Small Talk: Аннет Сагаль, Катя Сита та Ольга Сита, кураторки CUTOUT COLLAGE FESTIVAL

Главная › Стиль Жизни › Small Talk: Аннет Сагаль, Катя Сита та Ольга Сита, кураторки CUTOUT COLLAGE FESTIVAL

28 сентября 2023, 13:08

У Києві у Центрі Сучасного Мистецтва М17 триває другий фестиваль сучасного колажу  CUTOUT COLLAGE FESTIVAL. Тема цьогорічного фестивалю - СВОБОДА. Мисткині Аннет Сагаль, Катя Сита та Ольга Сита, які заснували CUTOUT COLLAGE FESTIVAL відповіли на запитання Marie Claire.

Small Talk: Аннет Сагаль, Катя Сита та Ольга Сита, кураторки CUTOUT COLLAGE FESTIVAL-Фото 1

Як ви наважилися на проведення фестивалю? Мистецтво ж не на часі. Жартую.

Аннет Сагаль: Ми почали підготовку до цього фестивалю ще в грудні 2021 року, він мав відбутися влітку 2022, але через повномасштабне вторгнення ми поставили все на паузу. Мистецтво завжди на часі, особливо, коли стоїть задача комунікації зі світом про таку жахливу тему війни. Тому у березні 2023-го ми прийняли рішення продовжити реалізацію проєкту і ось, півроку потому, ми тут в Центрі Сучасного мистецтва М17, представляємо наймасштабніший колажний проєкт в Україні.

Катя Сита: Для мене мистецтво — це можливість відволікатись від жахливої буденності війни та інструмент комунікації з суспільством як в межах країни, так і за її межами. Робити арт події, а, в нашому випадку, фестиваль — важливо. Бо ми надаємо шанс митцям висловитись під час війни. Оскільки ми всі маємо різні стани і проблеми різних рівнів. Хотілось би, щоб люди, яким легше були емпатичніші до тих кому важче, а мистецтво дає можливість замислитись над цим і відчути. Тому що сучасне мистецтво — це не про красу, а про емоції, які воно викликає.

Ольга Сита: Після повномасштабного вторгнення я зрозуміла, що чекати на кращий день, кращі умови вже немає часу та можливості, бо йде війна… Треба діяти та жити поки є час.

Як було обрано тему фестивалю?

Катя Сита: Тема була обрана ще до повномасштабного вторгнення, але набрала більшої глибини та актуальності вже після 24.02.2022. Я відповідала за назву та концепцію. На той час мене турбували думки — свобода або комфорт, і чи можу я відчувати психологічний комфорт якщо немає свободи? Таким чином вийшла на тему фестивалю і написання концепції.

Катя Сита

Це не перший фестиваль колажу, проведений вами. Чи можете описати тенденції, які ви спостерігаєте серед учасників, глядачів

Аннет Сагаль: Так, перший фестиваль сучасного колажу ми організували в червні 2021 року. Тоді колаж був чимось новим, як для глядачів, так для митців, так і для нас, організаторок. Сьогодні митці виходять за межі площини маленького паперу, експериментують з техніками, розмірами та закладають свої глибинні переживання у свої твори.

Ольга Сита: З кожним роком митці все частіше використовують колаж як спосіб самовираження та прояву себе. Колаж не обмежує, а навпаки звільняє від класичного бачення мистецтва.

Катя Сита: Митці цього напрямку мистецтва стають більш впевненіші та вільніші з кожним роком. Більше відомих митців перейшло на колаж, наприклад, Тіберій Сільваші серьезно підійшов до колажу тільки в зимку з 2022-2023, і він не один такий.

Кожну роботу супроводжують описи-пояснення до колажу. Прочитавши який, ви потім довго розмірковували?

Ольга Сита: Робота мексиканської колажині Мерседес Санчес під назвою “Мілагрітос» (Маленькі Чудеса). Свої роботи Мерседес створює після спілкування з людьми, це як маленькі таємниці між нею та її співрозмовником, які таємниця яку розуміє лише співрозмовник. (Усміхається.)

Катя Сита: Ми маємо розмірковувати, бо не цікаво працювати з митцями, що підтягують описи робіт під назву та концепцію проєктів. Ми намагаємось знаходити щірі роботи, бо так і глядач більше відчуває, коли бачить колажі.

Ольга Сита

Ви слідкуєте за українськими сучасними митцями? На вашу думку, хто найвдаліше фіксує події, які ми зараз переживаємо?

Аннет Сагаль: З нашого колажного колективу, я хочу виділити Марію Шапранову. Ще з перших днів повномасштабного вторгнення вона використовувала свіжі газети з актуальними фотографіями подій в Україні та вдало поєднувала їх в колажі. Якщо поза колажем, мені дуже відгукується творчість художниці-графині Надії Харт. Вона не фіксує події сьогодення, але малює наше недалеке минуле. Зокрема діячів-шістдесятників, таких як Василь Стус, Лесь Курбас, Алла Горська та інших. На своїх виставках та лекціях Надія розказує їхні історії та події, що з ними трапились. Нажаль, ті самі події повторюються й тепер.

Катя Сита: На мою думку, в ногу з часом іде Антон Логов. Він це робить швидко в наївно-примітивній манері наче хоче зберегти таким чином наші серця, бо так це все виглядає як замальовка до дитячоі книги.

Ольга Сита: Ми не вправі оцінювати це, кожен митець пропускає події через себе та говорить про них через свої роботи, і в залежності від своєї сили і вразливості робить це стримано чи експресивно… Якщо враховувати що це має бути швидка фіксація події дня, тоді це художник Сергій Майдуков.

Аннет Сагаль

Який антивоєнний твір ви вважаєте геніальним, таким який змінив суспільство?

Катя Сита: Немає такого. Бо якщо йде війна, то значить, «твір» не спрацював, яким би геніальним чи розпіареним він не був.

Ольга Сита: Мистецтво, як і література, говорить про важливі речі, але кожен глядач бачить там щось своє, і змінити бачення можна лише за умови, що людина сама цього захоче.