Small Talk: вокалістка Наталія Жижченко (Онука) — про любов до української поезії та «читання» за кермом

Медіасервіс MEGOGO запустили у безкоштовний доступ проєкт «Укрліт», для якого озвучили понад 250 творів зі шкільної програми з української літератури (5-11 класи).​​ Зірковими дикторами стали професійні актори та музиканти, режисери та продюсери, зокрема, та засновниця українського електро-фольк гурту «ONUKA», Наталія Жижченко.

Ви одразу погодилися на пропозицію начитати українську класику, що включена до шкільної програми?

Так, одразу. Я дуже люблю українську літературу, українську поезію і прозу, і немає нічого кращого ніж змотивувати школярів прослухати або вивчити українську поезію.

У вас була змога обрати твір?

Ні, в мене не було змоги обрати твір, але мені сподобався вибір. По-перше, була Ліна Костенко, яку я дуже люблю і прихильницею якою я є останні роки. Деякі твори були для мене новими, починаючи із жанру, і це також було цікаво, поекспериментувати  в жанрі який я не асоціюю із собою. А якщо би була можливість обрати, то це була би, напевно, або проза Хвильового, або есе Коцюбинського. А якщо поезія, то Франко.

Ви слухаєте аудіокниги?

Слухаю тільки аудіокниги останніми роками. Насправді, останнім часом дуже багато слухала про материнств та виховання. Але і художня література, особливо така, на яку не треба в паперовому виданні витратити кілька тижнів і її можна подолати набагато швидше, наприклад,  за кермом. Востаннє, я читала цієї зими, це були дві книги: «Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіона Павлюка  та «Інтернат» Сергія Жадана.

Хто був вашим улюбленим літературним героєм у школі?

Не можу сказати про літературного героя конкретно, але я скажу, що відкриттям в школі був Багряний з його «тигроловами». І мені здається, що це найкраще, що було в шкільній програмі. Я маю на увазі, найкраще рішення цей твір внести в шкільну програму. Тому що це те, що вперше по-іншому повернуло учнів до української літератури.

Ви малювали в шкільних підручниках?

Ні, я була відмінницею, золотою медалісткою на першій партії, тому я вела себе як слід.

Сьогодні робите примітки на берегах книги?

В  шкільному підручнику з англійської я завжди писала переклад над словами. Але в якийсь момент, на технічному перекладі нас почали перевчати і треба було в зошиті виписувати слова, які ти не знаєш, а поряд з ними переклад. Потім їх потрібно було вивчати напам’ять і читати вже абсолютно чисті тексти англійською, без підказок над текстом. Це набагато складніше, але набагато ефективніше у вивченні нової лексики.

На  полях теж нічого не відмічаю, тому що те, що мене цікавить я копіюю в нотатки в телефоні, або в своєму блокноті.

Читайте також: SMALL TALK: ПИСЬМЕННИК ЛЮБКО ДЕРЕШ ПРО ПРОЄКТ «СКОВОРОДА. КВІТИ ЕКСТАЗУ»