UA
    RU

    Щоденник війни: погляд української художниці Юлії Тверітіної

    Українська ілюстраторка Юлія Тверітіна працює над серією ілюстрацій про війну. Ілюстрації засновані на розповідях друзів-очевидців. Це історії звичайних людей, які прокинулись 24 лютого в «новому чудовому світі», в якому інші люди прагнуть насильно и безповоротньо змінити їхнє життя.
    Юлія Тверітіна 2

    Фото: instagram/yuliiatveritina

    «Про війну дізналася вранці, мені потелефонувала мама та сказала «здається, почалося». Я не вірила до останнього, доки з вікон батьківського дому не стало видно дим над Ірпінем. Щоденник почала вести, бо багато друзів та родичів писало свої власні історії, й хотілося якось зберегти все, візуалізувати, щоб не забулося. В щоденнику не буде картинок із Сум, Чернігова — у мене немає прямої інформації з цих міст. Натомість є болючі ілюстрації з Бучі, Ірпеню, Києва. Сюжети не обираю, просто сідаю та малюю після чергової розмови з товаришем, працюю на емоціях.», — розповіла Юлія.


    Юлія Тверітіна 3

    1 березня 2022. Знесилені люди сплять на підлозі евакуаційного потягу Полтава-Львів.


    українська ілюстрат орка

    4 березня 2022, м. Харків. Діти сплять у підвалі, на земляній підлозі.

    Юлія Тверітіна 5


    10 березня 2022, м. Київ. Мої друзі, молодята Сергій і Лєна прощаються на вокзалі в Києві. Лєна вагітна й їде з надією перечекати війну у Львові. Чоловік йде на фронт. Сергій дуже миролюбива спокійна людина, великий прихильник культури чаювання, пише реферати з східнознавства. Меньше всього Сергій бажає воювати, але сьогодні він немає вибору, якщо хоче повернути попереднє життя, як і всі ми.

    Юлія Тверітіна 12

    15 березня 2022, м. Буча. Інша моя близька подружка Юля, нарешті, відповіла на моє повідомлення й сказала, що її вже евакуювали з Бучі в Київ. «Вся наша паркова зона вкрита великими чорними дірами — слідами від бомбувань. Мені більше ніде гуляти з собакою. В мій будинок потрапив снаряд — мені більше немає де жити».



    щоденники війни

    19 березня 2022, м. Маріуполь. Моя подруга Лєра з Маріуполя. Її батько та бабуся загинули від осколкових поранень у дворі власного будинку, коли вийшли з підвалу по їжу. Її евакуювали з району Морського бульвару разом із собакою, яку вона підібрала дорогою. В результаті обстрілів в місті пошкоджено 90% житлового фонду. Маріуполя більше немає.


    Юлія Тверітіна

    3 апреля 2022, м. Буча. Мій друг дитинства Андрій дивиться на річку через діру в мості, який він проїзджав тисячи разів, щоб відвідати бабусю й дідуся в мирному житті. Зараз цей міст вкритий спаленими автівками та трупами мирних жителів. Мені складно писати щось об’єктивне про Бучу, тому що я надто добре знаю цей край. Я можу тільки сказати, що прямо зараз відчуваю ту ж саму діру всередені.

    Слідкувати за щоденником художниці можна на її Інстаграм-сторінці: @yuliiatveritina 


    Читайте також: СОЛДАТИ-ГРИБИ СТРІЛЯЮТЬ ДЖЕВЕЛІНАМИ ЗА РОСІЙСЬКОЮ ТЕХНІКОЮ: ВИСТАВКА УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНИКА НІКІТІ КРАВЦОВА У НЬЮ-ЙОРКУ

    Статьи по теме