Чоловік говорить: GRABAR, музикант

Нещодавно музикант Олег Грабар презентував другу роботу «МОВА», в якій піднімає важливу в суспільстві тему двомовності. Про критерії успіху, пошуки себе та те що драйвить у житті й стосунках він розповів в інтерв'ю Marie Claire Ukraine.

Яким повинен бути «справжній чоловік»?

Лаконічним.

Які життєві уроки дали вам батьки?

Батьки завжди давали мені свободу вибору. В розмовах із батьком, коли ми радились або ж просто говорили, в нас була здорова дискусія, але він ніколи не намагався мене переконати у свої правоті. Що він старше і знає як краще, а я малий дурень. (Усміхається.) Ні, всі розмови були на рівних, незалежно від досвіду і різниці у віці. Простими словами, він давав можливість мені робити свої помилки, виправляти їх та рухатись далі. Але даючи цю свободу він завжди був поряд і знав що зможе мене підтримати. Це як вчити їзди на велосипеді, коли спочатку тебе притримують, щоби ти не втратив рівновагу, а потім відпускають, хоч і продовжують бігти за велосипедом для підстраховки. Для того щоби ми навчились їхати далі… але вже самостійно.

У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» і «після»?

Раніше довелось би вигадувати щось, щоб відповісти на це питання. Як і для більшості українців 24-е лютого все змінило. Ніщо так не розділяє і ніщо так не об’єднує як війна. Вона не визнає «золотої середини» – нейтралітету. До 24-го я був продюсером на телебаченні, писав сценарії для серіалів і готував реліз дебютного альбому. Ніколи не думав що стану військовослужбовцем, тим паче що піду на це добровільно, але це було «до».

Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках?

Перспектива руху. Як на мене, терміни «успішність», «професіоналізм», «щастя», більшістю використовується як кінцева точка результату. Ми люди завжди намагаємось все спростити, загнати в рамки критеріїв та оцінювання. Драйвить, коли я вчусь чомусь новому і коли мені є чим поділитися з іншими. В житті або роботі, а головне – в стосунках. Вважаю це везінням, коли поряд з тобо саме та людина з якою вам є чим ділитися і ставати кращими версіями себе. Саме любов надихає на цей рух і в цьому терміні немає кордону або кінцевої точки.

Як вам здається, ви вже знайшли себе?

Знаходжу себе кожного ранку. Знаходжу в музиці, в близьких людях поруч. Навколо нас весь час щось змінюється і хочемо ми того чи ні, ми змінюємось також. Від нас залежить градація того в кращу або гіршу сторону, хоч це досить суб’єктивний критерій.

Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

Давайте разом поміркуємо, хоча особисто я намагаюсь нічого і нікого не вимірювати за цією метричною системою. Безумовно, важливо чи  отримуєш ти задоволення від того, що робиш. Якщо ти гориш своєю справою і знаходиш натхнення то ти розвиваєшся, а отже це приносить певний результат. Чи хочу я бути відомим/популярним? Звісно хочу, було би безглуздо брехати, мов все, що роблять митці, це виключно для розвитку самого мистецтва. Визнання – це те що стимулює цю творчість, а отже і дає ресурс робити свою справу ще краще і чим вище ти піднімаєшся, тим вимогливішою стає публіка, і тут вже є ризик не знайти себе наступного дня або ж перетнути нові горизонти. Де буду я і чи зміню свій погляд – відповідь на це питання буде видно вранці.

Фото: instagram/olegrabar

Як виглядає ваш стандартний день?

Ну стосовно ранку вже зрозуміло, а що стосується іншої частини дня, залежить від періоду. Згоден, не досить зрозуміла відповідь, тому давайте розглянемо її через метафору –  Повітря необхідне для нашої життєдіяльності, а щоб не задихнутись потрібно вдихати та видихати почергово. Є дні, коли я обожнюю завалити себе купою справ і кайфую ввечері, коли вийшло зробити ще більше, ніж спланував. А іноді просто розслабитися і дати собі відпочити, нічого не плануючи і проводити час із близькими імпровізуючи. Друге мені ще дається важко, бо починаю гризти себе за нерезультативність в такі дні, а це не правильно. Відпочивати також потрібно вміти і я заздрю тим, в кого це виходить) Завжди тікав від стандартного графіку з понеділка по п’ятницю, цієї залежності мені вистачило в школі та університеті. Тому в своїй роботі мені подобається відчувати себе вільним і самостійно будувати графік, а отже робити все те, що відрізняє один день від іншого. Дуже раджу, результативність в рази вища, допоки ви не навчитесь відпочивати. Це було «до».

Наразі я військовослужбовець, що живе за чіткими правилами та одноманітним графіком, але це ніяк мене не обмежує. Кожен з нас тут для того, щоб усі ми залишалися вільними і в майбутньому.

Які якості партнера для вас важливі?

Ціную в першу чергу партнера. Коли є почуття любові та взаємоповага, в кожному з нас відкриваються ті якості, про які раніше ви навіть не здогадувались.

Яка людина ніколи не буде з вами поруч?

Та, що не захоче бути поруч. Для того щоб бути вільним, потрібно поважати свободу інших.

Яка матеріальна річ є найціннішою для вас?

Намагаюсь не прив’язуватись до матеріальних речей. Ні в чому себе не обмежую, але й легко прощаюсь з цими речами. Це стосується не тільки одягу. Маю хорошу традицію, кожні пів року роздавати частину речей друзям та на благодійність. Після цього ритуалу завжди почуваю себе легше. Речі обтяжують та прив’язують до одного місця. Як вже могло стати зрозумілим з попередніх відповідей, я дуже ціню свободу, особливо ми почали її цінувати з початку війни.

Що ви вважаєте в житті найбільш важливим? Що найменш важливим?

Найважливіше — це сім’я. Щоб рідні та близькі були в безпеці та отримували від життя задоволення. Намагаюсь робити все можливе щоб забезпечити це. Менш важливими вважаю суперечки, образи… не люблю витрачати на це час. Звісно в житті виникають спірні моменти, але якщо це питання неможливо вирішити розмовою та досягнути компромісу то краще зберегти час один одного і просто переключитись на щось інше.

Який антивоєнний твір ви вважаєте геніальним?

Данте «Божественна комедія». Головна війна у кожного своя і відбувається вона всередині. Залежно від чистоти твоїх намірів і того у що справді віриш.

Фото надала пресслужба

Читайте також: ПИТАННЯ ДВОМОВНОСТІ ТА МОВА ЖЕСТІВ В НОВІЙ ВІДЕОРОБОТІ GRABAR