий проект такого масштабу, який демонструє найкращі зразки українського авангардного мистецтва з ключових українських музеїв та міжнародних колекцій. Багато художників, яких ми будемо виставляти, історично відомі під банером «російського авангарду», як-от Олександра Екстер та Казимир Малевич. Ми прагнемо дослідити складні ідентичності цих митців, визнаючи їх приналежність та важливість для мистецького простору в Україні. Імена інших митців, яких ми покажемо, наприклад Олександра Архипенка та Соні Делоне, міцно увійшли в історію міжнародного модернізму, але їхні українські корені не завжди відомі. Деякі твори мистецтва, які будуть представлені на нашій виставці, як-от школа Михайла Бойчука, ніколи раніше не експонувалися за межами України, тому багато імен ключових українських художників-модерністів залишаються невідомими в Європі та світі. Наша виставка є першим кроком до зміни такого статусу-кво.
![Центр сучасного мистецтва М17 3](https://marieclaire.ua/wp-content/uploads/2022/07/700_oooo.plus_.png)
Костянтин Акінша, доктор мистецтвознавства, співзасновник Фонду вивчення авангарду
Хто з (умовно) невідомих українських митців може стати для європейців справжнім відкриттям?
Для європейців, які практично не знають українського мистецтва, численні художники могли б стати справжнім відкриттям. Мова йде не лише про окремих людей, а й про такі течії, як бойчукізм, чи такі явища, як український театральний дизайн 1920-1930-х років.
Якщо Олександр Богомазов останнім часом привернув певну увагу арт-дилерів і музейних кураторів на Заході, то імена Віктора Пальмова, Анатоля Петрицького та багатьох інших залишаються практично невідомими.
![«У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900 — 1930х»: українська виставка в Мадриді-Фото 6](https://marieclaire.ua/wp-content/uploads/2022/07/Ekster.jpeg)
Олександра Екстер
![«У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900 — 1930х»: українська виставка в Мадриді-Фото 7](https://marieclaire.ua/wp-content/uploads/2022/07/Bogomazov.-Pilyari.png)
Олександр Богомазов
Хто ваш улюблений автор-модерніст?
Мій улюблений художник цього періоду – Олександр Богомазов. На відміну від більшості своїх сучасників, він був справжнім футуристом, який розвивався в тому ж напрямку, що й італійські засновники руху. Я сподіваюся, що колись можна буде зробити виставку Богомазова в Італії, порівнюючи його роботи з полотнами італійських сучасників.
![Центр сучасного мистецтва М17](https://marieclaire.ua/wp-content/uploads/2022/07/1492_oooo.plus_.png)
Наталія Шпитковська, директорка Центру сучасного мистецтва М17, який виступив організатором проєкту.
Хто ваш улюблений автор серед сучасних українських художників?
Для мене, як людини, яка працює у сфері сучасного мистецтва, неможливо виділити улюблених авторів. Але, без перебільшень, я фанат українського мистецтва, яке відрізняє самобутність та харизма. Історично склалося, що наші митці майже постійно перебували в «епіцентрі бурі».
Важкі випробування: від репресій та голоду у часи модерного та авангардного мистецтва, до забуття та нав’язаної псевдовторинності у радянські часи. Поколінню сучасних художників “пощастило” трохи більше – відкрити завісу та мати можливість вільних досліджень, рефлексій та експериментів з огляду на поширені західні мистецькі практики. Ми маємо потужну українську хвилю 90-х: Арсен Савадов, Олег Тістол, Віктор Сидоренко, Олександр Ройтбурд, покоління 2000-х: Жанну Кадирову, Нікіту Кадана, Лесю Хоменко, Миколу Рідного, та наступні покоління, в яких тим чи іншим чином ми бачимо зв’язок з українською традицією та мистецтвом попередників.
Свобода завжди мала свою ціну. Доля багатьох митців часів модернізму склалася трагічно. Наші сучасники стали свідками жорстокої безпринципової війни, мистецтво багатьох набуло гостроти та трагічності: Kinder Album, Ігор Гусєв, Влада Ралко, Гамлет Зіньківський і багато інших буквально “документують” злочини та передають біль, обурення та зневагу.
![Центр сучасного мистецтва М17 4](https://marieclaire.ua/wp-content/uploads/2022/07/527_oooo.plus_.png)
Олена Кашуба-Вольвач, кандидат мистецтвознавства, завідувач науково-дослідного відділу мистецтва XIX — поч. XX ст. Національного художнього музею України
Хто з митців українського модернізму викликає сьогодні особливий резонанс в мистецькій спільноті та чому?
Загалом українське мистецтво зараз викликає усюди зацікавленість. На жаль привід до такого підвищеного інтересу- це особистий трагічний досвід кожного українця у
сьогоднішній війні. Якщо говорити про митців модерністів, то європейським музейникам, та їх глядачам цікаві постаті таких українських майстрів як Олександр Мурашко, Олександр Богомазов, Віктор Пальмов, художники – сценографи 1920-х: Анатоль Петрицький, Вадим Меллер, Олександр Хвостенко-Хвостов. І це зрозуміло, адже у своїй творчості ці майстри вийшли за межі географічної та національної герметичності. Їх картини вирізняються емоційністю, захоплюють тих глядачів, котрі шукають у мистецтві насамперед можливості набуття нового досвіду співпереживання.
![«У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900 — 1930х»: українська виставка в Мадриді-Фото 10](https://marieclaire.ua/wp-content/uploads/2022/07/Anatol-Petrytsky-costume-design-for-the-ballet-Eccentric-Dances-for-Moscow-Chamber-Ballet-1922-gouache-and-india-ink-on-paper-62-x-50-cm.png)
Анатоль Петрицький
Можливо, чиясь творчість відкрилась для вас по-новому? Що цікавого Ви відкрили для себе у процесі роботи над проєктом?
Для мене все більш очевидним стало те наскільки твори українських майстрів органічно вписуються у загальний європейський модернізм. Особливо це стосується художників-графіків школи Михайла Бойчука 1920-х — початку 1930-х років.
Фото надала пресслужба Центру сучасного мистецтва М17
Читайте також: ФЕДІР ВОЗІАНОВ ПОКАЗАВ ПРЕВ’Ю КОЛЕКЦІЇ XTR У РАМКАХ КОЛАБОРАЦІЇ ІЗ ПЕРФОРМАНСОМ «ЕКСТЕР. LIVE»