Життя
Сучасний вірус депресії: Його дешифровка
Поділись:
Про те, як ближче познайомитися із “ворогом”, та здолати його розповідає практичний психолог, член Української Асоціації Психоаналізу Тетяна Декало.
«Нікому не до снаги уникнути долини сліз, але біль буде меншим, якщо ми перестанемо вважати себе головним героєм власної драми» Леонард Коен.
Протягом життя ми стикаємося із різними зовнішніми ситуаціями, кризами, інтенсивність яких ми визначаємо суто індивідуально. Вони для нас можуть бути складними, але до снаги, а можуть запустити тяжкі душевні стани. Такі, як глибока туга, знижена енергійність, ангедонія (нездатність радіти звичайним задоволенням), вегетативні порушення (проблеми харчування, сну і саморегуляції). Як наслідок – порушення міжособистісних відносин, як сімейних, так і сексуальних й професійних.
Чому саме дешифрування? Наш внутрішній психічний світ формується на фундаменті, зафіксованому на хитросплетіннях ДНК і всього того, що оточує нас з моменту появи на світ. Зовнішнє середовище формує індивідуальний, унікальний, соціальний коди, що вписані у нашу психічну реальність.
Депресія як діагноз має визначений набір прояву симптоматики. Але якщо трохи розвернути ракурс погляду на діагноз, то можна побачити за цими показниками дещо більше, важливіше – збій, внутрішній злам коду.
Дешифрувати депресію – означає виявити свою несвідому мову, на якій говорить хворобоа, почати її розпізнавати й прислухатися до неї. Та іноді ми не чуємо свої внутрішні заклики про допомогу. Як говорив Зігмунд Фрейд, “ми не є господарями власної домівки”. З точки зору психоаналізу, дешифрувати – означає розкласти на складові, та проаналізувати психічний матеріал, свою несвідому мову перевести на усвідомлену, оскільки людина народжується у її купелі. Психоаналіз називають, як правило, «лікування говорінням», тому що головний зміст регулярних зустрічей з аналітиком – це саме бесіда про всі ваші почуття, вчинки, мрії, фантазії, сновидіння і хвилювання.
Читай также: Красиве життя: Насолоджуватися шопінгом у магазинах UltraGroup легше із телевізорами Samsung The Sero
Карл Юнг писав: «Депресія подібна дамі у чорному. Якщо вона прийшла, не жени її геть, а запроси як гостю і послухай те, про що вона має намір сказати». Що ж це за дама, про яку згадував Юнг? Вона багатолика, і з’являється у різних обличчях до свого гостя, але тільки за приватним запрошенням.
«Дама» – діагноз, який має чітку обумовленість та симптоматику (тріада Е.Крепеліна) в психіатрії; «дама» – у вигляді когнітивних та поведінкових порушень (шкала депресії А.Бека); поважна «дама» – екзистенціальний вакуум, який вичерпав всі можливі життєві сенси; і, нарешті, «дама» – зашифрований код, який вписаний в історію людини.
Про що говорить ця дама в чорному, яка проявляє свою тінь у вигляді депресії? Вона отримає головну роль на вашій життєвій сцені, яка стане її бенефісом. Та виставу можна зірвати, виявивши, що головну роль грає фальшивий актор.
Як нам розцінювати її візит, оскільки витримати це доволі складно?
Наші дії:
- Удавати, що її немає, тим самим заперечуючи свій пригнічений стан. Відсутність почуття власної марності, винуватості, наявності безсоння, втрати смаку життя та інтересу до будь-чого й удавати, що «ну начебто живий», повсякчас одягаючи маску «Я ок»;
- Можемо “пуститися берега», анестезуючи себе хімічними речовинами, тим самим заглушати себе все більше «не дай Боже відчути біль»;
- А є варіант зустрітися з цією дамою тет-а-тет і дешифрувати – почати з нею говорити. Розмова буде довгою, не завжди приємною, але саме діалог дає можливість нам символізувати несвідоме.
Психоаналіз пропонує метод вільного говоріння, дає можливість мові прорватися з глибин несвідомого. Структурний психоаналіз Ж.Лакана базується на ідеях провідної ролі мови як феномена культури в розшифровці й розумінні неусвідомлених процесів. Структурування неусвідомленого подібно мові, означає, що в ньому наявні особливі мовленнєві елементи, які не має змоги сприймати людина. Проте вони відіграють важливу роль у розгортанні психічних процесів.
Першим психоаналітичним текстом про депресію була стаття Фрейда «Печаль та меланхолія» (1917р.). Фрейд порівняв і протиставив депресивні «меланхолічні» стани звичайному переживанню горя, скорботі. Він виявив важливі відмінності між цими двома станами: під час звичайних реакцій горя, зовнішній світ переживається як такий, що зменшився (утрата значущої особистості), разом із тим, підчас депресивних станів, те, що переживається як втрачене, або зруйноване є частиною самого себе, збідніле власне Я.
Люди, які проходять процес переживання горя звичайним чином, не стають депресивними, навіть за умови, що вони глибоко сумують протягом деякого часу після тяжкої втрати.
Психоаналітичний спосіб описання депресивного процесу ілюструє, що люди у такому стані спрямовують більшу частину свого негативного афекту на самого себе, ненавидячи себе незалежно від власних недоліків. Такий прояв описується як садизм «агресія» проти самого себе, або як «спрямований всередину гнів». Депресивні люди болісно усвідомлюють кожний свій негативний вчинок, ігноруючи позитивні. Фрейд також звертає увагу на «втрату здатності любити».
Дешифрувати депресію – не тільки виявити свою несвідому систему письма, але і пройти нелегкий, тернистий шлях, навчитися любити для початку хоча б одну людину – самого себе.
Фото: Алеся Искова
ФБ: @dekalopsy
Instagram: dekalo_psy
Поділись:
Більше від
- Олег Скрипка, Олексій Суханов та інші: у Києві відбулась премʼєра фільму «Месьє Азнавур»
- Подарунки до 500 грн на Новий рік та Різдво: оригінальні ідеї, які мають сподобатися кожному
- «Я працював на межі можливостей… як і Шарль!»: Тагар Рахім про своє перевтілення для фільму «Месьє Азнавур»
- Пряниковий будиночок: рецепт від кухарів королівської родини Великої Британії
- Італійський стиль життя: Dolce Vita
Також читайте
